Вирок № 65455047, 22.03.2017, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№ 340/119/17

Судове провадження № 1-кп/340/40/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 року Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

при секретарі судових засідань Фурманюк В.М.,

з участю прокурора Сілецької С.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Верховина Івано-Франківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.12.2016 за №12016090130000239, про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Верховина Верховинського району Івано-Франківської області, громадянина України, з базовою вищою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2014 року народження, раніше не судимого; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

обвинувачений ОСОБА_2, у вечірню пору доби 24.12.2016, перебуваючи поблизу верхнього складу лісосіки в лісовій ділянці №7 кварталу №4 Красницького лісництва Верховинського районного лісгоспу, що в урочищі Руський Потік села Бистрець Верховинського району Івано-Франківської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно викрав із естакади на відкритій місцевості належне потерпілому Верховинському районному лісгоспу майно - двадцять одну колоду лісодеревини породи смерека довжиною по шість метрів, загальною масою 8,75 м3., чим заподіяв шкоди потерпілому на загальну суму 6825 гривень. Таким чином скоїв злочин передбачений ч.1 ст.185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений вину у скоєному визнав повністю, суду показав, що дійсно 24.12.2016 приблизно о 17.00 год. він винайняв вантажний автомобіль для перевозки деревини, організував двох хлопців для завантаження деревини, та поїхав до складу лісосіки поблизу села Бистрець, де як йому стало відомо з розмов, знаходилася порізана деревина. При цьому зазначив, що у нього були виписані документи на законну порубку деревини, однак така порубка, і подальше виготовлення документів на перевезення, вимагали затрат часу, а тому вирішив викрасти уже порізану лісодеревину. Приїхавши до складу лісосіки, він завантажив на автомобіль приблизно 8 м3 лісодеревини, однак на зворотному шляху, в селі Красник був зупинений працівниками поліції, якими вказана деревина була вилучена. На даний час шкода відшкодована, шкодує про вчинене, у скоєному злочині розкаюється.

Оскільки обвинувачений повністю визнав вину у вчиненому злочині, і після роз'яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з'ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначеного злочину, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів, суд приходить до переконливого висновку про те, що винуватість обвинуваченого у скоєному є доведена повністю.

Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, оскільки він таємно викрав майно потерпілого Верховинського районного лісгоспу на загальну суму 6825 гривень.

Призначаючи покарання обвинуваченому, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання є щире каяття у скоєному, сприяння органам слідства у розслідуванні справи, наявність у обвинуваченого на утриманні неповнолітньої дитини, відшкодування шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує, що він вчинив злочин середньої тяжкості, завдану злочином матеріальну шкоду відшкодував, раніше не судимий, щиро розкаявся у скоєному злочині, має на утриманні неповнолітню дитину, по місцю проживання характеризується.

А тому враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про те, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, і такому сприятиме покарання у виді штрафу. Одночасно до вступу вироку в законну силу слід залишити раніше обраний обвинуваченому, на підставі ухвали слідчого судді від 28.02.2017, запобіжний захід у виді застави. Разом з тим, враховуючи вид обраного покарання обвинуваченому та можливість його виконання за рахунок внесених обвинуваченим коштів в якості застави, суд вважає за недоцільне продовжувати дію обмежувальних заходів, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

У відповідності до положень ст.100 КПК України слід вирішити питання про долю речових доказів.

Керуючись статтями 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Обрати покарання ОСОБА_2 за ч.1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 80 (вісімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 гривень 00 копійок (одна тисяча триста шістдесят гривень нуль копійок).

До вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити запобіжний захід у виді застави.

Після припинення дії запобіжного заходу, повернути ОСОБА_2 частину застави у розмірі внесених ним 28.02.2017 на рахунок № 37312032002265, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26289647, одержувач ТУ ДСА в Івано-Франківській області, грошових коштів в сумі 5040 гривень 00 копійок (п'ять тисяч сорок гривень нуль копійок). Решту застави, в сумі 1360 гривень 00 копійок (одна тисяча триста шістдесят гривень нуль копійок) звернути на виконання вироку в частині погашення майнового стягнення за обраним судом покаранням.

В продовженні дії обмежувальних заходів передбачених ч.5 ст.194 КПК України відмовити.

Речовий доказ: лісодеревину масою 8,75 м3, передані на зберігання Верховинському районному лісгоспу, вважати повернутими за належністю.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом 30 днів з дня їх проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд, який ухвалив рішення.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: А.Б. Бучинський