Постанова № 65456251, 02.03.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2017 року 810/2900/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Стадне" до Бориспільського відділення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київський області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

14 вересня 2016 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся Обслуговуючий кооператив "Садівниче товариство "Стадне" (далі - позивач) з позовом до Бориспільського відділення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київський області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 травня 2016 р. № 0010431520.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідачем було протиправно нараховано орендну плату земельної ділянки загальною площею 22,709 га (яка знаходиться на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області) за січень-лютий 2016 р. Стверджує, що не подав податкову звітність з орендної плати з юридичних осіб за 2016 р., оскільки не мав можливості самостійно визначити розмір орендної плати земельної ділянки за цей період. Вважає, що у відповідача не було підстав визначати розмір орендної плати за січень-лютий 2016 р. з урахуванням нормативно-грошової оцінки земельної ділянки станом на 2015 р. в сумі 2 550 103 грн 00 коп. Стверджує, що він мав здійснити розрахунок орендної плати за землю з урахуванням нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в договорі оренди від 15 квітня 2008 р. в сумі 1673 269 грн 00 коп. (а.с. 3-6).

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що позивачем до 20 лютого 2016 р. не було подано податкової звітності з орендної плати з юридичних осіб за 2016 р. за законодавчо встановленою формою. Зазначив, що ним самостійно було визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за січень-лютий 2016 р. на підставі нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, визначеної уповноваженим органом - Управлінням Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області ГУ Держгеокадастру у Київській області (далі - Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі) та нараховано штрафні санкції у розмірі, встановленому п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (а.с. 74-80).

2 березня 2017 р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

15 червня 2006 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 759161 (а.с. 32).

28 квітня 2016 р. відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача, за результатами якої у цей же день складено акт перевірки № 592/10-01-15-30/34442281 (далі - акт перевірки) (а.с. 78-79).

У розділі "Висновок" названого акта перевірки зазначено, що позивачем не було подано до відповідача податкову декларацію "з плати за землю в частині орендної плати за звітний (податковий) період "Рік 2016 р." (а.с. 79).

Крім того, у названому акті зазначено, що річна сума орендної плати за земельну ділянку площею 22, 709 га становить 182 714 грн 88 коп. Нарахування податку здійснюється щомісячно (а.с. 79).

16 травня 2016 р., на підставі названого акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0010431520, яким визначено грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за січень-лютий 2016 р. на загальну суму 38 065 грн 60 коп., з яких: 30 452 грн 48 коп. за основним платежем, 7613 грн 12 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (далі - податкове повідомлення-рішення № 0010431520) (а.с. 83).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України.

Згідно з вимогами п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до вимог п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 16 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, подають контролюючим органам декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.

Як убачається з п. 49.3 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з вимогами п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

15 квітня 2008 р. між позивачем (орендар) та Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди) (а.с. 54-56).

Згідно з п. 1.1 названого договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, відповідно до плану.

Відповідно до п. 1.3 договору оренди в оренду передано земельну ділянку, кадастровий номер 3220882600040071020, загальною площею 22,709 га сіножатей для ведення колективного садівництва на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Згідно з п. 1.4 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору оренди (15 квітня 2008 р.) становила 1 673 269 грн 00 коп.

Як убачається з п. 2.7.1 договору оренди, орендна плата встановлюється та справляється у грошовій формі за рік в розмірі 5% від грошової оцінки земельної ділянки: 83 644 грн 80 коп. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції і збільшується на такі індекси без складання додаткових угод відносно зміни розміру орендної плати (а.с. 54 на звороті).

Згідно з п. 2.7.2 названого договору орендна плата сплачується щомісячно в терміни, встановлені законодавством. Якщо законодавством такі терміни не будуть встановлені, орендна плата сплачується орендарем за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Наведене свідчить, що позивач був зобов'язаний самостійно визначити та сплатити орендну плату за землю за 2016 р. у розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка була визначена у 2016 р. з урахуванням коефіцієнта індексації.

При вирішенні справи судом враховано таке.

Згідно з вимогами п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до вимог п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Як убачається з п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Проте, позивачем вимоги наведеної норми виконані не були, а саме, не було самостійно визначено орендну плату за землю за 2016 р. та своєчасно не було подано до відповідача податкову декларацію з плати за землю за 2016 р.

За таких обставин у відповідача були підстави для самостійного нарахування суми податкового зобов'язання, а саме, розміру орендної плати за землю за 2016 р.

Крім того, при вирішенні справи підлягає з'ясуванню питання правомірності визначення відповідачем орендної плати за землю за 2016 р. із розрахунку нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в сумі 3 654 297 грн 74 коп.

Згідно з вимогами п.п. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Правові засади проведення нормативно-грошової оцінки встановлені Законом України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 р. № 1378-IV (далі - Закон № 1378-IV).

Відповідно до вимог абз. 5 ст. 5 названого Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Як убачається з ст. 18 Закону № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Згідно з вимогами ст. 23 названого Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Повноваження Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) визначені Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 (далі - Положення).

Згідно з вимогами п. 1 названого Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до вимог п. 4 Положення Держгеокадаср відповідно до покладених повноважень розробляє: нормативно-технічні документи, державні стандарти, норми і правила у сфері земельних відносин в установленому законодавством порядку; стандарти і технічні регламенти у сфері Державного земельного кадастру відповідно до закону, а також порядки створення та актуалізації картографічних матеріалів, кадастрових класифікаторів, довідників та баз даних; нормативно-технічні документи з питань геодезії, картографії, геоінформаційних систем.

Повноваження Управління (Відділ) Держгеокадастру у районі визначені Положенням про Управління (Відділ) Держгеокадастру у районі, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 3 лютого 2015 р. № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2015 р. за № 179/26624.

Зокрема, згідно з п. 1 цього Положення Управління (Відділ) Держгеокадастру у районі (далі - Управління (Відділ)) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки видається територіальними органами Держземагентства України в містах Києві та Севастополі, в районах, містах (обласного та районного значення), міжміськими, міжрайонними та міськрайонними управліннями (відділами) Держземагентства України, на замовлення.

Отже, названий орган наділений повноваженнями видавати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19 лютого 2015 р. № 03-10/614, виданого Управління Держземагенства у Бориспільському районі, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 22 7090,0 м2, місцезнаходження якої - Гнідинська сільська рада Бориспільського району, назва земельної ділянки - для садівництва, нормативно-грошова оцінка цієї земельної ділянки площею 22, 7090 га складала 2 550 103 грн 10 коп., коефіцієнт індексації нормативно-грошової оціни земельної ділянки Кі - 1, 524 (а.с. 139).

До того ж дана нормативно-грошова оцінка підтверджується листом Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі від 23 вересня 2015 р. № 2274/9/10-04-15-30 (а.с. 86).

Відповідно до листа названого Управління Держгеокадастру від 21 листопада 2016 р. № 810/2900/16 розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки позивача станом на 2015 р. у сумі 2 550 103 грн 10 коп. було розраховано відповідно до вимог ст. 289 ПК України.

Згідно з наведеною нормою для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Кумулятивне значення коефіцієнту індексації станом на 2015 р. складає 1,524.

Згідно з листом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 11 січня 2016 р. № 6-28-0.22-215/2-16 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель: за 2008 р. - 1, 152; 2009 р. - 1,059; 2010 р. -1,0; 2011 р. - 1,0; 2012 р. - 1,0; 2013 р. - 1,0; 2014 р. - 1,249; 2015 р. - 1,433.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до п. 289.2 ст. ПК України, станом на 1 січня 2016 р. становить 1,433.

Тобто, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки позивача станом на 2015 р. складала 2 550 103 грн 10 коп. (1 673 296 грн 00 коп. (нормативно-грошова оцінка станом на 2008 р.)*1, 524) (а.с. 171).

Водночас, як убачається з акта перевірки, відповідачем було розраховано розмір орендної плати позивача за 2016 р. наступним чином.

Нормативно-грошова оцінка - 3 654 297 грн 74 коп., ставка орендної плати - 5%, орендна плата за 2016 р. - 182 714 грн 88 коп. (3 654 297 грн 74 коп.*5/100), орендна плата за 1 місяць - 15 226 грн 24 коп. (182 714 грн 88 коп./12) (а.с. 79).

Тобто, відповідачем було самостійно нараховано орендну плату за землю за 2016 р. виходячи з того, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка є базою оподаткування, становить 3 654 297 грн 74 коп.

Отже, базою оподаткування плати за землю в 2016 р. відповідачем було взято нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначену уповноваженим органом - Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі з урахуванням коефіцієнта індексації.

Наведене свідчить, що відповідачем правомірно було визначено нормативно-грошову оцінку земельної ділянки позивача станом на 2016 р. у сумі 3 654 297 грн 74 коп., оскільки її було розраховано з урахуванням нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за 2015 р. в сумі 2 550 103 грн 10 коп., яку було помножено на коефіцієнт індексації на 2016 р. - 1,433.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем, згідно з вимогами п. 123.1 ст. 123 ПК України, було правомірно нараховано штрафні санкції в сумі 7613 грн 12 коп.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Водночас, судом не може бути взято до уваги посилання позивача на те, що орендна плата за землю за 2016 р. повинна була бути розрахована із застосуванням її нормативно-грошової оцінки, визначеної під час укладання договору оренди - 15 квітня 2008 р., оскільки воно спростовується наданими відповідачем та дослідженими судом доказами.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, чого не було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що було зроблено відповідачем.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.