Постанова № 65458029, 10.03.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 березня 2017 року № 826/15655/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві

про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому, з урахуванням поданих змін до позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Савчук К.П. щодо невиконання наданих Законом України «Про виконавче провадження» прав (обов'язків) з метою належного виконання судового рішення та недопущення порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, в межах виконавчого провадження № 51722661;

- визнати протиправною та скасувати вимогу від 23.09.2016 р. № 1177/26, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савчук К.П. в межах виконавчого провадження № 51722661.

При поданні позовної заяви у новій редакції від 21.10.2016 року позивачем не порушувалось клопотання щодо вжиття заходів забезпечення позову, яке відповідно не вирішувалось судом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2016 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено про закінчення підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану вимогу та не вчинено жодних дій спрямованих на виконання судового рішення, що набрало законної сили.

Відповідачем не забезпечено явку представника в судове засідання, та не надано письмових заперечень з приводу заявленого позову. Разом з тим, через канцелярію суду 30.11.2016 року подано копію матеріалів виконавчого провадження № 51722661 та клопотання про розгляд справи без участі представника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

В судовому засіданні 05.12.2016 року оголошено ухвалу про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи те, що неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, який є суб'єктом владних повноважень, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

На виконанні у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби м. Київ перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа виданого Окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 826/10468/15 від 11.07.2016 року про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_3 судового збору в розмірі 146,16 грн.

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Савчук К.П. від 20.07.2016 року відкрито виконавче провадження № 51722661 з виконання вказаного виконавчого листа та надано боржнику термін на добровільне виконання судового рішення.

Листом від 08.08.2016 року № 27-34027/16 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб повідомлено державному виконавцю про необхідність звернення до виконання вказаного виконавчого листа до органів казначейської служби для безспірного списання суми боргу з їх рахунків.

Старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Савчук К.П. винесено Вимогу державного виконавця від 23.09.2016 року № 1177/26, якою боржника зобов'язано виконати судове рішення протягом п'яти днів, надати до відділу інформацію про нерухоме майно, транспортні засоби, офісну комп'ютерну техніку та інше майно боржника, а також повідомити про результати виконання судового рішення.

Листом від 04.10.2016 року № 27-40386/16 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб повідомлено державному виконавцю, що постанова суду на підставі якої видано виконавчий документ, що є предметом виконання у виконавчому провадженні № 51722661 оскаржено до суду апеляційної інстанції, а скаргу прийнято до розгляду.

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Савчук К.П. від 28.10.2016 року виконавчий документ повернуто до Окружного адміністративного суду міста Києва, який його видав на підставі ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач вважає дії державного виконавця щодо не вчинення жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду протиправними та просить суд визнати протиправною та скасувати Вимогу державного виконавця від 23.09.2016 року.

Вирішуючи даний спір по суть , суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV (далі Закон № 606 у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Приписами частини першої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

При цьому, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV).

Статтею 11 Закону встановлено права та обов'язки державного виконавця при виконання виконавчого документу, в тому числі:

- здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;

- розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання;

- проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі

конфіденційну;

- безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

- звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;

- накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про

виконавче провадження;

Державний виконавець також має право здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Як встановлено судом, виконавчі дії в межах виконавчого провадження № 51722661 державним виконавцем не проводяться, оскільки судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, оскаржено до суду апеляційної інстанції, а скаргу прийнято до розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження»(у редакції станом на час винесення постанови про повернення виконавчого документу), у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування Вимоги державного виконавця від 23.09.2016 року № 1177/26, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савчук К.П. в межах виконавчого провадження № 51722661. Також суд приходить до такого висновку з огляду на те, що покладення на боржника обов'язку надавати запитувані у вимозі відомості є необгрунтованим з огляду на резолютивну частину судового рішення, яке підлягало примусовому виконанню.

Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Савчук К.П. щодо невиконання наданих Законом України «Про виконавче провадження» прав (обов'язків) з метою належного виконання судового рішення та недопущення порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, в межах виконавчого провадження № 51722661 на переконання суду, задоволенню не підлягають, оскільки із наданих суду доказів, зокрема, копій матеріалів виконавчого провадження, вбачається, що державним виконавцем станом на час розгляду справи не здійснюються виконавчі дії у зв'язку з поверненням виконавчого листа суду, який його видав на підставі ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, на користь позивача суд присуджує судові витрати по сплаті судового збору в частині задоволених вимог, а саме в розмірі сплаченого судового збору за одну вимогу немайнового характеру в сумі 1378,00 грн.

Одночасно з цим, суд звертає увагу позивача, що повернення судового збору, внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом, здійснюється за клопотанням особи відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи те, що позивачем згідно з платіжним дорученням № 4062 від 04.10.2016 року сплачено судовий збір в сумі 4134,00 грн., а згідно з платіжним дорученням № 4063 від 04.10.2016 року до бюджету зараховано судовий збір в сумі 413,40 грн. за заяву про забезпечення позову, розгляд якої судом не здійснювався, суд звертає увагу позивача про можливість звернутись окремо до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору в сумі 1791,40 грн. (1378,00 + 413,40).

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати Вимогу державного виконавця від 23.09.2016 року № 1177/26, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савчук К.П. в межах виконавчого провадження № 51722661.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Т.П. Балась