Ухвала суду № 65458925, 21.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3636/16 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

21 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю представників:

позивача - Орлова В.В., Янович Л.В.,

відповідача - Богів Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Український кольоровий прокат» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Український кольоровий прокат», звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.05.2016 №0000531401.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на вказану постанову суду, просить її скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно досліджено обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд вважає необхідним апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагента позивача матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.

Фактичне здійснення господарських операцій між контрагентами підтверджується приведеними вище первинними та іншими документами, які оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Т ЕНД Т УКР", доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаного контрагента первинних документах сум податку на додану вартість, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 30.05.2016 №0000531401 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Український кольоровий прокат" є юридичною особою, що зареєстрована Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 13.10.2003, та як платник податків перебуває на обліку в Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є оптова торгівля металами та металевими рудами.

В період з 22.04.2016 по 10.05.2016 Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області на підставі наказу від 21.04.2016 №203 та згідно з ст. 20, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового Кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Український кольоровий прокат" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Т ЕНД Т УКР" за період з 01.09.2015 по 30.09.2015.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 10.05.2016 №113/10-06-22-01/32669001 (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ "ТД "Український кольоровий прокат" вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за вересень 2015 року на суму 400032 грн., що підлягає зменшенню;

- п. 44.2 ст. 44, ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2015 рік на суму 360029 грн.

Зазначені висновки податковий орган пов'язує з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між ТОВ "ТД "Український кольоровий прокат" та ТОВ "Т ЕНД Т УКР". На думку перевіряючого, контрагент позивача взагалі не мав реальних можливостей для здійснення господарських операцій з надання рекламних послуг.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 30.05.2016 №0000541401, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 360029,00 грн., з яких: 360029,00 грн. - за основним платежем; 0,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 30.05.2016 №0000531401, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2015 року у розмірі 400032,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням ДФС України від 18.10.2016 №22450/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.05.2016 №0000541401 про збільшення грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" по операціях за 2015 рік щодо яких підтверджено здійснення оплати позивачем на користь ТОВ "Т ЕНД Т УКР", а податкове повідомлення-рішення від 30.05.2016 №0000531401 - залишено без змін.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За приписами п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товару: дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами абзацу 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що 26 квітня 2010 року між позивачем та ТОВ "Т ЕНД Т УКР" укладено договір про надання рекламних послуг №TDA-TDUKP-01-04.10 (далі - Договір №TDA-TDUKP-01-04.10).

21 жовтня 2014 року в рамках Договору №TDA-TDUKP-01-04.10 між позивачем та ТОВ "Т ЕНД Т УКР" укладено Додаткову угоду №33, якою продовжено строк дії Договору про надання рекламних послуг від 26.04.2010 до 31 грудня 2015 року.

15 травня 2015 року в рамках Договору №TDA-TDUKP-01-04.10 між позивачем та ТОВ "Т ЕНД Т УКР" укладено Додаткову угоду №41, якою продовжено термін рекламної кампанії з 14 серпня по 03 вересня 2015 року.

Відповідно до Ефірної довідки від 03.09.2015 ТОВ "Т ЕНД Т УКР" надало послуги позивачу по трансляції рекламного ролику на 2-х світлодіодних екранах протягом 19 днів рекламної акції "Прокат алюмінію - до кожного бізнесу" у кількості 194,95 показів на годину протягом 9,75 годин на день. Сумарна тривалість акції 11111,90 хвилин.

За фактом наданих послуг між позивачем та ТОВ "Т ЕНД Т УКР" підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за серпень-вересень 2015 року від 03.09.2015 №ТТР-034, №ТТР-035, №ТТР-036, №ТТР-037.

ТОВ "Т ЕНД Т УКР" виписано податкові накладні: від 03.09.2015 №34 на суму 631638,00 грн., у т.ч. ПДВ 105273,00 грн.; від 03.09.2015 №35 на суму 631638,00 грн., у т.ч. ПДВ 105273,00 грн.; від 03.09.2015 №36 на суму 631638,00 грн., у т.ч. ПДВ 105273,00 грн.; від 03.09.2015 №37 на суму 505278,00 грн., у т.ч. ПДВ 84213,00 грн. Податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними Квитанціями №1, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отримані рекламні послуги були оплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 29.09.2015 №361 на суму 288023,00 грн., від 06.10.2015 №374 на суму 300000,00 грн., від 19.10.2015 №396 на суму 300000,00 грн., від 26.10.2015 №413 на суму 300000,00 грн., від 09.11.2015 №446 на суму 312169,00 грн., від 26.11.2015 №488 на суму 300000,00 грн., від 07.12.2015 №508 на суму 300000,00 грн. та від 14.12.2015 №516 на суму 300000,00 грн.

Зі змісту Акту перевірки убачається, що відповідачем встановлено, що господарські операції з ТОВ "Т ЕНД Т УКР" відображено позивачем у податковому обліку шляхом віднесення суми податку на додану вартість по податковим накладним до складу податкового кредиту за перевіряємий період.

Як зазначено в Акті перевірки, позивачем надавались належним чином засвідчені копії зазначених вище первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі у ТОВ "Т ЕНД Т УКР" рекламних послуг.

Судом першої інстанції встановив, що у ході розгляду справи відповідач жодних заперечень щодо форми і змісту наданих позивачем письмових документів не висловив. Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам відповідач суду не надав. Не надано таких доказів і під час апеляційного розгляду.

Судом встановлено, що перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили, доказовості та містять достатню інформацію для розкриття змісту та обсягу вищевказаних господарських операцій.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень в діях позивача відповідачем не виявлено. Надані позивачем до перевірки документи відповідачем не проаналізовано. Податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Судом встановлено, що на час укладання та виконання зазначених правочинів, ТОВ "Т ЕНД Т УКР" було зареєстровано як юридична особа та було платником податку на додану вартість.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарської операції щодо купівлі у ТОВ "Т ЕНД Т УКР" рекламних послуг.

Відповідачем не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Т ЕНД Т УКР", недійсними у судовому порядку, як і не обґрунтовано своєї позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірних правочинів.

Як вбачається з Акту перевірки, на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ "Т ЕНД Т УКР", пов'язаних із знищенням, пошкодженням майна, незаконним його заволодінням або пов'язаних із порушенням податкового законодавства.

Матеріали справи не містять доказів, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію і свідоцтво платника податку на додану вартість контрагента позивача - ТОВ "Т ЕНД Т УКР" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкових накладних.

За таких умов, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що оскільки предметом спірних правочинів є купівля рекламних послуг з приводе рекламної акції "Прокат алюмінію - до кожного бізнесу", які були використані позивачем з метою підвищення ефективності продажу своєї продукції, є достатні підстави вважати, що господарські операції позивача з ТОВ "Т ЕНД Т УКР" підтверджуються необхідними документами, а зазначені вище отримані рекламні послуги були використані позивачем у власній господарській діяльності.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із доводами суду першої інстанції про те, що не заслуговують на увагу посилання відповідача, як на обґрунтування своїх висновків, на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності у контрагента позивача, оскільки такі висновки неможливо зробити без належної перевірки діяльності суб'єкта господарювання.

Судом першої інстанції правильно зауважено, що податковим органом не здійснювалось належної перевірки первинно-бухгалтерських документів ТОВ "Т ЕНД Т УКР"; не перевірялася наявність господарсько-правових стосунків з іншими суб'єктами господарювання по оренді основних засобів виробництва, складських приміщень, транспортних засобів; наявність правовідносин по зберіганню матеріальних цінностей; наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб'єктами господарювання щодо надання послуг або виконання робіт.

Суд критично ставиться до посилання відповідача, як на доказ правомірності своїх висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, на податкову інформацію щодо контрагента позивача, якою встановлено відсутність фактів реального здійснення господарських операцій ТОВ "Т ЕНД Т УКР" з контрагентами.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх "фіктивність", відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відтак, вищевказана податкова інформація не є належним та допустимим доказом у справі, а висновки про відсутність умов у ТОВ "Т ЕНД Т УКР" для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання угод, укладених із позивачем, такими, що не спричинили реальних юридичних наслідків.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що враховуючи недоведеність відповідачем відсутності реального характеру правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Т ЕНД Т УКР", доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаного контрагента первинних документах сум податку на додану вартість, податкове повідомлення-рішення від 30.05.2016 №0000531401 є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 6 600,53 грн. (шість тисяч шістсот гривень п'ятдесят три копійки) на рахунок Державної судової адміністрації України (стягувач за рішеннями про стягнення судового збору): отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів до бюджету: 22030106.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 21.03.2017.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.