Постанова № 65441593, 23.08.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2011 року Справа № 2а/2370/6187/2011

23.08.11

08 год. 10 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Ільченко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва до товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД» про стягнення заборгованості з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, -

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва, в якому поставлено питання щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД» податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника по податку з доходів фізичних осіб та податку на прибуток в сумі 4975,68грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувались податки та збори, внаслідок чого утворився борг у сумі 4975,68грн.

Сторони були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не з’явились. Позивач надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, проте надав заяву, якою просив відкласти розгляд справи, в зв’язку з оскарженням до Черкаського окружного адміністративного суду податкових повідомлень –рішень від 24.12.2010р. №0001911701/0 та №0002172301/0, що є предметом стягнення в справі №2а/2370/6187/2011, для можливості отримання процесуальних документів та надання їх суду у якості доказів по справі.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи і відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України розгляд справи у таких випадках не відкладається, а справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 23.11.1995р., ідентифікаційний код - 22810515 (а.с.5-9).

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва проведена позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 25.11.2010р, за результатами якої складено акт від 13.12.2010р. №9414/23-200/25992942 (а.с.18-22).

Висновками зазначеного акту зазначено, що в результаті перевірки правильності утримання відповідачем податку з доходів фізичних осіб, контролюючим органом встановлено порушення вимог підпункту 6.3.1, 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 та підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року №889-IV, а саме встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб в 2009 році в сумі 408,33грн. Також висновками зазначеного акту встановлено порушення підпункту 1.22.1 пункту 1.22, пункту 1.23, пункту 1.25 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94, в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 2700,00грн.

Внаслідок чого державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 24.12.2010р. №0001911701/0, яким визначено податок з доходів фізичних осіб за основним платежем в сумі 408,33грн. та штрафною санкцією в сумі 816,66грн. та податкове повідомлення-рішення від 24.12.2010р. №0002172301/0 яким визначено податок на прибуток підприємств за основним платежем в сумі 2700,00грн. та штрафною санкцією в сумі 810,00грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до абзацу 2 п.1.13 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р. №889-IV (далі по тексту - Закон №889-IV), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.

Стаття 2 Закону України від 22.05.2003 року №889-IV визначає, що платниками податку з доходів фізичних осіб є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи та нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Об'єктом оподаткування резидента відповідно до положень статті 3 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV є:

• загальний місячний оподатковуваний дохід;

•чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

•доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

• іноземні доходи.

Відповідно до п. 3.5 Закону №889-IV при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

Відповідно до положень статті 8 Закону №889-IV податковий агент, - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), яка незалежно від її організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону, - та який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

У випадку, коли згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Якщо оподатковуваний дохід виплачується у не грошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

Згідно до ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94 платниками податку є: з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами; з числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом. Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів). Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому філії (відокремлені підрозділи) подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України, виходячи з положень цього підпункту.

Відповідно до підпункту 16.4 ст. 16 зазначеного вище Закону, податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону №2181, який був чинний на час виникнення правовідносин, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Статтею 5 Закону №2181 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону №2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Таким чином, сума податкового боргу відповідача відповідно до розрахунку станом на 25.06.2011р. складає 4975,68грн. (3509,79грн. по податку на прибуток + 1465,89грн. по податку з доходів фізичних осіб = 4975,68грн.).

Відповідно до п. п. 20.1.28 ст. 20 Податкового Кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011р., органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Що стосується клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, для можливості надання суду доказів, щодо оскарження вище зазначених податкових-повідомлень рішень, суд зазначає наступне. Відповідно до ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 19.08.2011р. в адміністративній справі №2а/2370/6630/2011 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень залишено без розгляду.

За таких обставин, суд вважає вимоги податкового органу правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 41, 86, 128, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва до товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД» про стягнення заборгованості з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»(18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код - 22810515) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, до Державного бюджету України через через державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва (54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1, ідентифікаційний код –34034404) податковий борг в сумі 4975 (чотири тисячі дев’ятсот сімдесят п’ять) гривень 68 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у десятиденний строк в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Гриньковська

постанова виготовлена в повному обсязі 26.08.2011р