Постанова № 65441338, 15.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 482/1029/16-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Ітрін М.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача Косцової І.П.суддів Градовського Ю.М. Турецької І.О.розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області по справі про адміністративне правопорушення №95 від 10 травня 2016 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 8500 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення, а також припис про усунення виявлених порушень складені фахівцями Інспекції за її відсутності. Справу про адміністративне правопорушення розглянуто відповідачем без сповіщення позивача про день, час та місце її розгляду.

Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28 вересня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначило, що перевірка проводилась у присутності забудовника, матеріали перевірки надіслані поштою та отримані позивачем 04.05.2016 року. Позивач була повідомлена про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, отже оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності прийнята відповідно до вимог чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, 28 квітня 2016 року Управлінням державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області проведено позапланову перевірку об'єкту будівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

За результатами проведеної перевірки фахівцем Інспекції складено протокол про адміністративне правопорушення від 28.04.2016 року, згідно якого за ОСОБА_4 встановлені порушення вимог ч.1 ст. 34, ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та ст. 7,9 Закону України «Про архітектурну діяльність», а саме: будівництво будівлі невизначеного призначення без документів, які дають право виконувати такі роботи, а також за відсутності проектної документації, відповідальність за яке передбачена ч. 7 ст. 96 КУпАП.

На підставі вищезазначеного протоколу, а також інших матеріалів перевірки, 10 травня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду Марштупою М.М. прийнято постанову №951, згідно якої позивач визнана винною у вчиненні вказаного правопорушення, у зв'язку з чим її піддано штрафу у розмірі 8 500 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки перевірку об'єкту будівництва проведено з порушенням вимог чинного законодавства, постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

Однак колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 6, 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 року (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 4 ст. 41 вказаного Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, який здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Під час перевірки посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року N553 (далі Порядок №553).

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п.5 Порядку N553).

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, є, в тому числі, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта (п.7 Порядку N553).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (п. 17 Порядку N553).

Аналізуючи наведені норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області є органом, що наділений правом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, в тому числі шляхом здійснення позапланових перевірок, складення актів перевірок, приписів про усунення виявлених порушень, протоколів про адміністративне правопорушення, а також накладення штрафів.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення позапланової перевірки вказаного об'єкту будівництва стала службова записка від 20.04.2016 року №31, на підставі якої головному інспектору будівельного нагляду Марштупі М.М. видано направлення №386 від 20.04.2016 року (а.с.25).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 22.04.2016 року позивач допустила перевіряючого до перевірки, а отже була присутня при її проведені, що підтверджується наданими до Інспекції письмовими поясненнями ОСОБА_4 щодо об'єкту будівництва (а.с.30).

За наведених обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про проведення відповідачем позапланової перевірки за відсутності підстав для її проведення, а також без участі суб'єкта будівництва, є передчасним та зроблений без з'ясування усіх обставин у справі.

В свою чергу, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки фахівцем Інспекції, складено протокол про адміністративне правопорушення, який разом з іншими матеріалами перевірки був надісланий позивачу поштою та отриманий адресатом 04.05.2016 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 32).

Ознайомившись з вищезазначеним протоколом, колегія суддів встановила, що останній містить інформацію про час та дату розгляду Інспекцією справи про адміністративне правопорушення, а отже позивач завчасно була сповіщена про дату розгляду відповідної справи.

Оскільки позапланова перевірка проведена відповідачем законно, в межах наданих повноважень, позивач завчасно була повідомлена про дату розгляду справи про адміністративне правопорушення, вчинення цього правопорушення підтверджено належними доказами, колегія суддів дійшла висновку, що прийнята Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області постанова по справі про адміністративне правопорушення №95 від 10.05.2016 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 8500 грн. є законною та обґрунтованою.

Враховуючи, що при прийнятті рішення у справі судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають значення, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28 вересня 2016 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області - задовольнити.

Постанову Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28 вересня 2016 року - скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Ю.М. Градовський

І.О. Турецька