Рішення № 65441809, 16.03.2017, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/2486/16

2/154/26/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючої судді Пікули Н.В.,

за участю секретаря - Грабовської Г.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні, визнання права власності на частку земельної ділянки та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні, визнання права власності на частину земельної ділянки.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона проживає ІНФОРМАЦІЯ_1. Даний житловий будинок належить їй на праві приватної власності в цілому на підставі ухвали Володимир-Волинського міського суду від 27.05.2014 року про затвердження мирової угоди, відповідно до якої вона сплатила відповідачу ОСОБА_3 кошти у сумі 55000 грн. в рахунок компенсації за належну їй обов'язкову ? частку в спадковому майні.

Згідно рішення Володимир-Волинського міського суду від 15.10.2015 року за відповідачем ОСОБА_3 визнано право власності на обов'язкову частку у спадщині у розмірі ? частки земельної ділянки по вул. Л.Українки, 6 в м. Володимир-Волинський Волинської області, тобто пропорційно частці, на яку вона мала право у житловому будинку.

Звернувшись із відповідними заявами їй та відповідачці була виготовлена технічна документація та встановлені межі земельної ділянки в натурі. У пояснювальній записці до технічної документації вказано, що виділення ? частки земельної ділянки в натурі на місцевості ОСОБА_3 неможливо, оскільки відповідно до висновку Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 05.05.2014 року не можливий виділ в натурі належної їй ? частки житлового будинку.

Вказує, що зверталась до відповідача із пропозицією виплатити грошову компенсацію за вартість належної їй ? частки земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування житлового будинку, однак вирішити спір в добровільному порядку остання відмовилась.

Враховуючи, що частка відповідачки в земельній ділянці є незначною її не можливо виділити в натурі, просить припинити право власності ОСОБА_3 на ? частку земельної ділянки загальною площею 0,0563 га кадастровий номер 0710200000:01:004:3728 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул. Лесі Українки, 6 в м. Володимир-Волинський зі сплатою грошової компенсації за її вартість та визнати за нею право власності наспірну земельну ділянку.

07.03. 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 про розподіл земельної ділянки посилаючись на те, що має право на обов'язкову частку у спадщині у розмірі ? її частини.

Вказує на те, що узгоджувальною комісією спірне питання щодо земельної ділянки не вирішено.

Просить виділити їй земельну ділянку площею 141 кв. м. в натурі у відповідності варіанту розподілу плану земельної ділянки складеного ОСОБА_6

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 10.03.2017 року об'єднано зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні, визнання права власності на частку земельної ділянки.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, в своїх поясненнях зіслались на обставини викладені в позовній заяві. В задоволенні зустрічного позову просять відмовити.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, підтримала зустрічний позов та просить його задовольнити.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, їх представників, дослідивши зібрані по справі матеріали, суд вважає, що первісний позов підлягає до задоволення, а в зустрічному позові слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_7, яка являлась матір'ю сторін, залишилось спадкове майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, яким вона розпорядилась заповівши його позивачу, та земельна ділянка для його обслуговування, яка заповітом охоплена не була, що знаходяться по вулиці Лесі Українки, 6 в м. Володимир-Волинський.

Ухвалою Володимир-Волинського міського суду від 27.05.2014 року затверджено мирову угоду у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права на обов'язкову частку у спадщині та виділ частки в натурі в житловому будинку та в господарських спорудах, за умовами якої ОСОБА_3 визнала за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами по вул. Л.Українки, 6 в м. Володимир-Волинський, який є спадковим майном та зобов'язалась не чинити їй перешкод при оформленні права власності на вказане майно, а ОСОБА_1 зобов'язалась сплатити ОСОБА_3 кошти в сумі 55000 грн в рахунок компенсації за належну їй обов'язкову частку в спадковому майні (а.с.6).

Судом встановлено, що дану грошову компенсацію відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 отримала.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.07.2014 року, ОСОБА_1 є власницею житлового будинку з відповідними до нього господарськими будівлями, розташованими по вул. Лесі Українки, 6 в м. Володимир-Волинський Волинської області (а.с.7).

Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 15.10.2015 року визнано за ОСОБА_3 право власності на обов'язкову частку у спадщині у розмірі ? частки земельної ділянки по вул. Л.Українки, 6 в м. Володимир-Волинський в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_8, яка померла 28.08.2011 року. (а.с.8-9).

Судом встановлено, що сторони, як співвласники земельної ділянки, звернулись із заявами до підприємця ОСОБА_9 про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості), яка була виготовлена та внесена до Державного земельного кадастру 23.06.2016 року.

Згідно пояснювальної записки до даної технічної документації земельна ділянка, площею 563 кв.м. передається у спільну часткову власність обом сторонам., зокрема: ОСОБА_1 ? частини площею 422, 25 кв.м. ; ОСОБА_3 ? частина площею 140,75 кв.м. (а.с.15).

Як стверджується технічною документацією, Державним актом на земельну ділянку серії ІІ-ВЛ № 004635 дана земельна ділянка має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.

На дану земельну ділянку було виготовлено план, її межі та передано межові знаки на зберігання сторонам.

Як вбачається з пояснень позивача за первісним позовом, що у зв'язку із наявністю в них постійних конфліктів, спорів в судовому порядку спільне користування земельною ділянкою стало неможливим та в неї є побоювання, що відповідач має намір відчужити свою частку іншим особам.

Відповідач за первісним позовом ствердила, що бажає використовувати земельну ділянку для ведення огородництва, з сусідами погодила її межі та доступ до неї. Зазначила, що дійсно в неї тривалий час існують неприязні стосунки з позивачем.

Згідно ч.2ст.355 ЦК Українимайно може належати особам на праві спільної часткової або спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.1ст.356 ЦК Українивласність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідност.358 ЦК Україниправо спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно дост.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно дост. 183 ЦК України- подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільовогопризначення.

Відповідно дост.365 ЦК Україниправо особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно практики Верховного Суду України для вирішення питання про припинення права особи на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників наявність всіх чотирьох умов, зазначених в ч.1ст.365 ЦК України, в їх сукупності не є необхідністю, оскільки ці умови є вичерпним переліком підстав, за наявності будь-якої з них можливо вирішення судом питання про припинення права на частку в загальному майні, й кожен з чотирьох випадків, може бути самостійною підставою для звернення до суду.

Як зазначив Верховний Суд України у своїй постанові від 15.05.2013 року по справі за № 6-37цс13 для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першоїстатті 365 ЦК Україниза умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно з ч. 4ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок кількома особами, право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності житлового будинку.

Із пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в спільну часткову власність ОСОБА_1, ОСОБА_3 вбачається, що у зв'язку з неможливістю виділення в натурі ? частини будинку з господарськими будівлями і спорудами неможливим є виділення в натурі і ? частини земельної ділянки. Виходячи із загальної площі земельної ділянки 563 кв.м. відповідачу належить 140,75 кв.м. (а.с.15).

Як стверджується державним актом на право приватної власності на землю серія ІІ-ВЛ № 004635 виданим на імя ОСОБА_7, земельна ділянка площею 570 м.кв. була передана для обслуговування житлового будинку та господарських споруд (а.с. 36).

З пояснень відповідача за первісним позовом вбачається, що належну їй земельну ділянку вона бажає використовувати під огородництво.

Відповідно до ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, проводиться сільською, селищною, міською радою.

Відповідно до висновку № 8043 судової оціночно-земельної експертизи від 10.02.2017 року ринкова вартість земельної ділянки площею 0,0563 га кадастровий номер 0710200000:01:04:3728 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована по вул. Л.Українки, 6 в м. Володимир-Волинський, Волинської області становить 93600 грн. Ринкова вартість ? частки вказаної земельної ділянки становить 23400 грн., а не 24150 грн., оскільки при розрахунку допущено арифметичну помилку (а.с.62-68).

На виконання вимог ч. 2 ст. 365 ЦК України сума грошової компенсації в розмірі 24150 грн. внесена позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 на депозитний рахунок ТУ ДСА України згідно квитанції № 2 від 10.03.2017.

З врахуванням вищенаведених обставин, приймаючи до уваги, що частка відповідача у спірній земельній ділянці є незначною порівняно з часткою позивачки, частка земельної ділянки не може бути виділена в натурі без втрати цільового призначення, спільне володіння і користування земельною ділянкою є неможливим, про що свідчить наявність судових спорів між сторонами, припинення права власності відповідача на спірну земельну ділянку не завдасть їй істотної шкоди, оскільки вона проживає в будинку з відповідною земельною ділянкою суд вважає, що первісний позов про припинення право власності на ? частину спірної земельної ділянки підлягає до задоволення.

Отже, за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності на 1/4 частину земельної ділянки, загальною площею 0,0563 га, кадастровий номер 0710200000:01:004:3728 для будівництва та обслуговування житлового будинку розташованої по вул. Лесі Українки, 6 в м. Володимир-Волинський, припинивши право власності за ОСОБА_3, на цю частку.

У зв'язку з задоволенням первісного позову зустрічний позов до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч.1ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст.10,60,212-215, 218, 223-226 ЦПК України, ст.ст. 183, 355, 356, 358, 364-365 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 120 Земельного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_3 на ? частку земельної ділянки загальною площею 0,0563 га кадастровий номер 0710200000:01:004:3728 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул. Лесі Українки, 6 в м. Володимир-Волинський.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 вартість 1/4 земельної ділянки за адресою: вул. Лесі Українки, 6 в м. Володимир-Волинський в сумі 23400 (двадцять три тисячі чотириста) грн., що внесені платником ОСОБА_1 згідно квитанції № 2 від 10 березня 2017 р. на депозитний рахунок № 37310041002504, МФО 820172 ЄДРПОУ 26276277 Банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, одержувач: Територіальне Управління Державної судової адміністрації, з призначенням платежу: «Застава за ОСОБА_1 за позовом до ОСОБА_3С.».

Визнати заОСОБА_1 право власності на? частки земельної ділянки, загальною площею 0,0563 га, кадастровий номер 0710200000:01:004:3728 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул. Лесі Українки, 6 в м. Володимир-Волинський.

В зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551 (пятсот пятдесят одну) грн. 20 коп. та витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи в сумі 2114 ( дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча /-/ підпис

Згідно з оригіналом

Суддя Н.В. Пікула