Ухвала суду № 65444282, 16.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/9698/14-ц Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І. В.Провадження № 22-ц/780/520/17 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С.Категорія 46 16.03.2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Коцюрби., Мережко М.В., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ житлового будинку та земельної ділянки в натурі,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2016 року, із внесеними виправленнями описки згідно ухвали цього ж суду від 11 листопада 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Поділено в натурі житловий будинок АДРЕСА_1, що належить в рівних частинах ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за варіантом №1 висновків експерта у судовій будівельно-технічній експертизі №1369/15-43/5666/15667/15-43 щодо варіантів поділу житлового буднику та в додатковій судовій будівельно-технічній експертизі №1920/16-43 щодо варіантів розподілу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, а саме:

виділено в натурі та визнано за ОСОБА_4 право власності на відокремлену цілу частину домоволодіння, що складається:

- в житловому будинку - з приміщень 1-4 - житлова кімната, площею 22,4 кв.м., вартістю 41 191 грн.; 1-5 - житлова кімната, площею 14.7 кв.м., вартістю 28 183 грн.; 1-6 - житлова кімната, площею 9,9 кв.м., вартістю 19 946 грн., загальною площею 47 кв.м. і вартістю - 89 320 грн.;

- з надвірних будівель: 1/2 частина сараю «Б», вартістю 17 197,50 грн., погріб «Д», вартістю 3 877грн.; 1/2 частина колодязю «К», вартістю 4 473,50 грн.; 1/2 частина огорожі, вартістю 2 761,5 грн., а всього на суму 28 309,50грн., загальною вартістю по домоволодінню - 11 7629,50грн., що складає 48/100 частки від загальної вартості домоволодіння, що менше від ідеальної частки у домоволодінні в одиницях вартості на 3 735 грн.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 500 кв.м., із земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, що по АДРЕСА_1, та виділено у власність:

відокремлену земельну ділянку №1, площею 139 кв.м., розташовану в межах:

від т. Г до т. Л. - 10,5 м.; від т. Л до т. Т. - 1,1 м.; від т. Т до т. П - межа прокладена по лінії розподілу сараю «Б»; від т. П до т. Н. - 5,1 м.; від т. Н до т. О. - 2,0м +2,0 м.; від т. О до т. В. - 8,5 м.; від т. В до т. Г. - 17,7 м.;

відокремлену земельну ділянку №2, площею 359 кв.м., розташовану в межах: від т. А до т. Б. - 6,6 м.; від т. Б до т. Д. - 7,3 м.; від т. Д. до т. Е- межа прокладена по лінії розподілу житлового будинку; від т. Е до т. Ж - 4,5 м.; від т. Ж до т. З. - 11,6 м.; від т. З до т. І. - 8,0 м.; від т. І до т. Ф. - 23,2 м.; від т. Ф до т. А. - 27,0 м.

Виділено в натурі та визнано за ОСОБА_3 право власності на відокремлену цілу частину домоволодіння, що складається:

в житловому будинку - з приміщень 1-1 - веранда, площею 19,0 кв.м., вартістю 36 995 грн., 1-7 - кухня, площею 11,8 кв.м. - 22 724 грн., 1-3 - житлова кімната, площею 10,1 кв.м., вартістю 20 378 грн., 1- 2 - коридор, площею 4,9 кв.м., вартістю 9 540 грн., загальною площею 45,8 кв.м. і вартістю - 89 637 грн.;

з надвірних будівель - 1/2 частина сараю «Б», вартістю 17 197,50 грн., ганок «а1», вартістю 1 914,00 грн., сарай «В», вартістю 3 333 грн., 1/2 частини колодязю «К», вартістю 8 947 грн., вбиральня «Г», вартістю 3 099 грн., 1/2 частини огорожі, вартістю 2 761,50 грн., яма вигрібна, вартістю 2 684 грн., а всього на суму 35 462,50 грн., де загальна вартість по домоволодінню 125 099,50 грн., що складає 52/100 частки від загальної вартості домоволодіння, що більше від ідеальної частки у домоволодінні в одиницях вартості на 3 735,00 грн.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 500 кв.м., із земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, що по АДРЕСА_1 та виділено у власність:

відокремлену земельну ділянку, площею 498 кв.м, розташовану в межах: від т. Б до т. Д - 7,3 м.; від т. Д до т. Е. - межа прокладена по лінії розподілу житлового будинку; від т. Ж до т. З - 11,6 м.; від т. З до т. І. - 8,0 м.; від т. І до т. К. - 9,4 м.; від т. К до т. Л. - 21,9 м.; від т. Л до т. Т - 1,1 м.; від т. Т до т. П - межа прокладена по лінії розподілу сараю «Б»; від т. П до т. Н- 5,1 м.; від т. Н до т. О. - 2,0 м. + 2,0 м.; від т. О до т. В - 8,5 м.; від т. В до т. Б - 7,7 м.

Залишено у спільному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 частину земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, по АДРЕСА_1, площею 4,0 кв.м., під колодязем.

Покладено на ОСОБА_4 обов'язок провести ремонтно-будівельні роботи з перепланування житлового будинку, що по АДРЕСА_1, з одноквартирного у двоквартирний ( варіант №1 ), а саме:

- демонтувати дверні блоки з наличниками між приміщенням 1-2, площею 4,9 кв.м., та 1-6, площею 9.9. кв.м.; 1-3, площею 10.1кв.м., та 1.4, площею 22.4 кв.м.,

- закласти дверні прорізи між приміщеннями 1-2, площею 4.9 кв.м., та 1-6, площею 9.9 кв.м.; між приміщеннями 1-3, площею 10,1 кв.м., та та 1.4, площею 22.4 кв.м.,

- влаштувати дверний проріз між приміщеннями 1-5, площею 14.7 кв.м., та 1-6, площею 9,9 кв.м.,

- розібрати перегородку між приміщеннями 1-2, площею 4,9 кв.м., та 1-3, площею 10,1 кв.м., для влаштування кімнати, площею 15 кв.м.,

- демонтувати віконний проріз у приміщенні 1-4, площею 22,4 кв.м., зі сторони лівого бокового фасаду з подальшим влаштуванням вхідного дверного прорізу у зовнішній стіні,

- влаштувати перегородку у приміщенні 1-4, площею 22,4 кв.м., для відокремлення приміщення кухні, площа якої після влаштування перегородки буде складати 13,5 кв.м.,

- влаштувати у перегородці, яка розділяє приміщення 1-4, площею 22.4 кв.м., дверний проріз для сполучення з приміщенням кухні, загальна вартість проведення яких становить 6 283 грн.

Стягнуто з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_4 кошти в сумі 3 735 грн. в рахунок компенсації за зменшення ідеальної частки у праві власності на домоволодіння.

Стягнуто з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_4 1/2 частину вартості робіт по переобладнанню будинку в сумі 3 141,50 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати, пов'язані з розглядом цивільної справи, що складаються із суми сплаченого судового збору в розмірі 400 грн., суми оплати за проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 7 170,00 грн. та суми оплати за правову допомогу у розмірі 2 384,40 грн., а всього на загальну суму 9 954,40 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в сумі 813,65 грн.

На обґрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції зазначив, що сторони не можуть дійти згоди щодо поділу належного їм на праві спільної власності нерухомого майна, що фактично визнано відповідачем в судовому засіданні, який заперечував проти жодного з варіантів поділу домоволодіння та не заявляє зустрічних позовних вимог щодо встановлення порядку користування належним сторонам майном або його поділу.

За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна це питання вирішується судом.

При цьому, суд, враховує положення ст.ст. 183, 367 ЦК України, відповідно до яких виділ частки в натурі ( поділ будинку ) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом ( квартири ), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та порушення норм процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити.

Суд, закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 20 березня 2007 року державним нотаріусом Бориспільської міської дерджавної нотаріальної контори Київської області Меленною Т.К., зареєстрованого в реєстрі за №2-601, сторонам на праві спільної сумісної власності належить по 1/2 частині житлового будинку АДРЕСА_1, з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в м. Борисполі Київської області, та належав померлій ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого Бориспільським міськкомунгоспом Київської області 25 липня 1979 року за №4178, зареєстрованого Бориспільським МБТІ 25 липня 1979 року за №2710.

При цьому, як зазначено в свідоцтві про право на спадщину за заповітом, на земельній ділянці розташовані один житловий будинок, площею 57,1 кв.м., зазначений в плані літерою «А-І» та надвірні будівлі і споруди: сарай «Б», сарай «В», убиральня «Г», погріб «Д», колодязь «К», каналізаційна яма «Л», огорожа ( а.с. 8, 9 т. 1 ).

Окрім цього, сторонам у справі на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, розташована по АДРЕСА_1, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - присадибна ділянка ( а.с. 6, 7, 15, 16, 49 т. 1, а.с. 52-53 т. 2 ).

Між сторонами існує спір щодо користування зазначеним майном, унаслідок чого позивач 24 вересня 2014 року звернулась до суду із зазначеними позовними вимогами, які уточнила 01 листопада 2016 року ( а.с. 2-5, 164-168 ).

Згідно варіанту №1 висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №1369/15-43/5666/15667/15-43 від 04 листопада 2015 року щодо варіантів поділу спірного житлового буднику, який суд першої інстанції визнав найбільш прийнятним і з цим погоджується апеляційний суд, першому співвласнику виділяються приміщення 1-1 - веранда, площею 19,0 кв.м., вартістю 36 995 грн., 1-7 - кухня, площею 11,8 кв.м. - 22 724 грн., 1-3 - житлова кімната, площею 10,1 кв.м., вартістю 20 378 грн., 1- 2 - коридор, площею 4,9 кв.м., вартістю 9 540 грн., загальною площею 45,8 кв.м. і вартістю - 89 637 грн.;

з надвірних будівель - 1/2 частина сараю «Б», вартістю 17 197,50 грн., ганок «а1», вартістю 1 914,00 грн., сарай «В», вартістю 3 333 грн., 1/2 частини колодязю «К», вартістю 8 947 грн., вбиральня «Г», вартістю 3 099 грн., 1/2 частини огорожі, вартістю 2 761,50 грн., яма вигрібна, вартістю 2 684 грн., а всього на суму 35 462,50 грн., де загальна вартість по домоволодінню 125 099,50 грн., що складає 52/100 частки від загальної вартості домоволодіння, що більше від ідеальної частки у домоволодінні в одиницях вартості на 3 735,00 грн.

Другому співвласнику виділяються в будинку приміщення 1-4 - житлова кімната, площею 22,4 кв.м., вартістю 41 191 грн.; 1-5 - житлова кімната, площею 14.7 кв.м., вартістю 28 183 грн.; 1-6 - житлова кімната, площею 9,9 кв.м., вартістю 19 946 грн., загальною площею 47 кв.м. і вартістю - 89 320 грн.;

- з надвірних будівель: 1/2 частина сараю «Б», вартістю 17 197,50 грн., погріб «Д», вартістю 3 877грн.; 1/2 частина колодязю «К», вартістю 4 473,50 грн.; 1/2 частина огорожі, вартістю 2 761,5 грн., а всього на суму 28 309,50грн., загальною вартістю по домоволодінню - 11 7629,50грн., що складає 48/100 частки від загальної вартості домоволодіння, що менше від ідеальної частки у домоволодінні в одиницях вартості на 3 735 грн. ( а.с. 97-97, 98, 99, 100-102, 103-105 т. 1 ).

Для забезпечення ізольованого користування приміщеннями, переобладнання приміщень з одноквартирного будинку, що по АДРЕСА_1, в двохквартирний необхідно провести ремонтно-будівельні роботи з перепланування житлового будинку, а саме:

- демонтувати дверні блоки з наличниками між приміщенням 1-2, площею 4,9 кв.м., та 1-6, площею 9.9. кв.м.; 1-3, площею 10.1кв.м., та 1.4, площею 22.4 кв.м.,

- закласти дверні прорізи між приміщеннями 1-2, площею 4.9 кв.м., та 1-6, площею 9.9 кв.м.; між приміщеннями 1-3, площею 10,1 кв.м., та та 1.4, площею 22.4 кв.м.,

- влаштувати дверний проріз між приміщеннями 1-5, площею 14.7 кв.м., та 1-6, площею 9,9 кв.м.,

- розібрати перегородку між приміщеннями 1-2, площею 4,9 кв.м., та 1-3, площею 10,1 кв.м., для влаштування кімнати, площею 15 кв.м.,

- демонтувати віконний проріз у приміщенні 1-4, площею 22,4 кв.м., зі сторони лівого бокового фасаду з подальшим влаштуванням вхідного дверного прорізу у зовнішній стіні,

- влаштувати перегородку у приміщенні 1-4, площею 22,4 кв.м., для відокремлення приміщення кухні, площа якої після влаштування перегородки буде складати 13,5 кв.м.,

- влаштувати у перегородці, яка розділяє приміщення 1-4, площею 22.4 кв.м., дверний проріз для сполучення з приміщенням кухні, загальна вартість проведення яких становить 6 283 грн. ( там же ).

Відповідно до варіанту №1 висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи №1920/165-43 від 31 травня 2016 року першому співвласнику пропонується виділити відокремлену земельну ділянку, площею 498 кв.м, розташовану в межах: від т. Б до т. Д - 7,3 м.; від т. Д до т. Е. - межа прокладена по лінії розподілу житлового будинку; від т. Ж до т. З - 11,6 м.; від т. З до т. І. - 8,0 м.; від т. І до т. К. - 9,4 м.; від т. К до т. Л. - 21,9 м.; від т. Л до т. Т - 1,1 м.; від т. Т до т. П - межа прокладена по лінії розподілу сараю «Б»; від т. П до т. Н- 5,1 м.; від т. Н до т. О. - 2,0 м. + 2,0 м.; від т. О до т. В - 8,5 м.; від т. В до т. Б - 7,7 м. і в спільне користування частину земельної ділянки під колодязем, площею 2,0 кв.м.,

а другому - відокремлену земельну ділянку №1, площею 139 кв.м., розташовану в межах: від т. Г до т. Л. - 10,5 м.; від т. Л до т. Т. - 1,1 м.; від т. Т до т. П - межа прокладена по лінії розподілу сараю «Б»; від т. П до т. Н. - 5,1 м.; від т. Н до т. О. - 2,0м +2,0 м.; від т. О до т. В. - 8,5 м.; від т. В до т. Г. - 17,7 м.;

відокремлену земельну ділянку №2, площею 359 кв.м., розташовану в межах: від т. А до т. Б. - 6,6 м.; від т. Б до т. Д. - 7,3 м.; від т. Д. до т. Е- межа прокладена по лінії розподілу житлового будинку; від т. Е до т. Ж - 4,5 м.; від т. Ж до т. З. - 11,6 м.; від т. З до т. І. - 8,0 м.; від т. І до т. Ф. - 23,2 м.; від т. Ф до т. А. - 27,0 м. та в спільне користування частину земельної ділянки під колодязем, площею 2,0 кв.м.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, на переконання суду другої інстанції, врахував інтереси сторін, обрав найбільш приближений до ідеальної долі розподіл будинку та земельної ділянки, виділив відповідачу, із врахуванням стану здоров'я, віку та майнового стану найменш затратний для ОСОБА_3 варіант розподілу спірного майна.

За таких обставин, суд першої інстанції, правильно встановив обставиниви, визначив відповідно до них правовідносини та прийшов до висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог і, з додержанням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 183, 364, 367 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, 88, 213-215 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення по справі.

При цьому, дав відповідну оцінку належних і допустимих доказів у справі згідно положень ст. 212 ЦПК України.

А тому, доводи ОСОБА_3 про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосовання норми матеріального та порушення норм процесуального права при його ухваленні, зокрема, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 183, 364 ЦК України, ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. 152 ЖК України, ст.ст. 3, 5, 214 ЦПК України, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у суді другої інстанції та повністю спростовуються зазначеними належними та допустимими доказами по справі.

Інші доводи, викладені в апеляції, зокрема, про те, що будинок знаходиться в аварійному стані, проведення будь-яких будівельних робіт може його зруйнувати, відтак майно є неподільним, позивач повинна надати докази реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт або відмову у такій реєстрації, про відсутність дозволу виконавчого комітету місцевої ради на перепланування будинку, про неправильність розподілу судових витрат, на переконання апеляційного суду, правового значення для правильного вирішення справи не мають та не спростовують висновки суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог і не є підставою для задоволення апеляційних вимог.

При цьому, твердження ОСОБА_3 про те, що будинок знаходиться в аварійному стані, проведення будь-яких будівельних робіт може його зруйнувати, відтак майно є неподільним, на переконання апеляційного суду, не відповідають дійсності, оскільки належних та допустимих доказів справа не містить і таких позивач ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції, не надав.

До таких неможливо віднести висновок експертного дослідження від 16 січня 2017 року №4-08/02, наданий суду другої інстанції, оскільки він відображає фактичний технічний стан спірної будівлі та не містить даних про те, що будинок є аварійним ( а.с. 13-19, 20 т. 2 ).

Доводи апелянта про те, що позивач повинна надати докази реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт або відмову у такій реєстрації, про відсутність дозволу виконавчого комітету місцевої ради на перепланування будинку, на переконання апеляційного суду, правового значення, у силу викладеного, не мають, оскільки це не регламентується положеннями чинного законодавства, зокрема, ст. 152 ЖК України, оскільки переобладнання та перепланування спірного жилого будинку не передбачають втручання в несучі конструкції та інженерні системи загального користування.

Не відповідають дійсності і посилання апелянта про неправильність розподілу судових витрат, оскільки такий проведений із дотриманням положень ст.ст. 11, 84, 88 ЦПК України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Відтак, доводи відповідача про те, що ОСОБА_4 погодилась взяти витрати по оплаті експертизи, а він не заперечував проти її проведення, з точки зору суду другої інстанції, не є піддставою для задоволення апеляційних вимог у цій частині.

Підставою для задоволення апеляційних вимог, з точки зору суду другої інстанції також не є і похилий вік та майновий стан відповідача, т.я. зазначені обставини були враховані судом при обранні варіанту розподілу спірного майна.

А тому, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ житлового будинку та земельної ділянки в натурі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С.Сержанюк

Судді: О.П. Коцюрба

М.В. Мережко