Ухвала суду № 65444432, 16.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/1214/16-ц Головуючий у І інстанції Литвиненко О. Л.Провадження № 22-ц/780/1194/17 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л. А.Категорія 26 16.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

16 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі Тимошевській С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» на рішення Баришівського районного суду Київської області від 08 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановила:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що 15.01.2014 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № р.20.179.71541. 30.09.2015 року між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» укладено договір факторингу № 30/09-1. Вимога про усунення порушення кредитних зобов'язань від 26.05.206 року з додатками до неї повідомлення не відповідає законодавству України, а саме в повідомленні ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» вказуються реквізити для сплати боргу, в яких одержувачем платежу є ПАТ «Ідея Банк». 05.08.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Геревічов О.М. видано виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_2 ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» заборгованості в розмірі 66480 гривень 07 копійок. Вважає, що нотаріус не врахував спірність боргу, не повідомив боржника про намір вчинити відповідні нотаріальні дії. В заявленому позові визнати виконавчий напис № 556, виданий 05 серпня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічом О.М. про стягнення коштів з ОСОБА_2 в сумі 66480 гривень 07 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» таким, що не підлягає виконанню та стягнути судові витрати.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 08 грудня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.01.2014 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № Р20.179.71541, згідно умов якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 43 319 гривень , включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) і комісії згідно з умовами цього договору.

05.08.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. видано виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 556, згідно якого стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» , яку ПАТ «Ідея Банк» на підставі договору факторингу відступлено право вимоги за кредитним договором № Р20.179.71541 від 15.01.2014 року, укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 , строк платежу за яким настав 15.12.2014 року та за період з 15.01.2015 року по 26.05.2016 року стягнуто заборгованість за тілом кредиту в розмірі 42 647 гривень 93 копійки, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями в розмірі 22 532 гривні 14 копійок, плату за вчинення виконавчого написі в розмірі 1 300 гривень, що становить загальну суму 66 480 гривень 07 копійок.

19.09.2016 року заступником начальника Баришівського РВ ДВС Стешенко Т.П. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 556, виданого 05.08.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» борг в розмірі 66 480 гривень 07 копійок.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, передбачено, що стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Згідно гл. 16 Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172» (пункт 3 глави 16 Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами України).

Відповідно до пункту 1 вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України «для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».

Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути надані документи, що свідчать про визнання боржником вимог стягувача. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

У разі стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання (Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 29.06.99 року № 1172).

Кредитний договір № Р20.179.71541 від 15.01.2014 року, який укладений між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 нотаріально посвідчений не був. Виконавчий напис № 556, виданий 05.08.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення коштів з ОСОБА_2 в сумі 66 480 гривень 07 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» видано не на підставі нотаріально посвідченого договору, що суперечить Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 29.06.99 року № 1172.

В повідомленні ОСОБА_2 про погашення заборгованості зазначено реквізити отримувача для сплати ПАТ «Ідея Банк», а не ТОВ «Факторингова компанія «Рантье», до якого перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № Р20.179.71541 від 15.01.2014 року.

В довідках-розрахунках заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №Р20.179.71541 від 15.01.2014 року різняться суми заборгованості, так станом на 30.09.2015 року заборгованість ОСОБА_2 становить 65 180 гривень 07 копійок, тоді як пізніше по часу станом на 26.05.2016 року заборгованість становить 65 179 гривень 42 копійки.

Крім того, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Отже, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. не було дотримано вимог чинного законодавства України, що регулює вчинення нотаріальних написів.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне визнати виконавчий напис № 556, виданий 05.08.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення коштів з ОСОБА_2 в сумі 66 480 гривень 07 копійок на користь ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 88 Цивільно-процесуального кодексу України якщо стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки позивачем ОСОБА_2 при подачі позову до ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Геревічов Олег Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню сплачений судовий збір в сумі 551 гривня 21 копійка, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» на користь позивача ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 551 гривня 21 копійка.

За даних обставин позов підлягає до задоволення.

Щодо доводів апеляційної скарги, то вони не містять жодних доказів які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції судового рішення.

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» відхилити.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 08 грудня 2016 року залишити без змін.

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Волохов Л.А.

Судді: Мельник Я.С.

Матвієнко Ю.О.