Ухвала суду № 65449692, 21.03.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4255/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Астахова О.О., при секретарі Наумовій О.С., за участю слідчого Сіренка А.В., розглянувши клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Сіренка А.В. про накладення арешту шляхом заборони відчуження майна (кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040003757 від 18.03.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України),

в с т а н о в и в:

Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Сіренко А.В. звернувся до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Солонською ЛЯ., в якому просить накласти арешт шляхом заборони відчуження нерухомого майна, а саме: на нежитлове приміщення АДРЕСА_1

Мотивуючи клопотання тим, що 27.02.2017 року невстановлена досудовим розслідуванням особа шахрайським шляхом заволоділа нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Під час досудового розслідування встановлено, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 82748180 від 17.03.2017 року вказаний вище об'єкт нерухомого майна на праві власності зареєстрований за ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 7-176, виданий 28.02.2012 року, посвідченого державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори Литвиненко Л.В.

Згідно Рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 34088232 від 01.03.2017 року внесеного державним реєстратором Франчик З.А., ДП «СЕТАМ», м. Київ право власності на вказане приміщення набув ОСОБА_3.

Однак слідчим отримано відповідь з Другої київської державної нотаріальної контори про те, що державний нотаріус Литвиненко Л.В., не посвідчувала вищевказаний договір.

З метою попередження відчуження об'єкту нежитлової нерухомості, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:НОМЕР_1), що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна від 82748180 від 17.03.2017 року, належить ОСОБА_3 та попередження настання можливих тяжких наслідків, для перевірки дійсності вказаного правочину необхідно накласти арешт шляхом заборони відчуження майна.

Враховуючи клопотання слідчого про розгляд справи без повідомлення власника майна та на підставі положень ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі власника майна.

Вислухавши доводи слідчого, якими він обґрунтовує клопотання, дослідивши надані копії документів, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 4, 11 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна накладається на майно третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 82748180 від 17.03.2017 року вказаний вище об'єкт нерухомого майна на праві власності зареєстрований за ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 7-176, виданий 28.02.2012 року, посвідченого державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори Литвиненко Л.В.

Згідно із листом Другої київської державної нотаріальної контори від 17.03.2017 року №1046/01-16 державний нотаріус Литвиненко Л.В. не посвідчувала договір купівлі-продажу №7-176 від 28.02.2012 року.

Беручи до уваги викладене, з метою запобігання в подальшому незаконного відчуження вказаної квартири, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на об'єкт нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Сіренка А.В. - задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження нерухомого майна, а саме: на нежитлове приміщення АДРЕСА_1

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя