Постанова № 65458023, 17.03.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 березня 2017 року № 826/17301/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомТернопільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській областідоСуб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1простягнення заборгованості у розмірі 96009,56 грн.

На підставі ст. 183-2 КАС України, Суд розглядає справу у скороченому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Тернопільська об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 96009,56 грн.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем в установлені законодавством строки не сплачені суми грошового зобов'язання по платежу орендна плата з фізичних осіб.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2016 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано Відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Відповідачу надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою: 02068, АДРЕСА_1 на адресу суду повернулося повідомлення про вручення з відміткою про вручення 29.11.2016 р. Відповідача.

Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову чи пояснень, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові не надав, як і не надав заяви про визнання позову.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом по платежу орендна плата з фізичних осіб (основний платіж 93792,44 грн., 2217,12 - пеня)., яка виникла внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом та не сплачених у встановлений законодавством термін.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1) зареєстрований органами державної реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа та знаходиться на обліку в Тернопільській ОДПІ ГУ ДФС України в Тернопільській області як платник податків.

За Відповідачем рахується податкова заборгованість: основний платіж 93792,44 грн. та пеня у розмірі 2217,12 грн. , яка виникла внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом та не сплачених у встановлений законодавством термін.

Згідно із підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під податковим зобов'язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлення законом строк).

У відповідності до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Заборгованість виникла в результаті несплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання, визначеного по орендній платі за землю з фізичних осіб, згідно поданої податкової декларації за 2016 рік № 1600015073 від 22.02.2016 р.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Доказів подання уточнюючих розрахунків щодо вищевказаної податкової декларації суду не надано.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наявні у справі докази свідчать, що позивачем самостійно визначені податкові зобов'язання у встановлені законодавством порядку та строки не сплачені.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Разом з тим, відповідно до пункту 59.5 цієї ж статті Кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Податковим органом 23.01.2016 року Відповідачу була виставлена податкова вимога форми «Ф» № 9587-25 на загальну суму 106312,05 грн., яка отримана Відповідачем 08.11.2016 року особисто.

Судом також встановлено, що до цього часу Відповідачем не здійснено будь-яких дій з погашення наявної заборгованості та не оскаржувалася вимога.

Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши правові норми чинного законодавства та оцінивши наявні докази у справі, беручи до уваги те, що суму заборгованості з податку фізичних осіб відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5, 6 частини першої статті 183--2 цього Кодексу.

Керуючись положеннями статей 94, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави кошти у розмірі податкового боргу 96009,56 грн. з орендної плати з фізичних осіб.

Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук