Ухвала суду № 65439964, 16.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 р.Справа № 820/5209/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Продзернопром" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016р. по справі № 820/5209/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продзернопром"

до Східної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальності "Продзернопром" звернулося до суду з адміністративним позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області, в якому просить скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області № 0002981402 від 28.07.2016 року, № 0001811402 та № 0001801402 від 16.05.2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальності «Продзернопром» залишено без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальності "Продзернопром", не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду, подало апеляційну скаргу, вважає , що постанова винесена без фактичного з'ясування обставин справи , без належного дослідження тих доказів, що були подані позивачем у справі , з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує , що фактичне виконання правочині підтверджуються наданими до перевірки первинними документами бухгалтерського обліку. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 року , прийняти нову постанову , якою позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України та ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що фахівцями Східної ОДПІ м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Продзернопром" по взаємовідносинам з ТОВ «Кийрегіонбуд» за період липень 2015 року, за результатами якої складено акт № 1690/20-38-14-02-04/38277010 від 25.04.2016 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Продзернопром" вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 44.6 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого у липні 2015 року завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 23461,00 грн. та занижено до сплати у сумі 210209,00 грн.;

- п. 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження до сплати в бюджет суми податку на прибуток по декларації за 2015 рік на загальну суму в розмірі 210303,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом податкові повідомлення - рішення: № 0001811402 від 16.05.2016 року, яким ТОВ "Продзернопром" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 164820,50 грн., з яких 109875 грн. - за основним платежем, 54937,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0001801402 від 16.05.2016 року, яким до ТОВ "Продзернопром" застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 23461,00 грн. ; № 0002981402 від 28.07.2016 року, яким ТОВ "Продзернопром" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 120002,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того , що висновки податкового органу про неможливість формування позивачем податкового кредиту по ПДВ за період, що перевірявся, у зв'язку з відсутністю доказів фактичного виконання (реалізації) наданих послуг, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, є правомірними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оскільки, згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків (як обов'язкова ознака господарської операції) кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Згідно частини 1 статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

З огляду на пункт 201.8. статті 201 Податкового кодексу України вбачається, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 вищевказаного кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що між ТОВ Продзернопром" (Покупець) та ТОВ «Кийрегіонбуд» (Постачальник) укладено договір поставки від 23.07.2015 року № 2307/15-1, згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукти харчування в асортименті, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах цього договору. Якість Товару, що передається у власність Покупця, повинна відповідати вимогам діючого в Україні ДСТУ (ГОСТу) параметрам, державним стандартам та всім якісним характеристикам для певного виду товару, встановлених чинним законодавством України. Ціна на поставлений за цим договором товар є договірною і вказується в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору.

Сторонами підписано Специфікацію 1 (Додаток № 1 до Договору від 23.07.2015 року № 2307/15-1), відповідно до якої Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити товар, а саме: борошно в/г, 50,0 у кількості 170,000 т., загальна сума без ПДВ складає 666683,33 грн., сума ПДВ 20 % складає 133336,67 грн., загальна сума з ПДВ складає 800020,00 грн.

В підтвердження взаємовідносин із контрагентом ТОВ «Кийрегіонбуд» до матеріалів справи надані копії видаткових накладних № 5 та № 6 від 23.07.2015 року, а також копії податкових накладних № 5, 6, 7 від 23.07.2016 року ,які оформлені в електронному вигляді.

Акт перевірки свідчить , що порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства виникло у зв'язку з тим, що ТОВ Продзернопром" не підтверджено фактичного реального отримання від ТОВ «Кийрегіонбуд» товару, а саме борошна в/г.

Суд першої інстанції , відмовляючи у задоволенні позову , встановив , що позивача надано до суду в якості первинних документів лише видаткові та податкові накладні, виписані контрагентом, при цьому, не надано до суду доказів реального здійснення операцій з придбання товару у контрагента, а саме: документів, що підтверджують отримання платником податку товарів (товаро - транспортних накладних, картки складського обліку товару та ін.), документів, що підтверджують подальшу реалізацію такого товару у господарській діяльності підприємства. Таким чином, представником позивача не надано до суду доказів того, що контрагентом позивача були виписані відповідні податкові накладні в результаті виконання правочину, що в свою чергу унеможливлює підтвердження того, що договірні правовідносини між ТОВ «Продзернопром» та його контрагентом ТОВ «Кийрегіонбуд» оформлені належним чином, у відповідності до вимог податкового законодавства.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо реальності операцій з ТОВ «Кийрегіонбуд» , апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст. 195 КАС України протокольною ухвалою двічі були витребувані у позивача документи, які відображають реальність господарських договорів та спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків з контрагентом позивача, а саме : докази придбання , зберігання придбаного товару; докази в підтвердження обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів; докази оприбуткування позивачем отриманих товарів та відображення їх у бухгалтерському обліку, в тому числі оборотно-сальдові відомості, аналітичні відомості по рахунках бухгалтерського обліку, на яких відображено придбання товариством протягом спірного періоду товарів; докази подальшого використання позивачем придбаних товарів у власній господарській діяльності; докази наявності основних засобів , виробничого або торгівельного обладнання , устаткування , трудових ресурсів , управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів , які необхідні для здійснення господарської діяльності підприємства.

Однак, будь-яких документів в підтвердження реальності господарських правовідносин позивача з контрагентом ТОВ «Кийрегіонбуд» на вимогу суду позивачем не надано.

Враховуючи , що позивачем не надано документів в підтвердження використання придбаного товару в господарській діяльності , отримання платником податку товарів (товаро - транспортних накладних, картки складського обліку товару та ін.), документів, що підтверджують подальшу реалізацію такого товару у господарській діяльності підприємства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що висновки податкового органу про неможливість формування позивачем податкового кредиту по ПДВ за період, який перевірявся, у зв'язку з відсутністю доказів фактичного виконання (реалізації) наданих послуг, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, є правомірними, що призвело саме до порушення позивачем вимог п. 44.6 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції , що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій , що узгоджується з практикою Верховного суду України , викладеною в постанові від 04.09.07 р.

Враховуючи вищевикладене , суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продзернопром" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016р. по справі № 820/5209/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 21.03.2017 р.