Вирок № 65442009, 22.03.2017, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/3/17

Провадження № 1-кп/0158/22/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 року Ківерцівський районний суд Волинської області

в с к л а д і: головуючого судді Пономарьової О.М.

при с е к р е т а р і Грубі М.Є.

з участю прокурора Дарчика М.Г.

захисника - адвоката Юнчик О.М.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ківерці кримінальне провадження № 12016030100001105 про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, білоруса, громадянина Республіки Білорусія, з середньою освітою, одруженого, працюючого майстром у СТОВ «Екскайд Технолоджи», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в:

02.12.2016 року о 01 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем марки «Toyota Previa», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, 2003 року випуску, рухаючись в напрямку м. Ківерці по автодорозі Р-14 сполученням «Луцьк-Ківерці-Маневичі-Любешів-КПП Дольськ» на 19 км. + 83 м, в с. Сокиричі Ківерцівського району Волинської області, в порушення вимог пунктів 2.3 (б), 12.3 Правил дорожнього руху України, проявив безпечність під час руху, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості, не вибрав безпечної швидкості, внаслідок чого допустив зіткнення з металевою конструкцією.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому обох кісток правої гомілки у нижній третині, садна в ділянці обох гомілок, які за ступенем тяжкості згідно висновку судово-медичної експертизи № 1290 від 12.12.2016 року відносяться до середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, оскільки для його загоєння необхідний час більше 21-ї доби. Пасажирка автомобіля ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, отримала тілесні ушкодження у вигляді: численних зламів ребер з обох сторін із пошкодженням парієнтальної плеври, забою легень із надривами коренів, гемопневмоторакс, крововиливи в середньостіння, крововилив в серцеву сорочку, крововиливи в корінь брижі, закритий злам правого стегна, розрив надколінної зв'язки зліва, які за ступенем тяжкості згідно висновку судово-медичної експертизи № 486 від 02.12.2016 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент їх спричинення і в даному випадку спричинили смерть потерпілої.

Порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв'язку зі скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, суду показав, що 1 грудня 2016 року вони з друзями автомобілем марки «Toyota Previa», який був технічно справний з зимовою гумою, виїхали на відпочинок в Буковель. 02.12.2016 року в с. Сокиричі Ківерцівського району Волинської області він керував автомобілем,рухався зі швидкістю не більше 50 км/год. Дорожнє покриття було слизьким, йшов сильний сніг. Автомобіль почало заносити, внаслідок чого зіткнувся з металевою конструкцією. Зупинив проїжджаючий автомобіль та викликав поліцію та швидку, які забрали ОСОБА_6 і ОСОБА_5 в лікарню. Потім він дізнався, що ОСОБА_6 загинула. У вчиненому щиро розкаюється та просить не призначати покарання, пов'язане з позбавленням волі, оскільки взяв на себе зобов'язання матеріально допомагати доньці загиблої ОСОБА_6, яка була його давнім і хорошим другом, у здобутті освіти.

Потерпілий та представник потерпілої ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився. Відповідно до поданої нотаріальної посвідченої заяви, просить проводити розгляд справи у його відсутності. Покази дані на досудовому слідстві підтримує, просить оголосити їх в судовому засіданні. Разом з тим зазначив, що збитки, заподіяні злочином, відшкодовані повністю, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_3 не має. Крім того, підтвердив добровільне взяття ОСОБА_3 на себе зобов'язання щодо надання матеріальної допомоги в отриманні ОСОБА_5 вищої освіти. Просить призначити обвинуваченому покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Аналогічне підтверджується оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_8, даними ним на досудовому слідстві.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінальному правопорушенні за обставинами, наведеними у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не оспорюють вказані обставини, і судом встановлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм положенняст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та оголошенням показів потерпілого.

За таких обставин суд вважає доведеною винуватість підсудного ОСОБА_3 в порушенні правил дорожнього руху, що заподіяли потерпілим середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілої, і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року №14 при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

ОСОБА_3 в силу ст.12 КК України вчинив тяжкий злочин, від якого потерпіли двоє людей, одна з яких загинула.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які б згідно ст.67 КК України обтяжували покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Визначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і виходячи з вимог Кримінального закону про справедливість, обґрунтованість та індивідуалізацію покарання, суд вважає необхідним взяти до уваги сукупність обставин, пом'якшуючих покарання ОСОБА_3, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, взяття на себе зобов'язання по наданню матеріальної допомоги в отриманні неповнолітньою потерпілою ОСОБА_5 вищої освіти, а також те, що обвинувачений ОСОБА_3 має на утриманні малолітню дитину, працевлаштований, позитивно характеризується, раніше не судимий, вчинений ним злочин є необережний, беручи до уваги характер допущених ним порушень правил безпеки дорожнього руху, його ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, а також враховуючи клопотання потерпілого ОСОБА_7 про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання не пов'язаного з позбавленням волі, з урахуванням наявності декількох обставин, які пом'якшують покарання і істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та відсутність обставин, що обтяжують покарання останнього, особи винного,- суд вважає за можливе при призначенні ОСОБА_3 покарання, на підставі ст. 69 КК України, перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності. Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_3 є громадянином Республіки Білорусь, що в свою чергу ускладнює виконання вироку з призначенням покарання не пов'язаного з позбавленням волі, а також те, що останній має постійний заробіток, тому вважає за необхідне призначити покарання у виді штрафу.

Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, беручи до уваги клопотання адміністрації підприємства, де працює обвинувачений, про не призначення останньому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки наявність водійського посвідчення є обов'язковою умовою для виконання його службових обов'язків, пов'язаних з управлінням автонавантажувачем, особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість не призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Саме таке покарання буде відповідати вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати у справі, пов'язані із залученням експерта для проведення судової інженерно-транспортної експертизи в сумі 1320,60 грн. слід стягнути з ОСОБА_3

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимогст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст.323,324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначивши покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області (отримувач коштів: УК у м. Луцьку 24060300, № рахунку 31112115700002, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ отримувача 38009628, банк отримувача: ГУДКСУ у Волинській області код банку отримувача 803014, код класифікації доходів: 24060300 «інші надходження») судові витрати, пов'язані із залученням експерта для проведення інженерно-транспортної експертизи в сумі 1320,60 грн.

Речові докази по справі:

- автомобіль марки «ToyotaPrevia», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, 2003 року випуску, який належить ОСОБА_3, що зберігається на майданчику тимчасового тримання затриманих транспортних засобів Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області, повернути власнику - ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а потерпілими - в той же строк з дня отримання копії судового рішення.

СуддяКіверцівського районного суду Пономарьова О.М.