Постанова № 65441632, 16.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 р. м.ОдесаСправа № 815/5474/16

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача Косцової І.П.суддів Градовського Ю.М. Турецької І.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Драгомир Тетяни Юріївни на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Державного підприємствоа "Центр обслуговування громадян" державного реєстратора Драгомир Тетяни Юріївни про визнання протиправною відмову у проведенні реєстрації та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправною відмову державного реєстратора Драгомир Тетяни Юріївни у проведенні реєстраційної дії щодо реєстрації права власності на садовий будинок (домоволодіння), який розташований по АДРЕСА_1 земельна ділянка НОМЕР_1 реєстраційний номер майна 11167249 та зобов'язання державного реєстратора Драгомир Тетяну Юріївну провести реєстраційну дію по реєстрації права власності за ОСОБА_5 на садовий будинок (домоволодіння), який розташований по АДРЕСА_1 земельна ділянка НОМЕР_1 реєстраційний номер майна 11167249.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у вересні 2016 року він звернувся до Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" із заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте відповідачем йому було відмовлено у його реєстрації з підстав наявності розбіжностей щодо заявленого та вже зареєстрованого об'єкта. Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки запис про право власності за номером 16623388 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1039217651101 скасовано, а тому підстав для відмови позивачу у здійсненні державної реєстрації належного йому на праві власності майна, не існувало.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, державний реєстратор Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Драгомир Т.Ю. звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів

зазначила, що згідно даних державного реєстру на садовий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 про реєстрацію права власності з яким звернувся позивач, вже відкритий відповідний розділ, згідно якого загальна площа вказаного будинку становить 276,1 кв.м.. житлова площа 94,4 кв. м., натомість відповідно до поданого на реєстрацію права власності рішення суду визначається право власності на садовий будинок загальною площею 212,5 кв.м та житловою 74,8 кв.м., що є підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Сторони у справі в судове засідання не з'явились, про день, час та місце слухання справи були сповіщенні завчасно.

Колегія суддів вважає наведені позивачем доводи у клопотанні про перенесення слухання справи необґрунтованими та неповажними, тому, відповідно до положень ст. 197 КАС України розглядає справу за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 30 вересня 2016 року ОСОБА_5 звернувся до Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" із заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - садового будинку, що знаходиться у місті АДРЕСА_1 та складається з садового будинку літ. "А", загальною площею - 212,5 кв. м, у тому числі житловою площею 74,8 кв. м, огорожі №1-4, розташованої на земельній ділянці площею 0,296 га власної землі, яка належить ОСОБА_5 на підставі заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.12.2015 року по справі №520/9563/15-ц.

За результатами розгляду вищезазначеної заяви, 06 жовтня 2016 року державним реєстратором Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Драгомир Тетяною Юріївною прийнято рішення №31740352 від 06 жовтня 2016 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень з тих підстав, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на яке заявлено право власності, вже відкрито реєстраційну справу, при цьому,

загальна площа садового будинку становить 276,1 кв. м, житлова площа 94,4 кв. Проте згідно поданого на реєстрацію рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.12.2015 року загальна площа визнаного за позивачем права власності на садовий будинок становить 212,5 кв.м., а житлова 74,8 кв.м. Наявні розбіжності щодо заявленого права на вже зареєстрований об'єкт унеможливлюють проведення державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомості.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що визначені відповідачем підстави для відмови позивачу у державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна не відповідають обставинам, за яких законодавець пов'язує відмову у державній реєстрації права на нерухоме майно.

Однак колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п.1 ч.3 ст.10 Закону № 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах.

Як встановлено ч.1 ст.11 Закону № 1952-IV, державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Згідно ч.1 ст.18 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: формування та реєстрація заяви в базі даних заяв, прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав, встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд, перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації, відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником, видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. (ч.4 ст.18 Закону №1952-IV).

Відповідно до п.6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, (далі - Порядок № 1127) державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Пунктом 12 Порядку №1127 встановлено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Водночас, порядок внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування рішення державного реєстратора та скасування записів Державного реєстру прав врегульовано Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141 (далі - Порядок № 1141).

Згідно п. 38 Порядку № 1141 державний реєстратор вносить зміни до записів Державного реєстру прав у разі допущення технічної помилки; зміни відомостей про нерухоме майно, право власності та суб'єкта цього права, інші речові права та суб'єкта цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов'язані з проведенням державної реєстрації прав.

Внесення змін до записів Державного реєстру прав проводиться державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 02.12.2015 року у справі №520/9563/15-ц за ОСОБА_5 визнано право власності на садовий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, ділянка НОМЕР_1, та складається з садового будинку літ. «А», загальною площею - 212,5 кв.м., у т.ч. жилою площею 74,8 кв.м., огорожі №1-4 , розташованого на земельній ділянці 0,0296 га, яка належить ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 11 липня 2005 року Одеським міським управлінням земельних ресурсів, кадастровий номер: НОМЕР_2.

Між тим, згідно відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться в Державному реєстрі, відповідачем встановлено, що на вказаний об'єкт вже відкрито відповідний розділ, згідно якого загальна площа будинку становить 276,1 кв.м., житлова площа 94,4 кв.м., що не відповідає даним поданого позивачем на реєстрацію рішення Київського районного суду м. Одеси від 02.12.2015 року.

Оскільки в процесі державної реєстрації у відкритий розділ відповідач може внести лише відомості щодо права власності, колегія суддів вважає, що без внесення змін у відповідний реєстр щодо властивостей садового будинку (загальної та житлової площі), Державне підприємство "Центр обслуговування громадян" позбавлено можливості зареєструвати заявлене позивачем право власності.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що державний реєстратор Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Драгомир Тетяна Юріївна відмовляючи ОСОБА_5 у державній реєстрації права на садовий будинок (домоволодіння), який розташований по АДРЕСА_1 діяла у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, судова колегія дійшла висновку, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державного реєстратора Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" Драгомир Тетяни Юріївни - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою у задоволені позову ОСОБА_5 до Державного підприємства "Центр обслуговування громадян" державного реєстратора Драгомир Тетяни Юріївни про визнання протиправною відмову у проведенні реєстрації та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: Ю.М. Градовський

І.О. Турецька