Ухвала суду № 65447859, 21.03.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 131/2405/16-ц Провадження № 22-ц/772/740/2017Головуючий в суді першої інстанції Шелюховський М. В.Категорія 47Доповідач Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Вінницької області в складі:

головуючогоІващука В.А.,суддів:Стадника І.М., Якименко М.М.,при секретаріКирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області від 31 січня 2017 року про повернення позовної заяви ОСОБА_6 до Виконавчого комітету Іллінецької міської ради Вінницької області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_7, про визнання недійсними та скасування рішень Іллінецької міської ради, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю,

в с т а н о в и л а :

із зазначеним позовом ОСОБА_6 звернулася в суд 19 грудня 2016 року.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 31 січня 2017 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу з підстав не усунення позивачем недоліків заяви встановлених судом в ухвалі від 20 грудня 2016 року.

У апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу суду та повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Перевіривши додержання вимог закону при постановленні ухвали, її законність і обґрунтованість, у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Повертаючи позовну заяву позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, як це вбачається із змісту ухвали, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, що були визначені ухвалою суду першої інстанції від 20 грудня 2016 року, а саме не сплачено судовий збір відповідно до всіх заявлених позивачем позовних вимог.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки до таких висновків суд дійшов через порушення норм процесуального права та з порушенням порядку встановленого для вирішення цього питання.

Як вбачається із змісту ухвали суду від 20 грудня 2016 року про усунення недоліків поданої заяви, залишаючи без руху заяву ОСОБА_6 суддя вказував на несплату судового збору позивачем, посилаючись при цьому на положення частини 2 статті 4 та частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» та вказуючи на порушення вимог частини 1 статті 121 ЦПК України, оскільки позивачем при поданні позову сплачено судовий збір лише за одною позовною вимогою із трьох заявлених вимог немайнового характеру.

Подана позовна заява містить вимоги про визнання протиправним та скасування рішення 10 сесії 5 скликання Іллінецької міської ради від 25 липня 2007 року, яким було затверджено технічну документацію із виготовлення державного акта на право власності на землю, внесено часткові зміни в рішення міської ради 10, 14, 15 сесії 22 скликання та інших в пункті «площа земельної ділянки переданої у приватну власність» та зміни до земельно-кадастрової документації у відповідності до фактичних розмірів, вказаних у натурі згідно технічної документації.

Позовна заява містить також вимоги про визнання недійсним Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 площею 0,2572 га та Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд та будівель по АДРЕСА_1 площею 0,1000 га, тобто заявлено дві самостійних вимоги.

Отже зі змісту позовної заяви та доданих матеріалів вбачається, що позивачем заявлено не три, а дві самостійних позовних вимоги немайнового характеру, оскільки вимоги про визнання протиправним та скасування рішення 10 сесії 5 скликання Іллінецької міської ради від 25 липня 2007 року мають спільний предмет з вимогами про визнання недійсними Державних актів на право приватної власності на землю.

Вимоги про визнання протиправним та скасування рішення 10 сесії 5 скликання Іллінецької міської ради від 25 липня 2007 року та вимоги про визнання недійсними Державних актів на право приватної власності на землю є взаємопов'язані між собою, оскільки це вбачається із змісту вказаного рішення де йдеться про обидві земельні ділянки Державні акти про право приватної власності на землю на які видані на підставі цього рішення.

Вимоги про скасування Державних актів на право приватної власності на землю є остаточним елементом обраного позивачем способу захисту, яким, у сукупності обох вимог, є відновлення становища, яке існувало до порушення (п.4 ч.2 ст.16 ЦК України).

Через це колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що вимоги про визнання протиправним та скасування рішення 10 сесії 5 скликання Іллінецької міської ради від 25 липня 2007 року та будь яка одна із вимог про скасування одного із двох Державних актів на право приватної власності на землю є по суті однією вимогою про захист порушеного права чи інтересу позивача.

За таких обставин суддею неправильно застосовано положення абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» про те, що у разі якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру, оскільки обставини вказані у позовній заяві ОСОБА_8 не дають підстав для висновку про наявність у ній трьох самостійних вимог.

Виходячи із зазначеного, вимоги судді щодо усунення вказаних недоліків заяви в частині доплати судового збору за три позовні вимоги немайнового характеру є безпідставними і не ґрунтуються на положеннях закону, а отже судом при вирішенні цього питання допущено неправильне застосування норм процесуального права та порушено порядок, встановлений для його вирішення.

Відповідно до положення пункту 2 частини 1 статті 312 ЦПК України апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом з порушенням норм процесуального права, а відповідно до положення пункту 3 частини 1 цієї статті цього Кодексу суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З урахуванням того, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права та порушено порядок, встановлений для вирішення цього питання, то її слід скасувати з передачею питання про відкриття провадження на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Передаючи питання на новий розгляд до суду першої інстанції колегія суддів виходить також із того, що апеляційний суд не має законних повноважень вирішувати питання про відкриття провадження у справі замість суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтею 303, пунктами 2, 3 частини 1 статті 312, статтею 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Іллінецького районного суду Вінницької області від 31 січня 2017 року скасувати, а питання про відкриття провадження передати на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: /підпис/ В.А. Іващук

/підпис/ І.М. Стадник

/підпис/ М.М. Якименко

Згідно з оригіналом

Суддя В.А. Іващук