Постанова № 65456966, 21.03.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1083/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

позивача ОСОБА_1, за паспортом

представника позивача ОСОБА_2 за ордером,

представник відповідача не зявився,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Комінернівської обєднаної ДПІ Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 23.09.2016 року , -

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Комінернівської обєднаної ДПІ Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 23.09.2016 року, в якому позивач просив суд:

-визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення рішення від 23 вересня 2016 року №0000944000 Комінернівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про застосування суми штрафних санкцій у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень за порушення ст. 15 ОСОБА_3 України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР, та податкове повідомлення рішення від 23.09.2016 року № НОМЕР_1 Комінернівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про застосування суми штрафних санкцій у розмірі 1 (одна) гривня за порушення п.1 ст.3 ОСОБА_3 України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 р. і на підставі п.1 ст.17 ОСОБА_3 України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 р.».

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що на його адресу 29.09.2016 року надійшли податкові повідомлення рішення від 23.09.2016 року, якими нараховано штрафні санкції у розмірі 17001 грн.

Позивач не погоджується з винесеними податковими накладними оскільки, обсяг його доходів не перевищує 10000 грн. за попередній календарний рік, а тому не має підстав у відповідача проводити будь-які перевірки.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач зі скаргами звернувся до ГУ ДФС в Одеській області та ДФС України проте рішенням ГУ ДФС в Одеській області від 17.11.2016 року № 1480/П/15-32-10-01-08 та рішенням ДФС України від 30.12.2016 року №14532/П/99-99-11-03-01-25 подані скарги були залишені без розгляду.

Позивач вважає, що податкові повідомлення рішення є протиправним та належить до скасування, оскільки при винесенні податкового повідомлення рішення відповідач необґрунтовано дійшов висновку про порушення позивачем ОСОБА_3 України «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та ОСОБА_3 України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позивач та його представник судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити з підстав викладених у позовній заяві ( а.с.5-6).

Представник відповідача у судове засідання не зявився про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.

Від представника відповідача письмових заперечень на адміністративний позов до суду не надходило.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець виконавчим комітетом Южненської міської ради Одеської області (а.с. 9).

Відповідач здійснив перевірку господарської діяльності позивача за результатами перевірки склав акт перевірки №333/15-17-40-01-12-2040014854 від 22.08.2016 року.

На підставі акту перевірки прийняв податкові повідомлення рішення:

-№0000944000 від 23.09.2016 року, яким встановлено порушення ст. 15 ОСОБА_3 України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР та застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 17000 грн. (а.с.7);

-№0000934000 від 23.09.2016 року, яким встановлено порушення п.1 ст.3 , п.1 ст.17 ОСОБА_3 України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 р. та застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 1 грн. (а.с.8).

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

В свою чергу, пунктом 3 Розділу II ОСОБА_3 України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою субєкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Із аналізу процитованої норми випливає, що податковим органом з 1 січня 2015 року можуть бути здійснені, крім інших, перевірки субєктів господарювання (з обсягом доходу до 20 мільйонів грн. за попередній календарний рік) щодо повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість. А в інших випадках перевірки здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою субєкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

З огляду на матеріали справи, а саме на податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за півріччя 2016 року загальна сума його доходу склала 6000,00 грн. (а.с.33-34)

Суд зазначає, що за сукупністю наведеного та враховуючи те, що дохід позивача не перевищує 10000 гривень за попередній календарний рік, то вказані вище положення ОСОБА_3 не дають підстав контролюючим органам проводити будь-які перевірки господарської діяльності позивача з власної ініціативи.

Крім того, суд погоджується з позивачем, що дану перевірку проведено з порушенням порядку встановленого податковим законодавством України для проведення такого роду перевірок.

Суд робить висновок, що відповідач всупереч нормам Податкового кодексу України безпідставно прийняв спірні податкові повідомлення-рішення від 23.09.2016 року №0000944000, № НОМЕР_1, а тому вони належать до скасування.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та належить до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-164 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення рішення від 23 вересня 2016 року №0000944000 Комінернівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про застосування суми штрафних санкцій у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень за порушення ст. 15 ОСОБА_3 України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР, та податкове повідомлення рішення від 23.09.2016 року № НОМЕР_1 Комінернівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про застосування суми штрафних санкцій у розмірі 1 (одна) гривня за порушення п.1 ст.3 ОСОБА_3 України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 р. і на підставі п.1 ст.17 ОСОБА_3 України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 р.».

3.Стягнути з Комінтернівської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок),00 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Повний текст постанови виготовлений 21 березня 2017 року.

Суддя О.Я. Бойко

.