Постанова № 65457546, 07.03.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/256/17

07 березня 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Білоус І.О.

при секретарі судового засідання Риндюк В.Т.

за участю представників позивача - ОСОБА_1 відповідача - Стрижак О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 13.01.2017 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.01.2017 р. посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області здійснено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки MAN T6X 18.480, д.н.з. НОМЕР_3, із причепом KOGEL SN 24, д.н.з. НОМЕР_4, що належить ФОП ОСОБА_3 За результатами зважування складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 13.01.2017 р., акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів серія ВН № 0150320 від 13.01.2017 р. та акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 0150099 від 13.01.2017 р., на підставі яких проведено розрахунок від 13.01.2017 р. та нараховано ФОП ОСОБА_3 плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 656,1 євро. Позивач вважає, що результати габаритно-вагового контролю не відповідають фактичним обставинам, а відтак, оскаржуваний розрахунок ґрунтується на помилкових висновках суб'єкта владних повноважень, є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та наголосила, що при зважуванні транспортного засобу не було забезпечено рівну поверхню, при цьому, перевозився сипучий вантаж - висівки пшениці, який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що в свою чергу не дає можливості з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень. Водночас, загального перевищення маси транспортного засобу зафіксовано не було.

Крім того, відмітила, що на вимогу водія не було надано для ознайомлення документів про державну метрологічну атестацію вимірювального приладу, документу про проведення перевірки вимірювального приладу та свідоцтва про державну метрологічну атестацію, чим унеможливлено перевірку відповідності стану вимірювального і зважувального обладнання метрологічним вимогам. Відтак, вважає, що у відповідача відсутні належні докази, що перевезення вантажу здійснювалось поза межами допустимих вагових норм, у зв'язку з чим просить визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 13.01.2017 р.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, наведених у письмових запереченнях від 07.03.2017 р. (а. с. 15-22), та пояснила, що 13.01.2017 р. посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів, зокрема, транспортного засобу, що належить ФОП ОСОБА_3 За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу було встановлено порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, а саме: надання послуг з перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень (навантаження на другу одиночну вісь становить 12,22 т при нормативно допустимих 11 т. без дозволу виданого Укртрансбезпекою, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. Таким чином, управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, на підставі довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 13.01.2017 р., акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів серія ВН № 0150320 від 13.01.2017 р. та акта про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 0150099 від 13.01.2017 р., правомірно складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 13.01.2017 р., відповідно до якого ФОП ОСОБА_3 нараховано плату за проїзд у розмірі 656,1 євро.

Представник відповідача в обґрунтування своїх заперечень посилалась на норми Закону України "Про автомобільний транспорт", Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 р., Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р., Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 р. Відзначила, що зважування транспортного засобу здійснювалось за допомогою ваги пересувної автомобільної типу CHEKLODE FREEWEIGH № 008236, виробник "CENTRAL WEIGHING", Англія, метрологічна характеристика якої відповідає вимогам нормативно-технічної документації. Вважає, що оскаржуваний розрахунок складено правомірно та просила у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при постановленні рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що 13.01.2017 р., на підставі графіку щоденної роботи пересувних пунктів вагового та габаритного контролю в Одеській області на січень місяць 2017 р. (а. с. 24) та направлення на перевірку № 026166 від 10.01.2017 р. (а. с. 23) посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області на автомобільній дорозі М-05 "Київ-Одеса", на 451 км Комінтернівського району Одеської області проведено рейдову перевірку вантажного автомобіля марки MAN T6X 18.480, д.н.з. НОМЕР_3, із причепом KOGEL SN 24, д.н.з. НОМЕР_4, що належить ФОП ОСОБА_3

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN T6X 18.480, д.н.з. НОМЕР_3, із причепом KOGEL SN 24, д.н.з. НОМЕР_4, працівниками управління Укртрансбезпеки в Одеській області, на підставі чеку зважування № 80960 від 13.01.2017 р. (а. с. 25) встановлено навантаження на осі: вісь 1 - 6500, вісь 2 - 12220 (при нормативно допустимих 11000), вісь 3 - 6720, вісь 4 - 7080, вісь 5 - 7000; маса - 39520, про що складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 13.01.2017 р. (а. с. 28), акт про перевищення транспортними засобом нормативних вагових параметрів від 13.01.2017 р. (а. с. 27) та акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 0150099 від 13.01.2017 р. (а. с. 26). В акті перевірки № 0150099 від 13.01.2017 р. водієм транспортного засобу надано пояснення про причини порушення, в яких зазначає - "не згоден з ваговими параметрами".

Поряд з цим, посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області здійснено розрахунок від 13.01.2017 р., яким ФОП ОСОБА_3, як власнику транспортного засобу, визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 656,10 євро (а. с. 40).

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 р. затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 р. "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" установлено, що правонаступником майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з безпеки на транспорті та утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, управління Укртрансбезпеки в Одеській області.

З огляду на викладене, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені в Законі України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001 р., з змінами і доповненнями (далі - Закон № 2344-III).

В розумінні статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Згідно зі статтями 18, 34 Закону № 2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані, зокрема, організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до вимог частини першої та другої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (частина четверта статті 48 Закону № 2344-III).

Пунктом 16 Порядку № 1567 передбачено зокрема, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 р. "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Відповідно до пункту 3 Порядок № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

З матеріалів справи слідує, що 13.01.2017 р., на підставі графіку щоденної роботи пересувних пунктів вагового та габаритного контролю в Одеській області на січень 2017 р. та направлення на перевірку № 026166 від 10.01.2017 р. посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області на автомобільній дорозі М-05 "Київ-Одеса", на 451 км Комінтернівського району Одеської області проведено рейдову перевірку вантажного автомобіля марки MAN T6X 18.480, д.н.з. НОМЕР_3, із причепом KOGEL SN 24, д.н.з. НОМЕР_4, що належить ФОП ОСОБА_3

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 р., транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Як встановлено судом, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN T6X 18.480, д.н.з. НОМЕР_3, із причепом KOGEL SN 24, д.н.з. НОМЕР_4, виявлено, що навантаження на другу одиночну вісь становить 12,22 т при нормативно допустимих 11 т.

Вказана обставина результатів габаритно-вагового контролю підтверджується чеком зважування № 80960 від 13.01.2017 р., на підставі якого, посадовими особами управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 13.01.2017 р.

Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 р. за №215/24992, затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування.

Підпунктом 5 пункту 4 вказаного Порядку зазначено, що посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно із пунктом 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,

де П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно пункту 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі;

більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

На виконання вищезазначених норм, у зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області було складено акт про перевищення транспортними засобом нормативних вагових параметрів від 13.01.2017 р., акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 0150099 від 13.01.2017 р. та визначено суму плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

При цьому, з приводу порушення при проведенні перевірки пункту 13 Порядку № 879, відповідно до якого під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані, на які позивач посилається у адміністративному позові представник відповідача зазначила наступне.

Зважування транспортного засобу марки MAN T6X 18.480, д.н.з. НОМЕР_3, із причепом KOGEL SN 24, д.н.з. НОМЕР_4, здійснювалось за допомогою ваги пересувної автомобільної типу CHEKLODE FREEWEIGH № 008236, виробник "CENTRAL WEIGHING", Англія. На відповідність метрологічних характеристик даної вимірювальної техніки вимогам нормативно-технічної документації відповідачем надано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 34-00/4755 від 23.08.2016 р. (а. с. 43-44) та сертифікат серії НОМЕР_5, виданий Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, яким встановлено міжповірочний інтервал не більше 1 року (а. с. 32).

Разом з тим, суд звертає увагу, що в матеріалах щодо здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача відсутні будь-які відомості, які б дозволяли суду встановити приналежність вказаного вище свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки та сертифікату, наданого представником відповідача - вимірювальній техніці (вага пересувна автомобільного типу CHEKLODE FREEWEIGH № 008236, виробник "CENTRAL WEIGHING", Англія), на якій здійснено зважування у спірному випадку. Відтак, доводи відповідача щодо відповідності засобів габаритно-вагового контролю під час перевірки вантажного автомобіля марки MAN T6X 18.480, д.н.з. НОМЕР_3, із причепом KOGEL SN 24, д.н.з. НОМЕР_4, та їх придатності до застосування є безпідставними та не приймаються судом до уваги.

Серед іншого, як слідує із пояснень сторін перевозився сипучий вантаж - висівки пшениці, який є рухомим під час руху автомобіля, що також підтверджується відомостями товарно-транспортної накладної № ТТН - 000064 від 12.01.2017 р. (а. с. 30).

При цьому, відповідно до чеку зважування № 80960 від 13.01.2017 р. визначено навантаження на осі: вісь 1 - 6500, вісь 2 - 12220, вісь 3 - 6720, вісь 4 - 7080, вісь 5 - 7000; маса - 39520.

Так, виходячи з об'єму та розміру транспортного засобу, а також властивостей зернової культури, вантаж був рівномірно розсипаний. Водночас, загального перевищення маси автомобіля зафіксовано не було. У зв'язку з цим є неможливим таке значне навантаження на другу одиничну вісь у порівнянні з іншими чотирма одиничними осями, що свідчить про не вірність визначення навантаження на осі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 13.01.2017 р. не відповідає вимогам чинного законодавства України, що є підставою для його скасування.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, виходячи з встановлених обставин справи та зазначених вище положень чинного законодавства, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1600 грн.

З огляду на те, що позовні вимоги позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з Державної служби з безпеки на транспорті судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ФОП ОСОБА_3 у сумі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 13.01.2017 р.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби з безпеки на транспорті на користь ФОП ОСОБА_3 1600 (одну тисячу шістсот) грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 10.03.2017 р.

Головуючий суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.