Постанова № 65441495, 15.08.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2011 року Справа № 2а/2370/6253/2011

15.08.11

10 год. 56 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Ільченко С.М.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного товариства «Смілянське АТП 17128»про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

встановив:

25.07.2011р. до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якій поставлено питання про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Смілянське АТП 17128»адміністративно-господарських санкцій в сумі 18522,67грн. за незайняті робочі місця інвалідами у 2010 році та пені в сумі 561,56грн. за несвоєчасну сплату зазначених санкцій, а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», що полягає у не працевлаштуванні інвалідів, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих.

За невиконання нормативу щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів до відповідача були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій. Оскільки, відповідачем у встановлений законом термін не було сплачено адміністративно-господарські санкції, то позивач просив стягнути вказані санкції у судовому порядку, що з урахуванням нарахованої пені, становить 19084,23грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, у повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили суд відмовити у його задоволені, посилаючись на ту обставину що відповідачем було здійснено всі заходи щодо працевлаштування інвалідів, а саме подавались звітності форми 3-ПН про вакансії для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними даними, направлялись листи до центру зайнятості щодо наявності вільних вакансій для осіб з обмеженими фізичними даними, а також подавались оголошення в місцевих засобах масової інформації щодо наявності вакансій.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991р. №875-XII (далі Закон №875-XII) передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності.

Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом державної виконавчої влади, одним із завдань якого є здійснення на території області контролю за виконанням встановленого підприємствам, установам, організаціям, в тому числі підприємствам і організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю, нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, а також за своєчасним перерахуванням адміністративно-господарських санкцій у разі недотримання ними даного нормативу.

Відповідно до Закону №875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виконувати встановлений зазначеним Законом чотирьохвідсотковий норматив працевлаштування інвалідів, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 181 цього Закону №875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

У частині 1 статті 20 Закону №875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порядок і терміни сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відповідно до п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (із змінами та доповненнями, далі - Порядок) суми штрафних санкцій перераховуються роботодавцями відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

З огляду на наведені приписи чинного законодавства обовязок з працевлаштування інвалідів покладено на державну службу зайнятості, однак при умові надання підприємствами, установами та організаціями інформації про створені робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів.

В ході проведення планової невиїзної перевірки позивачем відкритого акціонерного товариства «Смілянське АТП 17128»на предмет виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. (акт від 18.05.2011р.) встановлено, що у 2010 році у відповідача середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 172 працівника, з них, кількість штатних працівників яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 6 осіб. Приймаючи до уваги, що відповідно до ст.19 Закону для позивача чисельність штатних працівників-інвалідів має становити 7 осіб, у акті від 18.05.2011р встановлено невиконання ВАТ «Смілянське АТП 17128»норматив працевлаштування інвалідів, тобто 1 робоче місце інвалідом зайняте не було (а.с.9).

Згідно доданих до матеріалів справи копій звітів про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках, які були подані відповідачем до Смілянського міськрайонного центру зайнятості за станом на 11.01.2010р., 01.02.2010р., 01.03.2010р., 17.05.2010р., 07.06.2010р., 09.08.2010р., 17.08.2010р., 31.08.2010р., 20.09.2010р., 01.12.2010р., 24.12.2010р. і в яких було зазначено про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для такої категорії громадян як інваліди. Отже, судом встановлено, що відповідач звітував про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для інвалідів протягом восьми місяців 2010 року.

Також судом встановлено, що відповідач звертався до Смілянського міськрайонного центру зайнятості з проханням направити для працевлаштування на підприємстві відповідача інвалідів, що підтверджується листом від 16.02.2011р. №529/04, в якому Смілянський міськрайонний центр зайнятості повідомляє, про неможливість задовольнити потребу ВАТ «Смілянське АТП 17128»в укомплектуванні вакансії для осіб з обмеженими фізичними можливостями, у звязку з відсутністю таких осіб на обліку.

А відтак, судом зроблено висновок про те, що відповідач здійснив передбачені чинним законодавством заходи щодо створення умов для працевлаштування інвалідів а заходи щодо інформування вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів лише на протязі восьми місяців 2010 року.

Суд враховує, що відповідно до законодавства України обов'язок з працевлаштування інвалідів покладено на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.

Приймаючи до уваги, що відповідач на протязі 2010 року лише частково вчинив такі дії (подав до місцевого центру занятості звіт форми 3-ПН про вакансії для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними даними), відповідач зобовязаний сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за ті місяці 2010 року, коли відповідач не вчинив таких дій.

Середньорічна заробітна плата штатного працівника за звітний період становить 18522,67грн. Таким чином, відповідно до розрахунку відповідач зобовязаний був до 15 квітня 2011 року сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 6174,22грн. (18522,67грн. : 12 місяців * 4 місяці = 6174,22грн.).

Оскільки, в установлений Законом термін, визначену суму адміністративно-господарських санкцій за невиконаний норматив у 2010 році відповідач не сплатив, то відповідач також має сплатити пеню в розмірі 185,23грн. (6174,22грн. * 0,03% *101 день) виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до частини 8 статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приймаючи до уваги, що відповідачем лише вісім разів на протязі року подавались до місцевого центру занятості звіт форми 3-ПН про вакансії для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними даними, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими лише в частині позовних вимог.

Що стосується вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне. Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету КМУ від 21.01.1993р. «Про державне мито»від сплати державного мита звільняються, зокрема, Фонд України соціального захисту інвалідів і його відділення; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 94, 122, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відкритого акціонерного товариства «Смілянське АТП 17128»про стягнення адміністративно-господарських санкцій задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Смілянське АТП 17128»(20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. В. Гордієнка, 108, ідентифікаційний код - 03115436) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18000, м. Черкаси, просп. Хіміків, 50, ідентифікаційний код 21368023) суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6174 (шість тисяч сто сімдесят чотири) гривні 22 копійки та пені в сумі 185 (сто вісімдесят пять) гривень 23 копійки.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Н.Ю.Гриньковська

постанова складена в повному обсязі 19.08.2011р.

Суддя Н.Ю. Гриньковська