Ухвала суду № 65458173, 07.03.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 березня 2017 рокусправа № 804/6239/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року про залишення частини позовних вимог без розгляду

у справі №804/6239/16

за позовом ОСОБА_1

до Дніпропетровської митниці ДФС

про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді,-

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про:

- визнання незаконними та скасування наказів №528-о від 26 липня 2016 року «Про переведення працівника»; №№557-о та 558-о від 15 серпня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»; №571-о від 23 серпня 2016 року «Про звільнення»;

- зобов'язання внести зміни до трудової книжки шляхом вчинення записів про визнання незаконними та скасування наказів №528-о від 26 липня 2016 року «Про переведення працівника», №571-о від 23 серпня 2016 року «Про звільнення»;

- поновлення на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Кривий Ріг» Дніпропетровської митниці ДФС, та встановлення позмінного графіка роботи у складі зміни №2;

- стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23 серпня 2016 року по день фактичного поновлення на посаді;

- стягнення моральної шкоди в розмірі 100000 гривень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року, зокрема, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовними вимогами про визнання незаконними та скасування наказів №528-о від 26 липня 2016 року; №№557-о та №558-о від 15 серпня 2016 року із залишенням цієї частини позовних вимог без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин що мають значення для вирішення питання дотримання строку звернення з позовом, недоведеність обставин, встановлених судом, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу, справу направити для розгляд до суду першої інстанції.

За доводами апеляційної скарги: накази №528-о від 26 липня 2016 року «Про переведення працівника»; №№557-о та 558-о від 15 серпня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» не оскаржені позивачем своєчасно, оскільки відповідач постійно намагався ознайомити його лише з проектами таких наказів без підписів уповноважених осіб; зі змістом наказів від 15 серпня 2016 року позивач не ознайомлений згідно з вимогами трудового законодавства та отримав їх копії лише 29 серпня 2016 року від працівника відділу по роботі з персоналом ОСОБА_2

Також, позивач наполягає, що з боку відповідача створювалися нестерпні умови праці, на усні звернення про доведення змісту наказів та набрання чинності цими наказами інформацію не надавали, що унеможливлювало своєчасне ознайомлення та їх подальше оскарження.

Дніпропетровська митниця ДФС подала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в якій просить залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як підтверджується відокремленими матеріалами справи, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Криворізькою та Дніпропетровською митницею з жовтня 1993 року.

Відповідно до наказу Дніпропетровської митниці ДФС № 528-о від 26 липня 2016 року, ОСОБА_1 переведений на посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Кривий Ріг» Дніпропетровської митниці ДФС (т. 1 а.с. 40-43).

Наказом Дніпропетровської митниці ДФС № 557-о від 15 серпня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», ОСОБА_1 старшому державному інспектору відділу митного оформлення №3 митного поста «Кривий Ріг» Дніпропетровської митниці ДФС оголошено догану за невиконання наказу №528-о віл 26 липня 2016 року «Про переведення працівника» (т. 1 а.с. 44-46).

Згідно з наказом Дніпропетровської митниці ДФС № 558-о від 15 серпня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», ОСОБА_1 старшому державному інспектору відділу митного оформлення №3 митного поста «Кривий Ріг» Дніпропетровської митниці ДФС оголошено догану за прогул державного службовця без поважних причин (т. 1 а.с. 47-48).

17 вересня 2016 року засобами поштового зв'язку позивач подав адміністративний позов (т. 1 а.с. 249-250).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з наказом Дніпропетровської митниці ДФС № 528-о від 26 липня 2016 року ознайомлений 29 липня 2016 року про що свідчать його власноруч записані на зворотному боці наказу письмові зауваження, із зазначенням дати та часу їх складання.

Копії оскаржуваних наказів №№557-о та 558-о від 15 серпня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» містять дати та підписи посадових осіб, з якими вони погоджені, а також дати та підписи осіб, яких було ознайомлено з цими наказами, але не містять підпису та дати ознайомлення з ними позивача.

Посадовими особами відповідача складено акти, якими зафіксовано, що 15 серпня 2016 року об 11.50 год. в службовому приміщенні відділу митного оформлення №1 митного поста «Кривий Ріг» Дніпропетровської митниці ДФС до відома позивача доведено накази «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та вручено їх копії, зокрема, №557-о та №558-о, а також зафіксовано факт відмови позивача від підпису про ознайомлення з цими наказами (т. 1 а.с. 173, 177).

Допитані судом першої інстанції свідки - посадові особи Дніпропетровської митниці ДФС, в присутності яких складені та якими підписані зазначені акти підтвердили обставини, зазначені у цих актах.

Крім того, свідок ОСОБА_2 - інспектор управління персоналом Дніпропетровської митниці показала, що 29 серпня 2016 року копії наказів №№557-о та 558-о від 15 серпня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» позивачу не вручала.

Залишаючи частину позовних вимог без розгляду, суд першої інстанції виходив з пропуску позивачем місячного строку звернення до суду та відсутності підстав для його поновлення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією та висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Питання звернення до суду за захистом своїх прав при прийнятті, проходженні та звільненні з публічної служби врегульовуються положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, який встановлює спеціальні строки звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, процесуальний закон, включаючи в себе спеціальну норму щодо строків звернення до адміністративного суду з питань, зокрема, звільнення з публічної служби, встановлює місячний строк для звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

У розумінні цієї статті поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з адміністративним позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Інститут строку звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що позивач з наказом Дніпропетровської митниці ДФС №528-о від 26 липня 2016 року ознайомлений 29 липня 2016 року про що свідчать його власноруч записані на зворотному боці наказу письмові зауваження, із зазначенням дати та часу їх складання.

Крім того, за змістом викладених позивачем зауважень до наказу №528-о від 26 липня 2016 року, ОСОБА_1 зазначає, що на його думку, наказ є злочинним, та виказує намір оскарження цього наказу.

Враховуючи наведене, позивач з оскаржуваним наказом №528-о від 26 липня 2016 року ознайомився 29 липня 2016 року та цього ж дня дізнався про можливе порушення свої прав та інтересів.

За змістом актів, посадовими особами відповідача зафіксовано, що 15 серпня 2016 року об 11.50 год. в службовому приміщенні відділу митного оформлення №1 митного поста «Кривий Ріг» Дніпропетровської митниці ДФС до відома позивача доведено накази «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та вручено їх копії, зокрема, №557-о та №558-о, а також зафіксовано факт відмови позивача від підпису про ознайомлення з цими наказами.

Як підтверджується матеріалами справи, не заперечуються сторонами, ОСОБА_1 був присутнім 15 серпня 2016 року у приміщенні відділу митного оформлення №1 митного поста «Кривий Ріг» Дніпропетровської митниці ДФС за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 статті 77 Кодекс адміністративного судочинства України встановлено, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Судом першої інстанції на підставі належних та допустимих доказів встановлений факт ознайомлення позивача з наказами Дніпропетровської митниці ДФС №№557-о та 558-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» саме 15 серпня 2016 року.

Доводи позивача, що відповідач постійно намагався ознайомити його лише з проектами таких наказів без підписів уповноважених осіб є безпідставними, оскільки особу, яка притягається до дисциплінарної відповідальності ознайомлюють саме з відповідними наказом, а не з проектом наказу.

Відповідно до частини 2 статті 106 Кодекс адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Частиною 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вжиття судом передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Отже, сама по собі відсутність копій оскаржуваних наказів не перешкоджає своєчасному зверненню з адміністративним позовом, з урахуванням того, що такі докази можуть бути витребувані судом.

Крім того, позивачем не доведена наявність інших обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення з адміністративним позовом і подолання яких для нього було неможливим або ускладненим.

Доводи позивача щодо обставин режиму роботи установи відповідача (з 09 години до 18 години); черговості виконання керівником відповідача завдань та обов'язків (підготовка доповіді Голові ДФС), відстань між місцями розташування адміністративної будівлі Дніпропетровської митниці ДФС та відділу митного оформлення №1 митного поста «Кривий Ріг» Дніпропетровської митниці ДФС (129 км), не направлення у відрядження начальника митного поста «Кривий Ріг» до відповідача ґрунтуються лише на припущеннях та не можуть засвідчувати неможливість перебування начальника митного поста «Кривий Ріг» 15 серпня 2016 року о 11-50 годині за місцем розташування поста з оригіналами наказів №№557-о та 558-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного позову без поважних причин.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання дотримання строку звернення з адміністративними позовом.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 197, 199, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим