Ухвала суду № 65440368, 13.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

13 березня 2017 року м. Київ справа № 800/617/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кравцова О.В.,

суддів Донця О.Є.,

Єрьоміна А.В.,

Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

секретар судового засідання Оврамець Ю.О,

за участю:

позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4, ОСОБА_5 про забезпечення доказів, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (надалі також - позивачі) звернулись до Вищого адміністративного суду України із позовом до Верховної Ради України (надалі - ВР України, відповідач), в якому просили:

визнати протиправними дії ВР України щодо включення до порядку денного 37-38 пленарних засідань четвертої сесії восьмого скликання ВР України 12 травня 2016 року та розгляд проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України та Державного бюро розслідувань, а також про надання згоди на призначення Президентом України ОСОБА_7 на посаду Генерального прокурора України;

визнати нечинною постанову ВР України від 12 травня 2016 року № 1357 «Про надання згоди на призначення Президентом України ОСОБА_7 на посаду Генерального прокурора України».

13 березня 2017 року через канцелярію суду позивачами були поданні клопотання про забезпечення доказів, в яких просили:

-допитати у судовому засіданні в якості свідків наступних громадян України: народних депутатів України VII скликання ОСОБА_8, округ 214, ПФ, ОСОБА_9, округ 28 Об'єднання «Самопоміч», ОСОБА_10, округ 122 ПФ з підстав звернення до шановного українського народу під час обговорювання на 37-38 пленарних засіданнях четвертої сесії восьмого скликання Верховної Ради України 12 травня 2016 року проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури України та Державного бюро розслідувань, а також про надання згоди на призначення Президентом України ОСОБА_7 на посаду Генерального прокурора України; наявних ознак узурпації державної влади;

-витребувати від відповідача документи на підтвердження реабілітації ОСОБА_7.

З'ясувавши обставини справи в частині порушеного питання, суд дійшов висновку про часткове задоволення даного клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України)у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити. До заяви про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.

Питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою, яку може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Про забезпечення доказів або про відмову в забезпеченні доказів суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення доказів визначаються порядок і спосіб її виконання.

Ухвала про відмову в забезпеченні доказів може бути оскаржена особою, яка звернулася із заявою про забезпечення доказів.

Забезпечення доказів здійснюється за загальними правилами вчинення відповідних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 78 КАС України суд може допитати свідка за місцем або у місці його проживання (перебування) з ініціативи суду, який розглядає справу, за клопотанням сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, чи самого свідка

Отже, застосувати допит свідка як один із видів забезпечення доказів, є правом суду, а не його обов'язком. Окрім того, у своєму клопотанні про забезпечення доказів заявник повинен вказати обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами.

Однак, висуваючи вимоги про допит народних депутатів України VII скликання (ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10), позивачі не зазначили, які саме обставини будуть підтверджені даним допитом, з якою метою необхідно забезпечити ці докази.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивачів в частині допиту свідків.

Частиною 79 КАС України передбачено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Особа, яка заявляє клопотання перед судом про витребування від інших осіб письмових доказів, повинна зазначити: який письмовий доказ вимагається, орган чи особу, у яких він знаходиться, та обставини, які може підтвердити цей доказ.

Письмові докази, які витребовує суд, надсилаються безпосередньо до адміністративного суду. Суд може також уповноважити заінтересовану сторону або іншу особу, яка бере участь у справі, одержати письмовий доказ для надання його суду.

Позивачі звернулись до суду із клопотанням про витребування письмових доказів, чітко зазначивши, яка саме інформація підлягає витребуванню, та яке значення має для даної адміністративної справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотання про забезпечення доказів в частині витребування письмових доказів.

На підставі наведеного, керуючись статтями 75, 78, 79, 165, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_4, ОСОБА_5 про забезпечення доказів задовольнити частково.

Витребувати у Верховної Ради України документи на підтвердження реабілітації ОСОБА_7.

В решті вимог - відмовити в задоволенні.

Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Судді: