Вирок № 65443559, 22.03.2017, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/1250/17

Провадження № 1-кп/362/183/17

ВИРОК

Іменем України

22.03.2017 Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді - Корнієнка С.В., з участю секретаря - Чорної М.В., прокурора -Заєць Ю.О., обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові кримінальне провадження №12017110140000110 від 22.01.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Глеваха, Васильківського району Київської області, українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України,-

в с т а н о в и в :

У період з 5 по 21 січня 2017 року, більш точного часу не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинних умисел на незаконну порубку дерев, за допомогою бензопили марки «Husqvarn», моделі «Х-ТОRQ 240», в порушення вимог ст.ст.4, 24, 67, 68, 69 ЛК України, ст.ст.5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок (затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 733 від 16.05.2007 року), постанови Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, маючи прямий умисел направлений на незаконну порубку дерев, разом із громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не були обізнані про його злочинний намір, у полезахисній лісовій смузі в адміністративних межах вздовж автодороги та навпроти вулиці Фабрична в с. Борисів Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області, і яка відноситься до земель державного лісового фонду України, самовільно, шляхом спилювання, провели незаконну порубку до ступеня припинення росту наступних 35-ти порід дерев:

●дубів,всього 4, з яких: одне сироростуче дерево діаметром у корі біля шийки кореня 44 см.; 29 см., 33 см. 32 см.;

●тополів, всього 31, з яких: одне сироростуче дерево діаметром у корі біля шийки кореня 56 см.; 48 см.; 33 см.; 32 см.; 35 см.; 52 см.; 47 см.; 40 см.; 30 см.; 23 см.; 44 см.; 33 см.; 35 см.; 36 см.; 38 см.; 42 см.; 21 см.; 40 см.; 30 см.

В наслідок зазначених дій, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» обвинуваченим ОСОБА_1 зменшено захисні функції лісосмуги та навколишньому природному середовищу заподіяно істотної шкоди на загальну суму 199535,37 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України визнав повністю, підтвердив здійснення вирубки дерев у період 5 по 21 січня 2017 року у полезахисній лісовій смузі в адміністративних межах вздовж автодороги та навпроти вулиці Фабрична в с. Борисів Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області. Цивільний позов він визнав, пояснив, що він написав заяву до виконкому сесії сільської ради щодо вирубки дерев, оскільки на тому місці повинна бути високовольтна лінія електропередачі та отримав дозвіл лише на кронування дерев. Розуміє, що вирубка дерев і кронування це різні речі. В скоєному щиро каявся.

Суд визнав за можливе, відповідно до положень ст. 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ні ким не оспорюються, проти чого не заперечують прокурор і обвинувачений, правильно розуміючи зміст даних обставин, і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції.

Учасникам процесу роз'яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що органи досудового розслідування правильно кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ст.246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, оскільки в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчинення якого обвинувачується особа, мало місце, що діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України і що у вчиненні цього кримінального правопорушення винен обвинувачений ОСОБА_1

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Крім того, обираючи обвинуваченому міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, що відноситься, відповідно до ст.12 КК України, до злочинів середньої тяжкості, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих обставин.

Зокрема, суд враховує, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утримання неповнолітню доньку.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин скоєння злочину та особи обвинуваченого, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для обвинуваченого буде покарання у виді штрафу, передбаченого санкцією ст.246 КК України.

Вирішуючи питання про заявлений прокуратурою цивільний позов про стягнення з обвинуваченого заподіяної навколишньому середовищу шкоди в розмірі 199535,37 грн., суд вважає, що він підлягає повному задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до положень ст.4 ЛК України, до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Положення п.1 ч.2 ст.105 ЛК України передбачаються, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Згідно з положеннями ст.107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Як вбачається з положень п.1.2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища», відповідно до ст.69 України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Відповідно до положень ст.ст.68 і 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України та в повному обсязі. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди в розмірі 199535,37 грн.

Керуючись ст.ст.349, 368-371, 395 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту вступу вироку в законну силу і звернення його до виконання не пізніше місячного строку.

Стягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області (код ЄДРПОУ 37886067, Банк: ГУДКСУ у Київській області, МФО: 821018, р/р: 33116331700196, одержувач: Васильківське УДКСУ/с.Крушинка/24062100) заподіяну навколишньому природному середовищу шкоду у розмірі 199535,37 грн. (сто дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот тридцять п'ять гривень тридцять сім копійок) шляхом їх розподілення між місцевим та державним фондами охорони навколишнього природного середовища.

Речові докази по справі - бензопилу марки «Husqvarn», моделі «X-TORQ 240», передану на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Васильківського ВП ГУНП в Київській області - повернути за належністю - ОСОБА_1; стовбури дерев в кількості 44 шт., що знаходяться на майданчику тимчасового утримання Васильківського відділу поліції ГУНП в Київській області, звернути в дохід держави.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Копію вироку негайно вручити ОСОБА_1 та прокурору.

Суддя С. Корнієнко