Постанова № 65459804, 15.03.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2311/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

15 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Сапальової Т.В. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Пенсійного фонду України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Пенсійний фонд України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2016 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Пенсійний фонд України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Пенсійний фонд України подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що позивач - ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 88 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" визначено умови грошового забезпечення поліцейських Національної поліції.

23.12.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", яким визначено, що перерахунок пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення, або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах встановлених законодавством для поліцейських.

З метою проведення перерахунку пенсії у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення поліцейських, позивач звернувся із відповідною заявою до Міністерства внутрішніх справ України ( а. с. 16-17 ).

Листом Міністерства внутрішніх справ України від 13.10.2016 року № 22/6-К-1225 позивачу повідомлено про відсутність законних підстав для перерахунку пенсії (а.с. 18).

Відтак, на думку позивача, дії відповідача щодо неподання інформації до Пенсійного фонду України про зміни у його грошовому забезпеченні є протиправними, та такими що порушують його права на належне пенсійне забезпечення гарантоване державою в частині права на перерахунок пенсії, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно до ч.ч. 3,4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року 2262-XII, (далі - Закон № 2262-XII) перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" внесено зміни та підвищено грошове забезпечення поліцейських.

Суд першої інстанції за наслідками розгляду справи прийшов до висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 Порядку № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

За змістом п. 2 цього ж Порядку, на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Відповідно до п. 3 Порядку № 45, довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком, у разі ліквідації таких органів, установ, організацій чи підприємств довідки видаються правонаступниками, а у разі їх відсутності або перейменування (відсутності) посад - у порядку, встановленому Мінсоцполітики.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на обліку в Пенсійному фонді України не знаходиться, оскільки перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_3 в трудових відносинах з Міністерством внутрішніх справ України не перебуває, відомостями щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_3 відповідач не володіє, а тому надавати інформацію щодо зміни грошового забезпечення до Пенсійного фонду України не зобов'язаний.

Слід також зазначити, що нормами Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено надання Міністерством внутрішніх справ України знеособленого повідомлення до Пенсійного фонду України про підстави перерахунку пенсій. Проте ні нормами вказаного Порядку, ні нормами будь яких інших нормативно-правових актів не передбачено можливості подання Міністерством інформації щодо конкретної особи для проведення перерахунку пенсії цій особі.

Суд першої інстанції не звернув уваги не дані обставини та визнав протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не надіслання повідомлення про зміни у грошовому забезпеченні для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3, а також зобов'язав Міністерство внутрішніх справ України надіслати до Пенсійного фонду України інформацію про зміни у грошовому забезпеченні, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", для проведення перерахунку пенсії позивачу.

Тобто, суд першої інстанції визнав протиправною бездіяльність відповідача, що полягала у невчиненні дій, вчинення яких не належить до повноважень відповідача, та зобов'язав вчинити такі дії, що суперечить вимогам ст. 19 Конституції України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції визнаючи бездіяльність протиправною та зобов'язуючи МВС України повідомити до Пенсійного Фонду України про зміни у грошовому утриманні позивача допустив порушення процедури перерахунку пенсії встановленої Порядком № 45.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зазначає, щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки у відповідача був відсутній обов'язок щодо надсилання відповідної інформації до Пенсійного Фонду України, а тому повідомивши позивача про неможливість виконати вимоги його заяви МВС України діяло на підставі та в межах повноважень.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Пенсійного фонду України задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Пенсійний фонд України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 20 березня 2017 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Сапальова Т.В. Матохнюк Д.Б.