Ухвала суду № 65440981, 17.03.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

17 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І.,

Романюка Я.М.,

Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України рішення Апеляційного суду Київської області від 2 червня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 грудня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

Кагарлицький районний суд Київської області рішенням від 4 грудня 2015 року в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») відмовив.

Апеляційний суд Київської області 2 червня 2016 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» задовольнив, ухвалив стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» 519 тис. 294 грн 97 коп. заборгованості за кредитним договором, укладеним 10 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_4, яка складається із: 403 тис. 609 грн 26 коп. тіла кредиту, 105 тис. 237 грн 22 коп. заборгованості за відсотками, 10 тис. 448 грн 49 коп. пені, а також 7 тис. 673 грн 40 коп. судових витрат.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 1 грудня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилила, рішення Апеляційного суду Київської області від 2 червня 2016 року залишила без змін.

1 березня 2017 року ОСОБА_4, за дорученням якого діє ОСОБА_6, звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Київської області від 2 червня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 грудня 2016 року з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме частини третьої статті 10561 Цивільного кодексу України.

На обґрунтування підстави перегляду зазначених судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 червня 2012 року, 11 лютого і 23 грудня 2015 року, в яких, на його думку, по-іншому, ніж в оскаржуваних судових рішеннях, застосовано вказану норму матеріального права.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Постановляючи ухвалу від 1 грудня 2016 року, про перегляд якої порушує питання заявник, касаційний суд, залишивши без змін рішення суду апеляційної інстанції, погодився з його висновком про наявність правових підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки боржник не виконував належним чином узятих на себе зобов'язань перед банком щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку із чим виникла заборгованість, розмір якої надав позивач та не спростували відповідачі.

Разом з тим в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданих для порівняння, містяться такі висновки:

- в ухвалах від 6 червня 2012 року і 23 грудня 2015 року касаційний суд, направивши справи на новий розгляд, указав на порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справ, а тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд;

- в ухвалі від 11 лютого 2015 року касаційний суд, направивши справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, указав на порушення судами норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи у цій частині.

Порівняння наведених судових рішень із судовим рішенням суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України рішення Апеляційного суду Київської області від 2 червня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 грудня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Л.І. Охрімчук Я.М. Романюк В.М. Сімоненко