Рішення № 65454947, 15.03.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 734/3129/16-ц Провадження № 22-ц/795/527/2017 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції - Бузунко О. А. Доповідач - Скрипка А. А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі:ОСОБА_4за участю:представника відповідача - ОСОБА_5, позивача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 30 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго про визнання незаконним відключення від мережі електропостачання, зобовязання поновити електропостачання, відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду з даним позовом до публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго, в якому з посиланням на Закон України Про захист прав споживачів, просив: визнати незаконними дії відповідача по відключенню його домоволодіння від мережі електропостачання; зобовязати відповідача поновити електропостачання у домоволодінні позивача за адресою:вул. Шевченка,11 в с.Савин Козелецького району Чернігівської області; стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 3 000 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди 3 000 грн. Також позивач просив суд стягнути на свою користь з відповідача 4 000 грн. в рахунок відшкодування понесених витрат на правову допомогу. Вимоги заявленого позову ОСОБА_6 обґрунтовував тим, що 28.08.2016 року працівниками Козелецьких районних електричних мереж було складено акт про порушення правил користування електроенергією для населення, і на підставі вказаного акту 15.09.2016 року його будинок було відключено від постачання електроенергії. Вказані дії відповідача ОСОБА_6 вважає протиправними і такими, що порушують його права, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

В судовому засіданні суду першої інстанції 19.12.2016 року позивач представив суду розрахунок заподіяної матеріальної шкоди на суму 4 913 грн. (а.с.45).

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 30.01.2017 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано незаконними дії публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго по відключенню ОСОБА_6, як споживача від послуг електропостачання 15.09.2016 року за адресою: буд.№11, вул. Шевченка, с.Савин Козелецького району Чернігівської області. Стягнуто з публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго на користь ОСОБА_6 заподіяну незаконним відключенням моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Судом стягнуто з публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго на користь держави судовий збір в розмірі 1 102 грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство Чернігівобленерго просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_6 Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. ПАТ Чернігівобленерго не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди. При цьому ПАТ Чернігівобленерго зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи не зясовано, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральної шкоди та якими саме діями відповідача, чи є ці дії відповідача протиправними, і чи передбачають правовідносини між сторонами відшкодування моральної шкоди. Доводи апеляційної скарги зазначають, що судом належним чином не обґрунтовано в оскаржуваному рішенні розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача. Також ПАТ Чернігівобленерго вважає за неможливе стягнення моральної шкоди з відповідача на користь позивача за тих обставин, що судом відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди. Доводи апеляційної скарги вказують про необґрунтованість висновку суду першої інстанції відносно визнання незаконними дій ПАТ Чернігівобленерго щодо відключення будинку позивача від електропостачання, оскільки суд першої інстанції при цьому послався на висновки, викладені у листі НКРЕКП від 30.12.2016 року № 7233/20.3/9-16. ПАТ Чернігівобленерго вважає, що вказаний лист не може бути належним доказом в розумінні статей 57-59 ЦПК України, оскільки позивачем в ході судового розгляду даної справи, всупереч статті 60 ЦПК України, не доведено тих обставин, що дії відповідача по відключенню будинку позивача від електропостачання 15.09.2016 року були незаконними.

В іншій частині рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 30.01.2017 року ПАТ Чернігівобленерго не оскаржується. Відповідно до приписів ч.1 статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів п.4 ч.1 статті 309 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції,- скасуванню в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до ПАТ Чернігівобленерго про стягнення моральної шкоди у розмірі 3 000 грн. За даних обставин апеляційний суд вважає за необхідне ухвалити нове рішення по суті вимог заявленого позову у вказаній частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго про відшкодування моральної шкоди.

В іншій оскаржуваній частині рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 30.01.2017 року апеляційний суд вважає за необхідне залишити без змін.

Відповідно до п.6 ч.1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 06.07.2005 року (а.с.12), є власником житлового будинку №11, по вул.Шевченка у с.Савин Козелецького району Чернігівської області. Сторонами не заперечується, що за відсутності між сторонами спору договору про користування електричною енергією, ОСОБА_6 є споживачем електричної енергії за адресою: вул. Шевченка,11 с.Савин Козелецького району Чернігівської області. Відповідно до приписів ч.1 статті 11 ЦК України, яка регламентує підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

28.08.2016 року представниками Козелецького РЕМ було складено акт про порушення №150188 (а.с.7,43), відповідно до якого при проведенні перевірки стану електроспоживання за адресою: с. Савин, вул. Шевченка, 11 Козелецького району Чернігівської області, було виявлено самовільне підключення з порушенням схеми обліку додаткового відгалуження з метою безоблікового споживання електроенергії. З актом про порушення ознайомлений споживач ОСОБА_6, і вказаний акт підписано позивачем без зауважень.

На підставі акту про порушення №150188 від 28.08.2016 року будинок ОСОБА_6 за адресою: вул. Шевченка,11, с.Савин Козелецького району Чернігівської області 15.09.2016 року було відключено від послуг електропостачання (а.с.11).

З протоколу № 49 від 19.09.2016 року засідання комісії Козелецького РЕМ по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією (а.с.8), вбачається, що зауважень від споживача ОСОБА_6 по суті складеного акту не надійшло, при цьому комісією прийнято рішення: ОСОБА_1 №150188 від 28.08.2016 року, складений про порушення ПКЕЕН жителем ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, оформлений правильно, на законних підставах та відповідно до вимог нормативно-правових актів.

Відповідно до листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.12.2016 року №7233/20.3/9-16 (а.с.59-63), вбачається, що НКРЕКП розглянувши звернення ОСОБА_6 від 14.11.2016 року щодо відповідності дій ПАТ Чернігівобленерго вимогам законодавства та в межах компетенції, повідомляє, що у разі, якщо представники енергопостачальника не мають технічної можливості припинити лише безоблікове користування електричною енергією у споживача або з технічних причин неможливо вжити заходів для запобігання подальшого розкрадання електричної енергії, то енергопостачальник може припинити постачання електричної енергії на всьому обєкті споживача, оформивши відключення відповідним актом із зазначенням обставин. Згідно з інформацією, наданою ПАТ Чернігівобленерго, 15.09.2016 року енергопостачальником на підставі акту №150188 відключено обєкт споживача від електричної мережі. При цьому акт №150188 не містить інформації щодо неможливості представниками енергопостачальника відключити самовільне підключення, здійснене споживачем. За даних обставин, НКРЕКП вважає, що 15.09.2016 року енергопостачальником було відключено обєкт споживача від електричної мережі з недотриманням вимог ПКЕЕН. Таким чином, враховуючи те, що енергопостачальник не мав права здійснювати відключення обєкта споживача від електричної мережі та те, що споживачем було відновлено електропостачання на обєкт через прилад обліку, НКРЕКП вважає, що ПАТ Чернігівобленерго не має підстав для застосування положень Методики для здійснення нарахувань на підставі акту №150199. Обсяг спожитої електричної енергії споживачем за період з 15.09.2016 року по 15.12.2016 року має визначатися відповідно до показів приладу обліку.

В ході судового розгляду даної справи було встановлено, що 15.12.2016 року енергопостачальником було відновлено електропостачання на обєкт споживача.

Відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357(з наступними змінами і доповненнями). Відповідно до п.1 Правил користування електричною енергією для населення, Правила обовязкові для виконання всіма побутовими споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Згідно з положеннями п.53 Правил користування електричною енергією для населення (у редакції, яка діяла на момент складення акту про прушення), у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем користування електричною енергією для населення, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.

Як зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, що зі змістом акту про порушення від 28.08.2016 року №150188 позивач був ознайомлений, що підтверджується його підписом на звороті вказаного акту (а.с.43,43 зворот). У вказаному акті зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 19.09. 2016 року за вказаною у акті адресою. Після вказаної графи стоїть підпис ОСОБА_6, і при цьому зазначено, що споживач ознайомлений з актом про порушення.

Положення п.35 Правил користування електричною енергією для населення регламентують, у яких випадках енергопостачальник має право відключити побутового споживача. Вказане відключення може бути проведено, зокрема, і у разі: самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, тощо.

Необхідно зазначити, що у разі виявлення представниками енергопостачальника фактів розкрадання електричної енергії шляхом здійснення самовільного підключення до електричної мережі, електроустановки цього споживача, які були самовільно підключені, мають бути відновлені відповідно до положень п.6 Правил користування електричною енергією для населення, після чого вживаються заходи для запобігання розкрадання чи пошкодження приладів обліку, використання електричної енергії без обліку. При цьому, постачання електричної енергії для потреб електроустановок, які підключено з урахуванням вимог Правил користування електричною енергією для населення, зберігається. У разі, якщо представники енергопостачальника не мають технічної можливості припинити лише безоблікове користування електричною енергією у споживача або з технічних причин неможливо вжити заходів для запобігання подальшого розкрадання електричної енергії, то енергопостачальник може припинити постачання електричної енергії на всьому обєкті споживача, оформивши відключення відповідним актом із зазначенням обставин.

З листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.12.2016 року №7233/20.3/9-16 (а.с.59-63), вбачається, що 15.09.2016 року енергопостачальником було відключено обєкт споживача від електричної мережі з недотриманням вимог Правил користування електричною енергією для населення.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини та приписи норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції прийшов до висновку, що дії відповідача ПАТ Чернігівобленерго щодо відключення будинку позивача 15.09.2016 року від електропостачання мають бути визнані незаконними, як про це просив у вимогах заявленого позову ОСОБА_6 Також суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що оскільки на час судового розгляду даної справи електропостачання ОСОБА_6 відновлено, і вказана обставина не заперечується сторонами спору, то відсутні підстави для зобовязання відповідача поновити постачання електричної енергії до будинку позивача. За даних обставин оскаржуваним рішенням суду першої інстанції визнано незаконними дії публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго по відключенню ОСОБА_6, як споживача від послуг електропостачання 15.09.2016 року за адресою: буд.№11, вул. Шевченка, с.Савин Козелецького району Чернігівської області.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновку суду першої інстанції у вказаній частині фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у вказаній частині. Оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

Твердження апеляційної скарги відносно того, що задовольняючи вимоги заявленого позову у вказаній частині, суд першої інстанції необґрунтовано взяв до уваги висновки з приводу спірних питань, які містяться у листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.12.2016 року №7233/20.3/9-16 (а.с.59-63), не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, з наступних підстав. Відповідно до приписів ч.1 статті 64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи,акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Згідно частин 2,3,4 статті 212 ЦПК України, яка регламентує оцінку доказів, жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення; суд оцінює належність, допустимість і взаємний звязок доказів у їх сукупності, відобразивши результати оцінки доказів у рішенні, з наведенням мотивів їх прийняття або відмови у прийнятті.

Необхідно зазначити, що ухвалюючи рішення у вказаній оскаржуваній частині, судом першої інстанції прийнято до уваги не лише висновки, які містяться у листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.12.2016 року №7233/20.3/9-16 (а.с.59-63), а і фактичні обставини справи та норми матеріального права, які регламентують спірні правовідносини.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування рішення суду першої інстанції у вказаній оскаржуваній його частині, оскільки висновки рішення суду у вказаній частині ґрунтуються на основі зясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні та на приписах норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Разом з тим, в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок рішення суду першої інстанції від 30.01.2017 року в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_6 3 000 грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди, не узгоджується з приписами норм права, які регламентують спірні правовідносини. Задовольняючи вимоги заявленого позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 000 грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що така шкода підлягає відшкодуванню на підставі приписів статті 1167 ЦК України.

На думку апеляційного суду, в даному випадку судом першої інстанції не враховано наступне. Відповідно до приписів ч.1 статті 11 ЦК України, яка регламентує підстави виникнення цивільних прав та обовязків, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Зокрема, по справі встановлено, що правовідносини сторін випливають із фактичних відносин щодо постачання відповідачем електричної енергії до будинку позивача - споживача цієї енергії. Згідно зі статтею 611 ЦК України, в разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України Про електроенергетику та Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357. Вказані норми не передбачають відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобовязання з постачання електричної енергії. Енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством. У разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору у розмірі двократної вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії. У разі порушення прав споживачів енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством та договором.

Відповідно до положень п.5 ч.1 статті 4 Закону України Про захист прав споживачів (в редакції Закону №3390-VI від 19.05.2011 року), споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Проте, вказаних обставин в ході судового розгляду даної справи судом не встановлено.

За даних обставин апеляційний суд вважає, що при вирішенні спору по суті у вказаній частині судом першої інстанції необґрунтовано не прийнято до уваги правову позицію Верховного Суду України, висловлену ним у постанові від 09.11.2016 року у справі за №6-1575 цс 16, обовязковість якої регламентована приписами статті 360/7 ЦПК України. Відповідно до вказаної правової позиції, спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобовязань, які підпадають під дію Закону України Про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобовязання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством. У разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору в розмірі двократної вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії. У разі порушення прав споживачів енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством та договором.

Приймаючи до уваги наведене, апеляційний суд вважає за необхідне рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 30.01.2017 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго про стягнення моральної шкоди у розмірі 3 000 грн. При цьому ухвалити нове рішення у вказаній частині позовних вимог, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго про відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині рішення суду першої інстанції від 30.01.2017 року ПАТ Чернігівобленерго не оскаржується. Відповідно до приписів ч.1 статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго задовольнити частково. Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 30.01.2017 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго про стягнення моральної шкоди у розмірі 3 000 грн. Ухвалити нове рішення у вказаній частині позовних вимог, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго про відшкодування моральної шкоди. В іншій частині рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 30.01.2016 року необхідно залишити без змін.

Керуючись статтею 23 ЦК України, статтями: 303, 304, 307; п.4 ч.1 статті 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго задовольнити частково.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 30 січня 2017 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго про стягнення моральної шкоди у розмірі 3000 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства Чернігівобленерго про відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 30 січня 2017 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: