Ухвала суду № 65458828, 21.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17484/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

21 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б., Межевича М.В.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідача - Шевченко О.С.,

третіх осіб - ОСОБА_5,

- ОСОБА_6,

- ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги Міністерства юстиції України, ОСОБА_8, Ради адвокатів міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_10 до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України, треті особи: державний реєстратор Комунального підприємства "Центр сприяння бізнесу міста Києва" Сорока Валерій Миколайович, ОСОБА_8, Рада адвокатів міста Києва, Державне підприємство "Національні інформаційні системи", про визнання протиправними та скасування висновку і наказу,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року позивач - ОСОБА_10, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України, треті особи: державний реєстратор Комунального підприємства "Центр сприяння бізнесу міста Києва" Сорока Валерій Миколайович, ОСОБА_8, Рада адвокатів міста Києва, Державне підприємство "Національні інформаційні системи", в якому просить:

визнати протиправним та скасувати висновок відповідача 2 від 25 жовтня 2016 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_8 від 18 жовтня 2016 року;

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 1 від 25 жовтня 2016 року №3055/5 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 25 жовтня 2016 року №3055/5 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно та не всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено посилання на недоведені обставини, порушено норми матеріального права.

Також, вважаючи оскаржувану постанову протиправною із апеляційною скаргою звернулась ОСОБА_8, в якій просить судове рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове про відмову в задоволенні позовної вимоги. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Також, не погоджуючись із постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року апеляційну скаргу подала Рада адвокатів м. Києва, в якій просить постанову в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нову про відмову в задоволенні позовної вимоги. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Міністерства юстиції України, ОСОБА_8, Ради адвокатів міста Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись нормами ч. 1 ст. 195 КАС України, за якими суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції розглядає даний спір в частині вимог апеляційних скарг відповідача та третіх осіб щодо задоволених позовних вимог.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ фактично відмінив офіційне засвідчення державою факту зміни керівника Ради адвокатів міста Києва на ОСОБА_10 та змінив його статус; як наслідок, оскаржуваний наказ безпосередньо стосується ОСОБА_10, порушує права та інтереси позивача реалізувати рішення Конференції адвокатів міста Києва про обрання його головою Ради адвокатів міста Києва та виконання повноважень керівника.

При цьому, дослідивши питання допущення державним реєстратором Сорокою В.М. порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" під час здійснення спірної реєстраційної дії та наявність підстав для її скасування відповідачами, суд встановив, що єдиною підставою для скасування реєстраційної дії є те, що, на думку відповідачів, витяг із протоколу Конференції адвокатів міста Києва від 08 жовтня 2016 року не може бути підставою для проведення реєстраційної дії щодо зміни керівника Ради адвокатів міста Києва, оскільки Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не передбачає можливості проведення реєстраційних дій по внесенню змін до відомостей про керівника юридичної особи на підставі витягів з документів.

Разом з тим, колегія суддів першої інстанції визнала таку позицію помилковою, зазначивши, що наданий Державному реєстратору витяг із проколу Конференції адвокатів міста Києва від 08 жовтня 2016 року є належним та достатнім документом для здійснення реєстраційної дії "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах" щодо зміни керівника Ради адвокатів міста Києва, з огляду на те, що вказаним витягом оформлено власне рішення Конференції адвокатів міста Києва про обрання ОСОБА_10 Головою Ради адвокатів міста Києва, а тому він вважається примірником оригіналу рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 11 жовтня 2016 року державним реєстратором Сорокою В.М. здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Раду адвокатів міста Києва, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), щодо зміни керівника, а саме замість керівника Ради адвокатів міста Києва ОСОБА_8 вказано керівником ОСОБА_10, про що до Єдиного державного реєстру внесено запис №10741070003044323 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах".

Дізнавшись про вказану реєстраційну дію, ОСОБА_8 звернулась зі скаргою на дії державного реєстратора Сороки В.М. до Міністерства юстиції України, в якій зазначала про невідповідність реєстраційної дії вимогам Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та просила скасувати реєстраційну дію від 11 жовтня 2016 року №1074107000304432, якою внесені зміни до відомостей про юридичну особу - Раду адвокатів міста Києва, що не пов'язані зі змінами в установчих документах.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_8 Міністерством юстиції України винесено наказ від 25 жовтня 2016 року №3055/5 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", яким відповідно до пункту 1 частини першої статті 27, частини шостої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128, наказано:

"1. Задовольнити скаргу ОСОБА_8 від 18.10.2016 у повному обсязі.

2. Скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 11.10.2016 №10741070003044323 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", проведену державним реєстратором комунального підприємства "Центр сприяння бізнесу міста Києва" Сорока В.М. (далі - державний реєстратор Сорока В.М.) стосовно Ради адвокатів міста Києва (код за ЄДРПОУ 38517528). Виконання покласти на Департамент державної реєстрації та нотаріату.

3. Тимчасово блокувати доступ державного реєстратора Сорока В.М. до ЄДР терміном до 25.02.2017. Виконання покласти на Державне підприємство "Національні інформаційні системи".

В якості підстави для прийняття зазначеного наказу вказано висновок Комісії від 25 жовтня 2016 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_8 від 18 жовтня 2016 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2016 року за №32119-0-33-16 (далі - висновок Комісії).

Згідно з висновком Комісії реєстраційна дія у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11 жовтня 2016 року №10741070003044323 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", якою внесено зміни до керівника Ради адвокатів міста Києва, проведена Державним реєстратором Сорокою В.М. із порушенням частини четвертої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", оскільки для проведення реєстраційної дії подано витяг із протоколу Конференції адвокатів міста Києва від 08 жовтня 2016 року, однак частиною четвертою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" для внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, подається, зокрема, примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться. На думку Комісії, державний реєстратор Сорока В.М. мав зупинити розгляд документів, поданих для державної реєстрації у зв'язку із поданням документів та відомостей, визначених Законом, не в повному обсязі.

Вважаючи оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 25 жовтня 2016 року №3055/5 протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно з частиною шостою статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення, зокрема про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування реєстраційної дії.

Відповідно до пункту 8 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (далі по тексту - Порядок), під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Відповідно до пункту 12 Порядку за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

Таким чином, відповідна комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги на реєстраційні дії, встановивши, що оскаржувані дії вчинено з порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" комісія складає відповідний висновок, який є підставою для прийняття суб'єктом розгляду рішення про задоволення скарги у формі наказу.

Як встановлено судом, оскаржуваний наказ від 25 жовтня 2016 року №3055/5 винесений Міністерством юстиції України за результатами розгляду скарги ОСОБА_8 та на підставі висновку Комісії, у зв'язку із тим, що на думку відповідачів, спірна реєстраційна дія проведена Державним реєстратором Сорокою В.М. із порушенням частини четвертої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Комісією зроблено висновок, що державний реєстратор повинен був прийняти рішення про зупинення вчинення реєстраційних дій, у зв'язку із невідповідністю поданих документів.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі, кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою;

3) реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об'єднання, політичні партії;

4) документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування;

5) відомості про керівні органи громадського формування (ім'я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів;

6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов'язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи;

7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;

8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

9) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу - у разі внесення змін, пов'язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа;

10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи;

11) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника у разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему його оподаткування.

Частина перша статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначає, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.

Згідно з частиною другою статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:

1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника);

2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі;

3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі;

4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру;

5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів;

6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації;

7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об'єднання;

8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;

9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів;

10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).

Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є:

1) подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі;

2) невідповідність документів вимогам, установленим статтею 15 цього Закону;

3) невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

4) невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

5) невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) відомостям, наданим відповідно до статті 13 цього Закону;

6) несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі;

7) подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання.

Як встановлює частини друга статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зупинення розгляду документів з підстав, не передбачених цією статтею, не допускається.

Стаття 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначає підстави для відмови у державній реєстрації, якими зокрема є:

1) документи подано особою, яка не має на це повноважень;

2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;

3) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;

4) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;

5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України.

Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, а також відмова у державній реєстрації (легалізації) професійної спілки, її організації або об'єднання не допускається.

Таким чином, за умови подання заявником визначених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" документів, необхідних для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, державний реєстратор зобов'язаний вчинити відповідні реєстраційні дії та внести до Єдиного державного реєстру відповідні записи; у разі ж наявності недоліків при поданні документів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі, змін до установчих документів юридичної особи, державний реєстратор наділений правом зупинити розгляд поданих документів або відмовити у державній реєстрації.

Судом встановлено, що єдиною підставою для скасування реєстраційної дії є те, що на думку відповідачів, витяг із проколу Конференції адвокатів міста Києва від 08 жовтня 2016 року не може бути підставою для проведення реєстраційної дії щодо зміни керівника Ради адвокатів міста Києва, оскільки Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не передбачає можливості проведення реєстраційних дій по внесенню змін до відомостей про керівника юридичної особи на підставі витягів з документів.

Оцінюючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції в тому, що такі твердження є помилковими, а наданий Державному реєстратору витяг із протоколу Конференції адвокатів міста Києва від 08 жовтня 2016 року є належним та достатнім документом для здійснення реєстраційної дії "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах" щодо зміни керівника Ради адвокатів міста Києва. Вказаним витягом оформлено власне рішення Конференції адвокатів міста Києва про обрання ОСОБА_10 Головою Ради адвокатів міста Києва, а тому він вважається примірником оригіналу рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру.

На виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року представником позивача отримано у Ради адвокатів України та надано суду належним чином засвідчену копію протоколу Конференції адвокатів міста Києва від 08 жовтня 2016 року.

Дослідивши повний текст протоколу Конференції адвокатів міста Києва від 08 жовтня 2016 року, суд встановив, що питання щодо зміни керівника Ради адвокатів міста Києва було включено до порядку денного у пункті четвертому «різне» та вирішено за результатами голосування. Інші питання, які вирішувались на Конференції адвокатів міста Києва, що відбулась 08 жовтня 2016 року, питання обрання керівника Ради адвокатів міста Києва не стосуються.

Оскільки, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" відповідні правовідносини щодо оформлення протокольного рішення конференції адвокатів регіону не врегульовані, суд першої інстанції, виходячи з наданих статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, правильно застосував закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а саме положення Закону України "Про Центральну виборчу комісію" та прийнятого на його підставі Регламенту Центральної виборчої комісії, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 26 квітня 2005 року № 72.

Так, відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" з питань поточної внутрішньої діяльності Комісія може ухвалювати протокольне рішення.

Згідно зі статтею 20 Регламенту Центральної виборчої комісії, оригінали постанов, протокольних рішень Комісії засвідчуються головною гербовою печаткою Комісії із зображенням Державного Герба України, а копії рішень Комісії, які надсилаються згідно з розрахунком розсилки, складеним доповідачем та затвердженим секретарем Комісії, засвідчуються печаткою управління регламентного забезпечення діяльності Комісії Секретаріату Комісії.

При цьому на рівні наведених нормативних актів окремо від протокольного рішення регламентується порядок ведення самого протоколу засідання Центральної виборчої комісії.

Відповідно, ототожнення протокольного рішення, в даному випадку оформленого у вигляді витягу із проколу Конференції адвокатів міста Києва від 08 жовтня 2016 року, та самого протоколу такої Конференції адвокатів регіону є помилковим.

Отже, оскільки весь протокол фіксує прийняття рішень також з інших питань порядку денного, лише його витяг в частині обрання ОСОБА_10 Головою Ради адвокатів міста Києва є відповідним рішенням Ради адвокатів міста Києва в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", що спростовує доводи в частині необхідності надання державному реєстратору повного тексту протоколу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що подання Державному реєстратору витягу із протоколу Конференції адвокатів міста Києва від 08 жовтня 2016 року не суперечить вимогам частини четвертої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Суд апеляційної інстанції наголошує, що предметом цього адміністративного спору є рішення відповідачів, прийняті за результатами оцінки дій та рішень державного виконавця. В свою чергу доказів скасування або визнання нечинним рішення прийнятого на Конференції адвокатів міста Києва 08 жовтня 2016 року суду не надано, а відтак, доводи апелянтів в частині того, що воно прийняте не уповноваженим органом та/або з порушенням встановленої процедури суд до уваги не приймає. Як правильно зауважено судом першої інстанції, державний реєстратор не наділений повноваженнями перевіряти правомірність рішення уповноваженого органу управління юридичної особи.

Наведене свідчить, що для проведення реєстраційної дії "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах" щодо Ради адвокатів міста Києва подано всі необхідні документи, передбачені частиною четвертою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що відповідачами не доведено, а судом не встановлено, наявності на момент вчинення спірної реєстраційної дії обставин, які б могли бути підставою для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, або для відмови у державній реєстрації.

Таким чином, посилання у висновку Комісії на проведення Державним реєстратором Сорокою В.М. реєстраційної дії від 11 жовтня 2016 року №10741070003044323 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах" із порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" є безпідставними та нормативно не підтверджуються.

Колегія суддів апеляційної інстанції, також погоджується із судом першої інстанції в частині надання оцінки доводам третіх осіб 2 та 3 на внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за фактами порушень під час здійснення державної реєстрації та початок досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо неправомірних дій Державного реєстратора Сороки В.М. та незаконного внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо призначення керівником Ради адвокатів міста Києва ОСОБА_10, оскільки відповідного вироку суду, яким би встановлювались наведені обставини та який, в силу вимог частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, був би обов'язковим для врахування при вирішенні даної справи, суду не надано.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наказ Міністерства юстиції України від 25 жовтня 2016 року №3055/5 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" прийнятий на підставі висновку Комісії, є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції в частині оцінки посилань відповідача та третіх осіб 2 і 3 на те, що оскаржуваний наказ не зачіпає права, свободи чи інтереси ОСОБА_10, а тому останній не може отримати судовий захист шляхом задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий у відношенні будь-якої особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку суб'єкта владних повноважень.

У свою чергу під порушенням прав і свобод фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин слід розуміти негативні наслідки, що були спричинені рішенням органів влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності.

Як встановлено вище, оскаржуваним наказом скасовано реєстраційну дію Державного реєстратора Сороки В.М. від 11 жовтня 2016 року щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу - Раду адвокатів міста Києва, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо зміни керівника, а саме замість керівника Ради адвокатів міста Києва ОСОБА_8 вказано керівником ОСОБА_10

Суд встановив, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру від 11 жовтня 2016 року, ОСОБА_10 значиться керівником Ради адвокатів міста Києва.

Згідно з пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи.

Відповідно до положень статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, оскаржуваний наказ фактично відмінив офіційне засвідчення державою факту зміни керівника Ради адвокатів міста Києва на ОСОБА_10 та змінив його статус; як наслідок, оскаржуваний наказ безпосередньо стосується ОСОБА_10, порушує права та інтереси позивача реалізувати рішення Конференції адвокатів міста Києва про обрання його головою Ради адвокатів міста Києва та виконання повноважень керівника.

Крім того, суд першої інстанції встановив недотримання у межах спірних правовідносин процедури розгляду скарги ОСОБА_8 на реєстраційні дії Державного реєстратора Сороки В.М.

Так, відповідно до пункту 9 Порядку під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Пункт 10 Порядку встановлює, що суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

Згідно з пунктом 11 Порядку копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті.

Представники позивача стверджують, що ОСОБА_10 не отримував повідомлень про розгляд скарги ОСОБА_8 та не отримував такої скарги.

У справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що ОСОБА_10, який безперечно є зацікавленою особою та про якого зазначено у скарзі ОСОБА_8, повідомлявся про час та місце розгляду такої скарги, та докази надання або направлення позивачу копії скарги і доданих до неї документів.

Посилання відповідача 1 на журнал телефонограм, як на доказ належного повідомлення зацікавлених осіб про дату, час і місце розгляду скарги, не приймається судом до уваги, оскільки у цьому журналі відсутні відомості про направлення телефонограм ОСОБА_10

Так само безпідставними є доводи відповідача 1 про повідомлення усіх зацікавлених осіб шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту, тому що вказане оголошення не містить відомостей про повідомлення ОСОБА_10 чи інших осіб про засідання Комісії; крім того відповідачі не довели суду, що вказане оголошення доведено до відома зацікавлених осіб завчасно до проведення засідання Комісії.

Отже, як правильно зауважено судом першої інстанції, Міністерство юстиції України не дотрималось норм Порядку щодо дотримання прав та інтересів позивача бути присутнім на засіданні Комісії та ознайомитись із доводами скарги третьої особи 2.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Міністерства юстиції України, ОСОБА_8, Ради адвокатів міста Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Міністерства юстиції України, ОСОБА_8, Ради адвокатів міста Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

М.В. Межевич

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 21.03.2017.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Межевич М.В.

Глущенко Я.Б.