Ухвала суду № 65459274, 22.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року Справа № 876/2282/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Федчук М.Р.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 23 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС (далі відповідач) про визнання протиправною постанови від 09.11.2016 року про порушення митних правил № 4610/20910/16 про визнання позивача винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України.

Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 23 січня 2017 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що він не ввозив транспортний засіб на територію України та не керував ним. Вказане є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених в ній, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, зазначивши, що рішення суду є законним та обґрунтованим, просить постанову Жовківського районного суду Львівської області залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач порушив вимоги митного режиму транзит, не надав суду доказів непереборної сили, які перешкодили вивезенню транспортного засобу з митної території України чи поміщення в інший митний режим. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 ст. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзит, повинні: - перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; - не використовуватись з жодною іншою метою, крім транзиту.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

Для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб (ст. 95 МК України).

Суд апеляційної інстанції зазначає що хоч транспортний засіб, ввезений позивачем не є транспортним засобом комерційного призначення, на нього поширюється регулювання ч. 3 ст. 470 МК України, оскільки згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України термін "товар" вживаються в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Таким чином поняття "транспортний засіб особистого користування" охоплюється поняттям «товар», оскільки він є рухомою річчю.

У відповідності до ч. 3 ст. 470 МК України, перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом першої інстанції встановлено, що в ході перевірки баз даних ЄАІС ДФС України встановлено, що 16.01.2016 року близько 21 год. 51 хв. через митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС каналом позначеним символом зеленого кольору («зелений коридор») громадянин України ОСОБА_1, ввіз на митну територію України транспортний засіб марки PEUGEOT - 206, VIN VF32AKFWA44583195, реєстраційний номер BGK3504, в митному режимі «транзит». Згідно з даними АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 16-00 год.26.10.2016 року не вивозився та у інший митний режим, згідно з нормами чинного законодавства - не поміщений.

У звязку з вищевикладеним, 26.10.2016 року головним державним інспектором ВМО №2 м/п «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 щодо позивача складено протокол про порушення митних правил № 4610/20910/16, а постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_4 від 09.11.2016 року позивача притягнуто до відповідальності за ч.3 ст. 470 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобовязана зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що твердження позивача про те, що з жовтня 2015 року він жодного разу не перетинав кордон України та не в"їжджав на територію ОСОБА_5, тому будь- якого транспорту чи інших речей він не міг перевозити на митну територію України з ОСОБА_5 спростовується інформацією про факти перетину державного кордону України транспортними засобами ОСОБА_1М та вибіркою з журналу пасажирського пункту пропуску за період з 01.10.2015 року по 30.11.2016 року в п/п «Рава-Руська».

Крім того, колегія суддів наголошує, що відсутність в паспорті ОСОБА_1 №ER696647 відмітки митних чи прикордонних органів ОСОБА_5 не свідчить про не перетинання останнім митного кордону України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Жовківського районного суду Львівської області від 23 січня 2017 року у справі № 444/2532/16-а без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГоловуючийА.Р.Курилець

СуддіМ.П.Кушнерик

ОСОБА_6

Повний текст ухвали виготовлений 22 березня 2017 року.