Постанова № 65457420, 09.03.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

09 березня 2017 р. №820/6036/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретареві судового засідання - Вождаєвій М.О.,

за участю: представника позивача - Філатова П.А.,

представника відповідача - Потапенко І.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "УКРСІНТЕЗ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "УКРСІНТЕЗ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.10.2016 № 0001971403.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення ТОВ компанії "УКРСІНТЕЗ" вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що господарські операції позивача по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 є нереальними та не підтверджуються податковою інформацією. З вказаними висновками позивач не погоджується, оскільки податковим органом не доведено сумнівів у реальності господарських операцій. Податковим органом не було спростовано зв'язку між фактом вчинення правочинів позивачем і його господарською діяльністю. Контролюючим органом не наведено доводів щодо придбання послуг у посередників за наявності прямих контактів із їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо. Вказуючи на те, що встановлені в акті обставини нібито свідчать про наявність у сторін мети, суперечної інтересам держави та суспільства, податковий орган не послався на жодні відомості, одержані щодо ФОП ОСОБА_3, які б могли обґрунтувати висновки щодо наявності саме у неї мети укладати нікчемні правочини. Таким чином, податковим органом не доведена спрямованість на незаконне одержання коштів з державного бюджету або необґрунтоване зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток у позивача.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Потапенко І.О. через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час прийняття оскаржуваного повідомлення рішення відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Також представник відповідача зазначила, що в ході проведення перевірки встановлено, що між ТОВ компанія "Укрсінтез" та ФОП ОСОБА_3, укладено договір про надання рекламно-інформаційних послуг від 17.02.2014 № 17/02/-2014. Також перевіркою встановлено, що ТОВ компанія "Укрсінтез" у 2015 році віднесено до складу витрат суму у розмірі 2759100 грн. по взаємовідносинам з вказаним контрагентом, проте, з наданих позивачем під час перевірки документів, не має можливості ідентифікувати надані послуги, а саме зробити висновок, яка конкретно послуга надавалась, в якому асортиментів, медіа-план не насичено текстово - інформацііїним навантаженням, щодо наданої послуги по розміщенню реклами платника. Крім того, не можливо встановити дійсну вартість наданої послуги та встановити чи реально надавались дані послуги, а також неможливо встановити де саме проводінось розміщення рекламно-інформаційних послуг (адресна програма), які надали би можливість віднести ці витрати до господарчої діяльності підприємства. Також не зазначено кількість виходів відеоролика, дати виходу відеоролика, вартість/ секунди/хвилини, тривалість виходу, по актам здачі-прийняття робіт, які зазначені в акті перевірки, що передбачено умовами договору.

Представник позивача - Філатов П.А. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача - Потапенко І.О. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "УКРСІНТЕЗ" (далі - ТОВ компанія "УКРСІНТЕЗ") зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області як платник податків, є платником податку на додану вартість.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ компанія "УКРСІНТЕЗ" має ліцензію 15.02.2011 №583695, яка видана Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України, термін дії якої з 31.12.2010 (т.1 а. с. 112).

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведена планова виїзна перевірка ТОВ компанії "УКРСІНТЕЗ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016.

За результатами планової виїзної перевірки складений акт від 10.10.2016 №625/20-40-14-03-08/25180316 (т.1 а.с.8-77), у висновках якого встановлено порушення вимог п.44.1 ст.44, п.п. 134.1.1 гі.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755- VI зі змінами і доповненнями, внаслідок чого ТОВ компанія "Укрсінтез" занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті, на загальну суму 496638 грн., в т.ч.: за 2015 рік - 496638 грн.; п.2.6 Положення № 637 застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, а саме 1464,0 грн. х 5 = 7320,0 грн.; п. б п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010, податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 4 квартал 2013 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2014 року, 1 квартал 2015 року подано з недостовірними відомостями, а саме з ознакою застосування податкової соціальної пільги до доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку у вигляді заробітної плати, які заяв на застосування податкової соціальної пільги не надавали; ст. 169, пп."а" п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на суму 1542,29 грн.; п. 5 ст.8 та ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-УІ, п. 3 р. II заключних і перехідних :ікону від 28.12.2014 р. N 77-УІІІ, у результаті чого у лютому, березні 2015 року занижено суму нарахування єдиного внеску з заробітної плати на 961,96 грн., яку було самостійно відкориговано платником у квітні 2015 року.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення від 21.10.2016 № 0001971403, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 496638 грн. (т.1 а. с.7).

Перевіряючи обґрунтованість висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 10.10.2016 №625/20-40-14-03-08/25180316, суд встановив наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, між ТОВ компанією "Укрсінтез" (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (виконавець), укладено договір про надання рекламно - інформаційних послуг від 17.02.2014 №17/02-2014, разом з додатковою угодою (т.1 а.с.142-145). Згідно п.п.1.1 вказаного договору - виконавець зобов'язується надати замовнику власними силами або з залученням третіх осіб рекламно - інформаційні послуги, а замовник зобов'язується прийняти надані виконавцем рекламно - інформаційні послуги та сплатити вартість даних послуг. Відповідно до пп.1.2 вказаного договору - детальний опис наданих рекламно - інформативних послуг, що надаються виконавцем визначається в прайс - листах виконавця, заявками замовника та медіа - планів.

Суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи надано первинні документи щодо господарських операцій за вказаним договором, а саме: погодження технічних даних та інформаційного навантаження рекламного ролику, акти приймання - передачі, акти надання послуг, медіа - план з розміщення відеороліка, прайси по світлодіодним екранам, комерційні пропозиції, платіжні доручення (т.1 а.с. 146-250, т.2 а.с.1-123).

Як встановлено з пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, інформаційний продукт, який використовувався при наданні рекламно - інформаційних послуг ФОП ОСОБА_3, був виготовлений у 2012 році ТОВ "Телерадіокомпанією "Надія".

Згідно наданих позивачем документів стосовно взаємовідносин його з ТОВ "Телерадіокомпанією "Надія", а саме: договорів про виготовлення та надання ефірного часу для розміщення реклами, акту приймання - передачі відеоматеріалу, акту виконаних робіт, (т.1 а.с.135-141), позивачем було отримано в вересні 2012 року від ТОВ "Телерадіокомпанією "Надія" мультимедіапродукт у формі відеоролика "Эль Доктор" тривалістю 30 секунд.

Відповідно до п.п.14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є:

а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору;

б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку;

в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі;

г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності;

ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг;

д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).

Згідно п.138.1 ст. 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст. 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно п. 44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, дійшов висновку про те, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до об'єкту оподаткування є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

При цьому, судом встановлено, що отриманий у ТОВ "Телерадіокомпанією "Надія" мультимедіапродукт був виготовлений останнім ще у вересні 2012 року у формі відеоролика "Эль Доктор" тривалістю 30 сек., який був визначений представником позивача як матеріал, використаний під час надання рекламно - інформаційний послуг у 2015 році контрагентом позивача - ФОП ОСОБА_3

Проте, виходячи зі змісту наданих погоджених технічних даних та інформаційного навантаження рекламного ролику, актів приймання - передачі, актів надання послуг, медіа - планів з розміщення відеороліка, неможливо встановити, що ФОП ОСОБА_3 у 2015 році надавались рекламно - інформаційні послуги шляхом розміщення текстових рекламних роликів на екранах, що знаходяться за певними адресами, з використанням придбаного позивачем у 2012 році у ТОВ "Телерадіокомпанії "Надія" медіапродукту, оскільки придбаний медіапродукт у ТОВ "Телерадіокомпанією "Надія" виготовлений у формі відеоматеріалу, а використаний матеріал під час надання спірних рекламних послуг визначений в наданих позивачем документах в формі текстового повідомлення.

Також судом встановлено, що навіть виходячи з тривалості використаного матеріалу під час надання спірних рекламних послуг маються розбіжності, а саме: виходячи з наданих документів вбачається, що використаний матеріал під час надання рекламних послуг ФОП ОСОБА_3 був тривалістю як 30 сек., так і 55 сек., а відеоролик отриманий позивачем від ТОВ "Телерадіокомпанією "Надія" мав тривалість 30 сек.

Водночас, виходячи зі змісту медіа-планів та актів приймання передачі та актів надання послуг, суд зазначає, що вказані документи містять невідповідності у кількості повторів транслювання медіапродукту під час надання рекламно - інформаційних послуг ФОП ОСОБА_3

Також судом встановлено, що в актах приймання - передачі не зазначено адресу екранів, на яких розташовувався рекламний медіапродукт, а також кількість повторів його трансляції, отже, надані позивачем до справи акти приймання - передачі містять суперечливі відомості та не відповідають вимогам до первинних документів, визначених ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в частині змісту та обсягу господарських операцій, тобто не є належним доказам реальності господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що не зважаючи на те, що позивачем надано платіжні доручення стосовно сплати вартості отриманих рекламно - інформаційних послуг, в даному випадку рух коштів не забезпечує зв'язок з господарською діяльністю учасників вказаної господарської операції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 06.12.2016 по справі №21-1440а16.

Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

З огляду на викладене, податковим органом правомірно визначено про те, що що надані позивачем документи по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 фактично не мають можливість ідентифікувати надані послуги, а саме зробити висновок, яка конкретно послуга надавалась, в якому асортименті, медіа - план не насичений текство - інформаційним навантаженням щодо наданої послуги по розміщенню реклами платника, а також встановити дійсну вартість наданої послуги та встановити чи реально надавались дані послуги, через що в ході судового розгляду справи підтверджується встановлені порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, внаслідок чого ТОВ компанія "Укрсінтез" занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті, на загальну суму 496638 грн., в т.ч.: за 2015 рік - 496638 грн.Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.10.2016 № 0001971403 є обґрунтованим та прийняте у відповідності до чинного законодавства, через що у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення необхідно відмовити.

Згідно ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "УКРСІНТЕЗ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 16 березня 2017 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.