Постанова № 65457935, 07.03.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 березня 2017 року 14:28 № 826/18318/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Шевчишин О.І., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВищого адміністративного суду УкраїнидоДержавної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.

за участю представників сторін:

від позивача: Волков Андрій Володимирович

від відповідача: Максименко Сергій Петрович

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07.03.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Вищого адміністративного суду України (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить: визнати дії Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо не звернення до виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.05.2016 у справі № 826/23365/15 в частині рішення про стягнення з Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві судового збору в сумі 1 255279,00 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України протиправними; зобов'язати Державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернути до примусового виконання виконавчий лист № 47 від 30.05.2016 щодо стягнення судового збору в сумі 1255279,00 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075).

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем станом на час звернення з адміністративним позовом до суду, не вчинено жодних дій, спрямованих на забезпечення реального виконання рішення суду щодо стягнення коштів судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, головним розпорядником за якими є Вищий адміністративний суд України.

В судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник Відповідача проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та надав суду письмові заперечення на позовну заяву.

В обґрунтування заперечень Відповідач зазначає, що виконавчий лист виданий Вищим адміністративним судом України не відповідає вимогам Закон України «Про виконавче провадження», а саме, не зазначено повного найменування юридичної особи боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2016 року по справі №К/800/5645/16 касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі № 826/23365/15 - без змін.

Також, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2016 року по справі №К/800/5645/16 стягнуто з Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві судовий збір в сумі 1255279,00 грн. (один мільйон двісті п'ятдесят п'ять тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)".

На підставі ч. 3 ст. 258 КАС України Вищим адміністративним судом України 30 травня 2016 р. видано виконавчий лист №47 про стягнення з Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві судовий збір в сумі 1255279,00 грн. (надалі - Виконавчий лист №47)

Супровідним листом від 30.05.2016 р. Вищий адміністративний суд України №826/23365/15/103320/16 К/800/5645/16 направлено на адресу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Виконавчий лист №47 та копію судового рішення від 18.05.2016 р. (надалі - Супровідний лист від 30.05.2016 р.).

Крім того, в Супровідному листі від 30.05.2016 р. Вищий адміністративний суд України просив Державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві повідомити Суд про звернення до виконання виконавчого листа від 30 травня 2016 року №47.

Вищим адміністративним судом України 31.05.2016 р. направлено на адресу Відповідача Виконавчий лист №47 та копію судового рішення від 18.05.2016 р., що підтверджується Списком згрупованих рекомендованих відправлень поданих у К-29 та підтверджується штемпелем УКПРОШТА.

Позивач зазначає, що Відповідачем протягом тривалого часу не вжито жодних заходів щодо вчинення дій по виконанню Виконавчого листа №47, а тому Позивач змушений звернутися до суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

В частині позовних вимог щодо : визнати дії Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо не звернення до виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.05.2016 у справі № 826/23365/15 в частині рішення про стягнення з Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві судового збору в сумі 1255279,00 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України протиправними, Суд зазначає наступне.

Питання виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган або державна установа, підприємство, організація, регулюють такі нормативно-правові акти: Конституція України від 28.06.1996 р.; Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 N 2747-IV (надалі - КАС України); Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. №2456-VI; Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. №606-XIV (в редакції станом на травень 2016 р. надалі - Закон №606-XIV); Закону України "Про судовий збір"; Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" від 03.08.2011 р. №845 (надалі - Порядок №845).

Так, за змістом ч. 1 ст. 3 Закону №606-XIV у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону №606-XIV рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Стаття 8 Закону №606-XIV визначає осіб, які є сторонами виконавчого провадження.

Частиною 3 ст. 8 Закону №606-XIV передбачено, що за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення. За іншими виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступають органи доходів і зборів.

У відповідності до ч. 3 ст. 258 КАС України (в редакції станом на травень 2016 р.), Виконавчий лист про стягнення судового збору надсилається судом до державних податкових інспекцій.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що стягувачами судового збору за виконавчими документами про стягнення судового збору є органи державної фіскальної служби (ч. 3 ст. 258 КАС України).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2016 року по справі №К/800/5645/16 стягнуто з Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві судовий збір в сумі 1255279,00 грн. (один мільйон двісті п'ятдесят п'ять тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)".

Суд звертає увагу, що згідно Виконавчого листа №47 підлягає стягненню саме судовий збір, а тому в даному випадку Позивачем правомірно у відповідності до вимог норм право було надіслано виконавчий документ до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Відповідач в позовній заяві зазначає, що виконавчий лист виданий Вищим адміністративним судом України не відповідає вимогам Закон України «Про виконавче провадження», а саме в ньому зазначено «Державний бюджет України, який не є фізичною та юридичною особою», Суд не бере до уваги дані посилання Відповідача з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 258 КАС України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

У розумінні Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ст. 1 Закону №3674-VI).

Аналіз змісту цієї статті та частини першої статті 9 Закону України "Про судовий збір" дозволяє дійти висновку, що судовий збір - це різновид обов'язкового платежу до Державного бюджету України.

Ураховуючи обов'язковість сплати судового збору, звернення судового рішення про стягнення судового збору до примусового виконання не може бути поставлено в залежність від волі особи, на користь якої ухвалено рішення у справі, звернутися до суду із заявою про видачу виконавчого документа.

Отже, положення ч. 1 ст. 258 КАС України про видачу виконавчого документа за заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення, не може бути поширено на порядок видачі виконавчого листа про стягнення судового збору.

З огляду на викладене виконавчий лист про стягнення судового збору Суд видає за власною ініціативою після набрання судовим рішенням законної сили та за відсутності в матеріалах справи інформації про сплату судового збору. Цей лист надсилається до органів державної фіскальної служби.

Крім того, Судом не береться до уваги посилання Відповідача, що у Виконавчому листі №47 не зазначено повного найменування юридичної особи боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, з наступних підстав.

У відповідності до п. 3 п. 5 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право: 1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів; 2) звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; 3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію; 4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів та за результатами їх виконання; 5) застосовувати заходи впливу до боржників у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держфінінспекції; 6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком; 7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Пунктом 6 Порядку №845 передбачено, що У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо). Виконавчі документи пред'являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом. Строки пред'явлення виконавчих документів перериваються в разі пред'явлення їх до виконання, відстрочки або розстрочки виконання рішень про стягнення коштів в установленому порядку. Пропущені строки пред'явлення виконавчих документів суду до виконання поновлюються судом в установленому законом порядку, а рішень про стягнення коштів, прийнятих державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, - не поновлюються.

Суд звертає увагу, що до вищезазначених норм права, саме на органи Казначейства покладено обов'язок щодо перевірки відповідності виконавчого листа вимогам законодавства.

Як свідчать матеріали та не заперечується сторонами, що протягом більше як півроку Відповідачем не вчинені жодні дії щодо направлення Виконавчого листа №47 до органу Казначейства.

Крім того, Відповідачем не надано Суду переконливих доказів того, що ним було надіслано на адресу Позивача листи щодо роз'яснення порядку виконання судового рішення по Виконавчому листу №47 та доказів повернення Виконавчого листа №47 на адресу Вищого адміністративного суду України, як помилково надісланого.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо визнання дій Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо не звернення до виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.05.2016 у справі № 826/23365/15 в частині рішення про стягнення з Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві судового збору в сумі 1 255279,00 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України протиправними є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Як наслідок підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язати Державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернути до примусового виконання виконавчий лист № 47 від 30.05.2016 щодо стягнення судового збору в сумі 1255279,00 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075).

Аналогічна позиція викладена в рішеннях Верховний Суд України від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, від 02 лютого 2016 року у справі №804/14800/14 та в Ухвалі Вищого адміністративного суду від 31 березня 2016 р. по справі №К/800/2372/16.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вищезазначений розподіл обов'язку доведення встановлює презумпцію правомірності дій позивача та наявність протиправності в діях суб'єкта владних повноважень, яка має бути спростована відповідачем певними засобами доказування.

Натомість в ході судового розгляду справи представниками Відповідача не було надано суду належних доказів, які б підтверджували правомірність оскаржуваних дій.

З урахуванням викладеного, Суд приходить висновків про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати дії Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо не звернення до виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.05.2016 у справі № 826/23365/15 в частині рішення про стягнення з Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві судового збору в сумі 1 255279,00 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України протиправними.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернути до примусового виконання виконавчий лист № 47 від 30.05.2016 щодо стягнення судового збору в сумі 1255279,00 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075).

4. Стягнути з Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві за рахунок державних асигнувань на користь Вищого адміністративного суду України (Код ЄДРПОУ 33235788) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2900,00 грн. (дві тисячі дев'ятсот гривень 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук