Постанова № 65457758, 21.03.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року ЧернігівСправа № 825/260/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПоліщук Л.О.,

за участі секретаряСкугоревої Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, без фіксації судового засідання, в порядку ч.1 ст. 41 КАС України, справу за адміністративним позовом Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Надія" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

В С Т А Н О В И В:

09.02.2017 Ріпкинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Надія" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2015 по 31.12.2016 у розмірі 5349,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач є платником внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Внаслідок порушення вимог законодавства у відповідача виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 5349,14 грн., яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

В прохальній частині позовної заяви позивач просив справу розглядати без участі його представника.

Судова повістка була направлена на адресу відповідача та повернулась з відміткою "за відмовою адресата від одержання".

Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідач заперечень проти позову або заяви про визнання позову, не надав. Про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів, поінформований.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.17-19).

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача працювала громадянка ОСОБА_1, якій призначено пенсію за пунктами "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.13).

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Згідно пункту 6.1 розділу 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірах для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за 2015 рік, з травня 2016 року (а.с.6,9,12), які не були отриманій відповідачем (а.с.7,10-11).

Згідно пункту 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що відповідач не вніс до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених колишнім працівників відповідно п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 5349,14 грн., чим порушив вимоги пункту 6 Інструкції.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням того, що сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених колишнім працівників відповідно п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 5349,14 грн., відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що позовні вимоги Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Надія" (с. Пекурівка, Ріпкинський район, Чернігівська область, 15162, код ЄДРПОУ 03798599) на користь Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області (вул. Попудренка, 8, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000, код ЄДРПОУ 40378544) на р/р 25607300037293 в філії Чернігівського обласного управління «Ощадбанк» м. Чернігів, МФО 353535, код отримувача 40378544 заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 5349 (пять тисяч триста сорок девять) грн. 14 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Поліщук