Постанова № 65457622, 09.03.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 р. № 820/6701/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кульчій А.М.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічне обєднання "Індекс" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічне обєднання "Індекс" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 04.11.2016 № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях субєкта владних повноважень, а тому підлягає скасуванню.

У судовому засідання представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту від 01.02.2016 № 4-56 виявлено порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки. Порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що фахівцями відповідача на підставі наказу від 10.10.2016 №905, направлень від 10.10.2016 №394, №395, згідно із п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, п.61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п. 75.1 ст. 75, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.2 ст. 78 та п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічне обєднання "Індекс" з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту від 01.02.2016 №4-56 за період з 01.02.2016 по 01.10.2016.

Результати перевірки викладені в акті №3054/20-31-14-01-07/36455198 від 24.10.2016.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення ст. 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-Вр "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями по контракту від 01.02.2016 №4-56 за період з 01.02.2016 по 01.10.2016.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0002701401 від 04.11.2016, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 58538,33 грн.

Як вбачається із акту перевірки, контролюючим органом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічне обєднання "Індекс" на виконання умов контракту від 01.02.2016 №4-56, відвантажено товар на загальну суму 12586,5 євро, згідно МД №807100001/2016/001467 від 14.04.2016 з граничним терміном сплати - 13.07.2016. Валютна виручка за вказаною митною декларацією від нерезидента надійшла на валютний рахунок позивача 05.09.2016 у сумі 5000,0 євро - з порушенням строків розрахунків із затримкою у 54 календарних дні та 09.09.2016 у сумі 7586,5 євро - з порушенням строків розрахунків із затримкою у 58 календарних днів.

Таким чином, на думку контролюючого органу позивачем порушено статтю 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті Закону.

Так, відповідно до п. 1 постанови Правління Національного банку України від 03.03.2016 №140 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Пунктом 9 вказаної постанови передбачено, що вона діяла у період з 05.03.2016 до 08.06.2016 включно.

Згідно із п. 1 постанови Правління Національного банку України від 07.06.2016 № 342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" строк проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не змінився та становив до 90 календарних днів. Постанова Правління Національного банку України від 07.06.2016 № 342 набрала чинності з 09.06.2016 та діяла до 14.09.2016 включно.

Разом з тим, п. 2 постанови Правління Національного банку України від 28.07.2016 № 361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" збільшено строки проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із 90 до 120 календарних днів. Постанова Правління Національного банку України від 28.07.2016 № 361 набрала чинності з 29.07.2016.

Як вбачається із акту перевірки, контролюючим органом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічне обєднання "Індекс" на виконання умов контракту від 01.02.2016 №4-56, відвантажено товар на загальну суму 12586,5 євро, згідно МД №807100001/2016/001467 від 14.04.2016 з граничним терміном сплати - 13.07.2016. Валютна виручка за вказаною митною декларацією від нерезидента надійшла на валютний рахунок позивача 05.09.2016 у сумі 5000,0 євро - з порушенням строків розрахунків із затримкою у 54 календарних дні та 09.09.2016 у сумі 7586,5 євро - з порушенням строків розрахунків із затримкою у 58 календарних днів.

Таким чином, на думку контролюючого органу позивачем порушено статтю 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Моментом вчинення експортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для цілей застосування статей 2, 4 Закону №185/94-ВР є момент фактичного перетину товаром митного кордону за результатом якого складається митна декларація.

Наведені вище норми Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" узгоджуються із ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", яка передбачає, що строки зарахування валютної виручки починають перебіг саме із дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.

Водночас ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено строк зарахування виручки резидента в іноземній валюті, який з урахуванням спеціальних строків, визначених постановою Правління Національного банку України від 07.06.2016 № 342 становить 90 днів, а його перебіг безпосередньо пов'язаний із датою митного оформлення продукції, що експортується.

Як зазначалося, 90-денний строк проведення розрахунків в іноземній валюті за операціями з експорту товарів, які передбачені в ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" діяв до 28.07.2016, оскільки 28.07.2016 прийнято постанову Правління Національного банку України № 361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", якою із 29.07.2016 року вказані строки збільшено до 120 календарних днів.

Разом з тим, відповідно до п. 1.1 постанови Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями" день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

Як встановлено судом, виконуючи умови контракту позивач відвантажив на користь нерезидента товар згідно митної декларації №807100001/2016/001467 від 14.04.2016. Таким чином, граничний строк надходження валютної виручки за вказаною операцією є 13.07.2016 (13.04.2016 року + 90 днів).

Згідно п. 2.2 постанови Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями" відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації або підписання акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі).

Отже, виходячи із системного аналізу норм Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, саме оформлення митної декларації є тим юридичним фактом, із яким законодавець пов'язує початок перебігу строків для повернення виручки в іноземній валюті, визначених чинним законодавством на момент його настання (момент настання юридичного факту). Оформлення митної декларації №807100001/2016/001467 від відбулося 14.04.2016, тобто у період чинності постанови Правління Національного банку України, якою встановлено 90-денний строк.

Станом на 14.07.2016 за розрахунками по контракту (за операцією, здійсненою 14.04.2016) утворилась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 12586,5 євро, граничний строк погашення якої минув 13.07.2016. Відтак, 14.07.2016 є днем виникнення порушення, яке кваліфікується як таке саме виходячи із норм постанови Правління Національного банку України, якою було встановлено 90-денний строк для розрахунків в іноземній валюті, тобто норм які діяли як на момент виникнення юридичного факту (оформлення митної декларації), так і на момент виникнення порушень (перевищення граничних строків).

Щодо посилань позивача на те, що до спірних правовідносин повинні застосовуватися норми постанови Правління Національного банку України від 28.07.2016 № 361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", якими збільшено строки надходження валютної виручки з 90 до 120 днів, суд зазначає наступне.

Так, постанова Правління Національного банку України від 28.07.2016 року № 361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" набрала чинності 29.07.2016.

Водночас, подія порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями в іноземній валюті за митною декларацією №807100001/2016/001467 від 14.04.2016 настала 14.07.2016.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Вказане, зокрема означає, що до події, факту застосовується той закон (нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року у справі № 1-7/99 Конституційний суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Як зазначив Конституційний Суд України це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Разом з цим, згідно до п. 1.1 постанови Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями" день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

Таким чином, починаючи із 14.07.2016 нараховувалась пеня, оскільки мав місце факт порушення строку розрахунків за експортною операцією.

Відтак, беручи до уваги, що граничний 90-денний строк розрахунків за проведеними позивачем експортними операціями закінчився, а порушення законодавства в сфері розрахунків в іноземній валюті мали місце до набрання чинності постановою Правління Національного банку України від 28.07.2016№ 361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", норми останньої до спірних правовідносин в частині продовження строків розрахунків до 120 днів не застосовуються.

Також, постанова Правління Національного банку України від 28.07.2016 № 361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" жодної вказівки щодо надання зворотної дії в часі даному нормативно-правовому акту не містить.

Таким чином, суд не погоджується із доводами позивача про застосування до спірних правовідносин норм постанови Правління Національного банку України від 28.07.2016 № 361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", оскільки така не має зворотної дії у часі щодо правовідносин, які мали місце до її прийняття.

Крім того, відповідно до позиції Конституційного Суду України, викладеній у рішенні від 09.02.1999 по справі № 1-7/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд зазначає, що подія порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями в іноземній валюті настала 14.07.2016, а тому для кваліфікації вказаного порушення повинен застосовуватись нормативно - правовий акт, який був чинним на момент такого порушення, а саме постанова Правління Національного банку України, яка передбачала 90-денний строк розрахунків.

Суд також вважає необґрунтованим посилання позивача на лист Національного банку України від 10.08.2016 № 22-0003/67025, з огляду на те, що такий адресовано банківським установам України та їх об'єднанням. Крім того, вказаний лист не є нормативно-правовим актом, який регулює відносини у сфері розрахунків в іноземній валюті та носить інформаційний для банківських установ характер.

Крім того, суд наголошує, що зворотня дія в часі постанови Правління Національного банку України від 28.07.2016 № 361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" могла б мати місце лише у випадку прямої вказівки про це в тексті самої постанови, а не в листі Національного банку України від 10.08.2016 № 22-0003/67025, який носить інформативний характер.

Тому, посилання позивача на лист від 10.08.2016 № 22-0003/67025 є необґрунтованим.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваного повідомлення-рішення Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 04.11.2016 № НОМЕР_1, у зв'язку із чим позов товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічне обєднання "Індекс" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічне обєднання "Індекс" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 14 березня 2017 року.

Суддя Р.В. Мельников