Рішення № 65449057, 07.03.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/538/16-ц

Провадження № 2/752/485/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.03.2017 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Овдій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до директора Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України ОСОБА_2, третя особа: Інститут права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов»язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до директора Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, який э правонаступником Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції, ОСОБА_2 і з врахуванням заяви про уточнення предмету позову від 16.11.2016 р. просив суд стягнути з відповідача, як керівника Інституту завдану йому майнову шкоду в розмірі 223300 гривень, що складає приблизну вартість втраченого майна, стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 200000 гривень, зобов»язати відновити електропостачання в усіх кімнатах гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, що було, на думку позивача, незаконно припинено, та покласти на відповідача всі судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в зв»язку з проведенням антитерористичної операції на території м.Донецьк позивач з родиною залишив постійне місце проживання і має статус внутрішньо переміщеної особи.

Як зазначає позивач після приїзду до м.Києва він був направлений на поселення до гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, який належав Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції (Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України).

Відповідач є керівником даного Інституту.

В період з 18 по 25 січня 2016 р. включно було припинено електропостачання до майнового комплексу Інституту, включаючи гуртожиток в зв»язку з наявністю заборгованості по оплаті за надані послуги. І в цей же період в гуртожитку було відсутнє опалення, що не підключено з початку опалювального сезону, тобто електроенергія була єдиним джерелом для обігріву.

На той час в гуртожитку мешкало близько 30 сімей з неповнолітніми дітьми.

Після неодноразових звернень до ПАТ «Київенерго», державних органів щодо вирішення зазначеного питання було з»ясовано, що зазначені дії щодо припинення електроенергії та заборону на його відновлення стали можливими за зверненням керівника Інституту права та післядипломної освіти ОСОБА_2.

Крім того, позивач зазначає, що 19.07.2016 р. до кімнати, де він мешкає з родиною, було здійснено проникнення та викрадено майно на загальну суму 223300 гривень.

Зазначені дії стали можливими внаслідок не забезпечення представником відповідача збереження майна мешканців гуртожитку.

Позивач посилається на те, що неправомірні дії відповідача призвели до завдання йому моральної шкоди, що полягають у душевних стражданнях, переживаннях, в порушенні нормальних життєвих зв»язків.

Моральну шкоду він оцінює в 200 000 гривень.

В ході судового розгляду позивач підтримав заявлені позовні вимоги з врахуванням заяв про уточнення предмету позову та просив суд позов задовольнити, посилаючись на незаконність дій відповідача, як керівника Інституту права та післядипломної освіти, за розпорядженням якої була відключено і тривалий час не підключалось електропостачання в гуртожитку, де мешкають сім»ї з неповнолітніми дітьми, що призвело до душевних страждань, створило нестерпні умови для проживання. Крім того, відповідач, на думку позивача, не забезпечила схоронність майна мешканців гуртожитку, внаслідок чого у нього були викрадені особисті речі, що призвело до завдання матеріальної шкоди.

Представник ОСОБА_2. заперечував проти задоволення позову, обґрунтовуючи тим, що зазначені вимоги заявлені не до належної особи.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 разом з дружиною та неповнолітніми дітьми перебувають на обліку як особи, переміщені з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Після прибуття до м.Києва ОСОБА_1 з сім»єю був поселений до гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

Гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 в м.Києві перебував на балансі Державного закладу післядипломної освіти «Центр підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів промисловості».

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 11.03.2015 року №340/5 «Про реорганізацію державного закладу післядипломної освіти «Центр підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів промисловості» зазначений державний заклад був реорганізований шляхом приєднання до Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції Міністерства юстиції України.

30.10.2015 р. відповідно до Акту приймання-передачі приміщення гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 були передані на баланс Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції.

Наказом Міністерства юстиції України № 2494/5 від 04.12.2015 року, Центр підготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції перейменовано в Інститут права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України.

ОСОБА_2 є керівником Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України на підставі контракту строком дії з 21.04.2015 р. по 20.04.2018 р.

Відповідно до закріплених на підставі Контракту повноважень керівник Інституту здійснює поточне керівництва, організовує його освітню, фінансово-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань Центру, передбачених законодавством, статутом Інституту, забезпечує складання кошторису та подає його на затвердження, подає органу управління майном звітність, зобов»язується забезпечити ефективне використання та збереження державного майна, керівник самостійно вирішує всі питання управління діяльністю Інститутом за винятком тих, що віднесені до компетенції Органу управління майном, загальних зборів колективу, керівник діє від імені Інституту, керує його діяльністю, організовує і контролює виконання Центром функцій і завдань, визначених Статутом, розпоряджається майном Інституту, розпоряджається коштами Інституту в межах кошторису, укладає угоди, забезпечує зміцнення матеріально-технічної бази, формує структуру, затверджує положення про філіали, встановлює розміри посадових окладів, надбавки та доплати, призначає та звільняє з посад заступників директора, укладає трудові договори, затверджує посадові інструкції, видає накази і надає доручення, обов»язкові для всіх структурних підрозділів, накладає стягнення.

Звертаючись до суду позивач посилається на те, що з вини відповідача в гуртожитку 18.01.2016 р. по 25.01.2016 р. було припинено електропостачання та не здійснювалось його відновлення.

Як встановлено судом, дійсно 18.01.2016 р. в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 ПАТ «Київенерго» в зв»язку з наявністю заборгованості було припинено постачання електроенергії.

Також, судом встановлено, що на адресу ПАТ «Київенерго» Центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції (після зміни назви Інститут права та післядипломної освіти) був надісланий лист, в якому зазначалось, що поновлення електропостачання до приміщень гуртожитку без згоди балансоутримувача є втручанням в господарську діяльність суб»єкта господарювання та тягне несанкціоноване збільшення заборгованості за спожиту електроенергію, що може призвести до банкрутства державної установи.

В подальшому, на підставі звернень мешканців гуртожитку електропостачання було відновлено на тимчасовій основі.

Позивач в своїй позовній заяві посилається на те, що не у всіх приміщеннях гуртожитку, у т.ч. в кімнаті, в якій він проживає, було відновлено електропостачання, однак, будь-яких належних доказів на підтвердження зазначених обставин суду не надано.

Також судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду в гуртожитку не здійснювалось опалення.

Звертаючись до суду позивач посилається на те, що відповідач, як керівник Інституту права та післядипломної освіти, не забезпечила схоронність майна мешканців гуртожитку, що призвело до проникнення в його кімнату сторонніх осіб та викрадення грошових коштів та коштовностей орієнтовно на суму 223000 гривень.

Як зазначає позивач, діями відповідача, що полягали у не забезпеченні схоронності майна, а також неправомірними діями, що сприяли припиненню електропостачання до гуртожитку йому була завдана моральна шкода.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання цивільно-правової відповідальності необхідна наяність наступних елементів: протиправність дій, винність дій особи, яка завдала шкоди, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв»язок між винними діями та наслідками, що настали.

Закон покладає обов»язок доказування на сторони у справі.

Відповідно до положень ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Порядок відшкодування матеріальної шкоди, завданої власнику майна, регламентується ст.1192 ЦК України.

Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов»язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Звертаючись до суду позивач не довів факт викрадення у нього переліченого в позовній заяві майна, його вартості, належності цього майна йому на праві власності, а також не надав належних доказів на підтвердження його реальної вартості.

Крім того, позивач не довів, що матеріальна шкода була завдана йому саме діями відповідача, як керівника Інституту права та післядипломної освіти, та не зазначив підстав для покладення на неї відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

Контракт, укладений з ОСОБА_2., яким визначені права та обов»язки керівника державного закладу, не містить посилання на те, що вона несе персональну відповідальність за завдану шкоду мешканцям гуртожитку, який входить до структури Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України.

Позивачем в ході судового розгляду не доведено, що відключення електропостачання сталось з вини відповідача, натомість, матеріали справи містять письмові докази, які підтверджують, що рішення про припинення електропостачання до гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, було прийнято саме постачальником зазначених послуг - ПАТ «Київенерго», а лист на адресу ПАТ «Київенерго» про нездійснення відновлення електропостачання без згоди балансоутримувача гуртожитку був надісланий не безпосередньо відповідачем, як посадовою особою, а Інститутом права та післядипломної освіти, як юридичною особою, що є балансоутримувачем гуртожитку.

В силу положень ст.1172 ЦК України обов»язок по відшкодуванню шкоди, завданої працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов»язків, покладається на юридичну або фізичну особу, з якою даний працівник перебуває у трудових відносинах на час завдання шкоди, у разі доведеності обставин, що є підставою для покладення відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

Такі ж підстави визначені положеннями ст.1167 ЦК України для відшкодування моральної шкоди.

А тому суд вважає, що директор Інституту права і післядипломної освіти Міністерства юстиції України ОСОБА_2. не може бути належним відповідачем у даному спорі.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не підлягають задоволенню в зв»язку з їх необґрунтованістю і недоведеністю.

Питання щодо судових витрат суд вирішує з врахуванням положень ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.3, 10, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до директора Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України ОСОБА_2, третя особа: Інститут права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зобов»язання вчинити дії відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя