Постанова № 65455068, 22.03.2017, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/217/17

Номер провадження 3/341/82/17,

Номер провадження 3/341/83/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року м. Галич

Суддя Галицького районного суду Івано Франківської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли від Державної служби України з питань праці управління Держпраці в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки м. Бурштина, вул. Січових Стрільців, 17/10, Івано-Франківської області, працюючої приватним підприємцем, ідентифікаційний код НОМЕР_1, НОМЕР_2, до адміністративної відповідальності не притягувалася, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41, ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 порушила вимоги законодавства про працю, а саме:

під час проведення перевірки 06-08 лютого 2017 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 юридична адреса якої м. Бурштин по вул. Січових Стрільців, 17/10, були виявлені триваючі порушення: - не забезпечила ведення достовірного обліку виконуваної працівниками роботи. Табелі обліку використання робочого часу у 2017 році не ведуться. Первинним документом з обліку використання робочого часу, розрахунку з працівниками із заробітної плати, отримання даних про відпрацьований час чи відпустки є табель обліку використання робочого часу. Відповідно до вимог наказу Державного комітету статистики України від 05.12.2008 року за № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці, табелі обліку використання робочого часу ведуться для відображення обов'язкових показників, необхідні для статистичних спостережень», чим порушено ч.2 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», - не забезпечила достовірний бухгалтерський облік витрат на оплату праці, а саме, в 2017 році не ведеться книга нарахування заробітної плати. Так, за січень 2017 року чотирьом працівникам, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не виплачено заробітну плату, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці».

Також були виявлені триваючі порушення щодо фактичного допуску найманого працівника до роботи без належного оформлення трудових відносин. Відповідно до вимог ст. 24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленного наказом чи розпорядженням власника або уповновадженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок повідомлення Державній фіксальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року за № 413. Для перевірки підприємець надала цивільно-правову угоду, що має ознаки трудового договору. Так, з ОСОБА_3 укладено договір ЦПХ з 01.01.2017 року по 31.01.2017 року на виконання роботи молодшого продавця у кафе «Берегиня». Однак за період з листопада 2016 року по січень 2017 року договори цивільно-правового характеру з ОСОБА_3 переукладались три рази. Згідно укладеного договору працівник ОСОБА_3 у данного підприємця виконувала певні функції за конкретною посадою, а не індивідуально визначену роботу, результати якої можуть оформлятися актами здавання приймання виконаних робіт, на підставі яких проводиться їх оплата. Працівнику ОСОБА_3 за виконану роботу встановлено щомісячну винагороду в розмірі 1500 грн. За наявності ознак, притаманних трудовим відносинам, повинен укладатись трудовий договір, а не цивільно-правовий договір. Укладати цивільно-правові договори при наявності ознак трудових відносин не можна. Даний правочин ОСОБА_2 є удаваним, тобто такими, що вчинені сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. А 24.01.2017 року підприємець ОСОБА_2 розірвала цивільно-правову угоду з ОСОБА_3 та уклала трудовий договір 25.01.2017 року,чим було порушено вимоги ч.1 та ч.3 ст. 24 КЗпП України.

ОСОБА_2 на неодноразові виклики суду двічі не з'явилася і про причину своєї неявки суд не повідомила, хоча про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, про що свідчать поштові повідомлення про отримання викликів до суду. Пояснень та заперечень ОСОБА_2 подано не було. Справа розглядається у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Винуватість ОСОБА_2 доводиться змістом протоколів про адміністративне правопорушення № 09-08-0102/57 від 08.02.2017 року та № 09-08-0102/58 від 08.02.2017 року, копією Акту перевірки № 09-08-0102/65 управління Держпраці в Івано-Франківській області, копіями наказів про прийняття на постійну роботу від 24.01.2017р., копією повідомлення про прийняття працівника на роботу, копіями цивільно-трудової угоди з ОСОБА_3, копією листа Калуської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області на адресу управління Держпраці в Івано-Франківській області для вжиття заходів щодо використання ФОП ОСОБА_2 праці найманих працівників без укладення трудових угод від 17.01.2017 року з копією акту результатів фактичної перевірки від 16.11.2016 року, також копією письмових пояснень самої ФОП ОСОБА_2 в якій підприємець визнала, що вона переукладала цивільно-правові угоди з працівником, а 25.01.2017 року виправила це і уклала трудовий договір з працівником ОСОБА_3

При накладенні адмінстягнення, слід враховувати характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих відповідальність обставин суд не знаходить.

До помякшуючих відповідальність обставин суд враховує те, що ОСОБА_2 вперше притягується до адмінвідповідальності, вину у скоєному визнала, що видно з копії пояснення ОСОБА_2 щодо переукладення цивільно-правових угод з працівником ОСОБА_3, яка працювала в кафе "Берегиня" станом на 16.11.2016 року вісім місяців без укладеного трудового договору, який був укладений 25.01.2017 року, коли виявили працівники державної фіскальної служби (а.с.10, 11, 14).

За наведених обставин приходжу до висновку, що що в діях ОСОБА_2 є ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.3 ст. 41 КЗпАП. А відтак на громадянку - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення відповідно до ст. 36 КУпАП і в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених правопорушень за ч.1 ст. 41, ч.3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" зі змінами, відповідно до якої, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в ставці - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі вищевикладеного, ст. 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення та керуючись ст.ст. 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбачених ч.1 ст. 41, ч.3 ст. 41 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення:

- за ч.1 ст. 41 КупАП у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (пятсот десять) гривень,

- за ч.3 ст. 41 КупАП - у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч пятсот) гривень.

На підставі ст. 36 КупАП накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч пятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 320 гривень судового збору, які перерахувати на р/р 31214206700079, отримувач коштів УДКСУ в Галицькому районі, банк отримувача ГУДКСУ в Івано-Франківській обл., МФО 836014, код ЄДРПОУ 37953206.

Постанова судді у справах про адміністративні правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справах про адміністративні правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Івано-Франківської області через Галицький районний суд.

Суддя:ОСОБА_1