Ухвала суду № 65440154, 16.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2017 р. м. Київ К/800/15484/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:ГоловуючогоНечитайла О.М.СуддівБорисенко І.В. Олендера І.Я.розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум-Інвест»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року

у справі №810/6550/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум-Інвест»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнум-Інвест» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 21 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року, відмовив у задоволенні адміністративного позову. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 вересня 2014 року залишив рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 16 квітня 2015 року заяву позивача про перегляд постанови Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року за нововиявленими обставинами задовольнив. Скасував постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року та прийняв нову, якою задовольнив адміністративний позов. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 24 травня 2013 року №0002792204 та №0002782204.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 11 червня 2015 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 листопада 2015 року відмовив у задоволенні касаційної скарги позивача та залишив рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Верховний суд України постановою від 12 квітня 2016 року скасував ухвалу суду касаційної інстанції та направив справу на новий касаційний розгляд до Вищого адміністративного суду України, з підстав порушення вимог закону щодо формування складу колегії суддів при розгляді вказаної справи.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, заява позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі №810/6550/13-а мотивована тим, що 17 березня 2015 року ТОВ «Снайпер Медіа» на запит позивача повідомило, що дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва при складанні актів від 22 вересня 2011 року №1080/3/23-40-37033120 та від 26 жовтня 2011 року №1259/3-23-30-37033120 були визнані протиправними, про що свідчать постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2012 року у справі №2а-19524/11/2670 та від 23 серпня 2012 року у справі №2а-19522/11/2670. При цьому, на переконання позивача, саме вказані акти стали підставою для прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 24 травня 2013 року №0002792204 та №0002782204 та, в подальшому, саме висновки, викладені в таких актах, були покладені в основу постанови Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі №810/6550/13-а.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказана позивачем обставина не є істотною для вирішення даного спору та не є такою, що не була і не могла бути відомою заявнику на час розгляду справи, а отже не є підставою перегляду, визначеною частиною 2 статті 245 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, згідно з положеннями частини другої статті 245 КАС України, є зокрема істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Снайпер Медіа» на запит позивача від 15 березня 2015 року надав лист від 17 березня 2015 року № 03/17, з якого останньому стало відомо, що дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва при складанні актів від 22 вересня 2011 року №1080/3/23-40-37033120 щодо підтвердження господарських відносин за квітень-липень 2011 року та від 26 жовтня 2011 року №1259/3-23-30-37033120 щодо підтвердження господарських відносин за серпень 2011 року були визнані протиправними.

Вказані факти підтверджуються постановами Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року у справі № 2а-19524/11/2670 та від 23 серпня 2012 року у справі №2а-19522/11/2670.

Судами попередніх інстанцій, при вирішенні питання про наявність нововиявлених обставин, було встановлено, що у травні 2013 року на підставі наказу від 23 квітня 2013 року №466, посадовою особою контролюючого органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Снайпер Медіа» за період з 01 квітня 2011 року по 31 травня 2011 року, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем завищено податковий кредит за квітень 2011 року на 118 087,00 грн. та за травень 2011 року на 978 644,00 грн., що у свою чергу призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 118 087,00 грн. та за травень 2011 року на суму 978 644,00 грн.; підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року на 1 261 241,00 грн.; частини першої та частини п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, у частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем.

Так, висновок податкового органу про заниження сум податкових зобов'язань, ґрунтується на встановленні в акті перевірки факту порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту за операціями з придбання робіт/послуг у ТОВ «Снайпер Медіа» та безпідставне включення до складу валових витрат витрат на їх придбання, що встановлено даними перевірки ТОВ «Снайпер Медіа», викладеними в акті про неможливість проведення зустрічної звірки останнього від 22 вересня 2011 року №1080/3/23-40-37033120.

За результатами проведеної перевірки, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 24 травня 2013 року №0002792204, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 1 251 241,00 грн. та №0002782204, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 1 096 732,00 грн., у тому числі за основним платежем - 1 096 731,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

З огляду на те, що в судовому порядку встановлено неправомірність дій контролюючого органу при складанні акту перевірки ТОВ «Снайпер Медіа», висновки якого були покладні в основу акту перевірки позивача, складеного 10 січня 2012 року № 13/23-4/31466963, останній (акт) сформований на підставі хибних висновків відповідача.

При цьому, встановлені обставини, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа.

Зважаючи на вказані законодавчі приписи процесуального права та на обставини справи, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанцій стосовно того, що наведені позивачем обставини для перегляду судового рішення є нововиявленими у розумінні статті 245 КАС України.

Так, заявником доведено, що обставини на які він посилається як на нововиявлені, обґрунтовують його вимоги або заперечення чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення судового рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Відповідно до змісту положень статті 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України встановивши наявність обставин, що зумовлюють необхідність застосування нормативного припису статті 226 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум-Інвест» задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у справі №810/6550/13-а скасувати та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі №810/6550/13-а.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Борисенко І.В. Олендер І.Я.