Рішення № 65446871, 14.03.2017, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/626/16-ц

Провадження № 2/132/24/17

РІШЕННЯ

Іменем України

14.03.2017 Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

при секретарі Безулій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до суду з вищевказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 21.04.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено відповідний кредитний договір № VIW3AN08140204, згідно якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі 12 641, 33 дол. США, який відповідач зобов'язався повернути в строк до 20.04.2015 року та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.

В порушення своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на 12.02.2016 року, ОСОБА_1 заборгував позивачу 39 363, 43 доларів США, з яких 10 693, 78 доларів США - заборгованість за кредитом; 1 779, 28 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 573, 74 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 24 433, 05 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 9,58 доларів США - штраф (фіксована частина); 1 873, 99 доларів США - штраф (процентна складова).

Оскільки борг відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду з даним позовом, за яким просить стягнути вищевказану заборгованість з відповідача.

В судове засідання представник позивача - Байлема І.Д. не з'явився, однак від нього надійшла заява, в якій він просить розгляд справи проводити у його відсутність в порядку письмового провадження, позовні вимоги позивача підтримує повністю та просить їх задовільнити. В разі неявки відповідачів просить прийняти заочне рішення.

Представник відповідача - ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, однак від неї на адресу надійшла заява відповідно до якої просить справу слухати у її відсутність в порядку письмового провадження. Позовні вимоги позивача не визнає з мотивів наведених у письмових поясненнях від 23.01.2017 року.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним в задоволені позову відмовити з наступних підстав.

Матеріалами справи доведено, що 21.04.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитно-заставний договір № VIW3AN08140204, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 12 641, 33 доларів США, який відповідач зобов'язався повернути в строк до 20.04.2015 року в порядку та в строки, передбачені кредитним договором.

Проте відповідач не виконав свої зобов'язання по кредитному договору, а саме згідно розрахунку заборгованості за договором кредиту станом на 12.02.2016 року, враховуючи умови даного договору про несвоєчасне виконання зобов'язань, відповідач заборгував позивачу 39 363, 43 доларів США, з яких 10 693, 78 доларів США - заборгованість за кредитом; 1 779, 28 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 573, 74 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 24 433, 05 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 9, 58 доларів США - штраф (фіксована частина); 1 873, 99 доларів США - штраф (процентна складова).

Відповідно до умов укладеного Договору, п. 4.1 визначено, що за користування наданим кредитом у період з дати списання коштів із кредитного рахунку до дати погашення кредиту позичальник сплачує проценти за ставкою, визначеною у статті 17.1.6 договору. Відповідно до п. 4.4 договору визначено, що погашення заборгованості здійснюється, шляхом сплати щомісячних платежів, відповідно до статті 17.8 договору, до складу яких входять платежі за винагородою (у випадку її наявності), процентами за кредитом. Умовами договору також було передбачено, право банку, у випадку не подання позичальником підтверджуючих документів про сплату чергових страхових платежів, самостійно сплатити страхові платежі протягом п'яти банківських днів замість позичальника. Якщо ж банк з будь-яких причин не скористався своїм правом, передбаченим п. 3.4.1 договору і чергові платежі залишають несплаченими така несплата вважається подією дефолту. У разі настання якої банк ставить вимогу про повернення наданої суми кредиту у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується поверну кредит та сплатити проценти.

Останній черговий платіж відповідачем було здійснено 08.11.2010 року. Пред'явлення кредитором вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов'язання та зумовлює перебіг позовної давності. Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту як кінцевого строку виконання його умов.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Як зазначалося вище, сторони кредитного договору встановили (визначили) як строк дії договору - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за кредитами та процентами за користування ними (пункт 4.3 кредитного договору), кінцевий строк повернення кредиту - до 20 квітня 2015 року (пункт 17.1.5 кредитного договору), так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів - щомісячно, у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, а також строки сплати процентів за користування кредитом - щомісячно, одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк, визначений графіком повернення кредиту та сплати процентів (розділ 4 кредитного договору).

Сторони кредитного договору встановили як строк дії договору - до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів. Таким чином, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів умовами договору визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до складу зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати відсотків.

Згідно з пунктом 12.2.2 договору, позичальник зобов'язаний усунути подію дефолту негайно або передати предмет застави у володіння банку протягом тридцяти днів з моменту реєстрації відомостей про звернення стягнення на предмет застави у Державному реєстрі. Так сторони домовились, що в разі порушення позичальником строків вплати процентів та/або кредиту як в повному обсязі, так і частково більш ніж на тридцять календарних днів кредитор має право вимагати дострокового погашения кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення позичальнику, а позичальник, зі свого боку, зобов'язується достроково погасити в повному обсязі кредит, нараховані проценти та можливі штрафні санкції протягом тридцяти календарних днів з дати одержання зазначеного письмового повідомлення кредитора.

Отже, перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Таким чином, пред'явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов'язання та зумовлює перебіг позовної давності.

Як вбачається з вищевикладеного, зобов'язання між сторонами припинено на підставі ст. 589 ЦК України, шляхом передання майна, в даному випадку, на виконання рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 30.07.2012 року, у справі №208/3016/12. Згідно до припису ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) йото виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором банк використав право достроково вимагати з позичальника повернення заборгованості за кредитним договором

Право на звернення позивача до суду з позовом позивач реалізував у лютому 2012 року. Зобов'язання було виконано, в умовах виконавчого провадження, на підставі акту державного виконавця від 05.09.2012 року автомобіль було передано представнику ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», в рахунок погашения заборгованості за кредитно-заставним договором № VIW3AN08140204 від 21.04.2008 року, в сумі 14 876,71 доларів США, еквівалент у гривнях склав 118 790 (сто вісімнадцять тисяч сімсот дев'яносто) грн. 55 коп., крім того, предметом розгляду даного спору стали ті ж самі підстави, що і під час розгляду спору в 2012 році, за яким вже стягнуто всю суму кредиту у розмірі 14 876,71 доларів США (еквівалент у гривнях 118790,55), що включала у себе: заборгованість по кредиту 10294,17 доларів США, заборгованість за процентами за користування кредитом 1482,91 доларів США, заборгованості за процентами за користування кредитом 288,27 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором 2073,13 доларів США та штрафи фіксована частина - 31,31 доларів США, та процентна складова 706,92 доларів США, шляхом звернення стягнення на рухоме майно, зокрема на автомобіль, марки Cherry А15 AMULET, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний державний номер НОМЕР_2, що належав на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_1

Отже, внаслідок дострокового стягнення всієї кредитної заборгованості строк кредитного договору закінчився, а між сторонами існують лише невиконані зобов'язальні правовідносини. Із ухваленням судового рішення про задоволення вимог кредитора припиняються правовідносини сторін, що грунтуються на кредитному договорі.

Додаткові грошові кошти банком відповідачеві ОСОБА_1 не надавались, новий договір сторонами не переукладався.

Таким чином, з позовом до суду позивач звернувся у лютому 2016 року, пропустивши строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України. Про

наявність поважних причин пропуску позовної давності позивач не зазначає. Оскільки позов, що був поданий у грудні 2014 році, Калинівським районним судом Вінницької області було залишено без розгляду ( справа № 132/33905/14-ц суддя Копчинський В.І.), а відповідно до ст.265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Отже, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про негайне повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня після одержання такої вимоги.

Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором у лютому 2016 року, та пропустив строки позовної давності для захисту свого права. Аналогічну правову позицію, викладено у постанові ВСУ від 9 листопада 2016 року у справі № 6-225Іцс16 - пред'явлення кредитором вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов'язання та зумовлює перебіг позовної давності.

Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частин другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту як кінцевого строку виконання її умов.

Письмові пояснення представника позивача суд до уваги не бере, оскільки вони не спростовують того, що позивач не пропустив строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Так, ст. 256 ЦК України встановлено строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність).

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, згідно ст. ЦК України, за вимогами про стягнення пені - 1 рік.

Згідно ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Тому позовні вимоги позивача про стягнення боргу з відповідача не підлягають до задоволення, оскільки позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Керуючись ст. ст. 256, 267, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 158, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити, в зв'язку зі спливом позовної давності.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: