Ухвала суду № 65439877, 17.03.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

"17" березня 2017 р. Справа № 817/1623/16

Суддя Житомирського апеляційного адміністративного суду Капустинський М.М., розглянувши клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги Фізичної особи ОСОБА_2 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "18" листопада 2016 р. у справі за позовом Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області до Фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення коштів за податковим боргом , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 р. позов задоволено повністю. Вирішено, стягнути з Фізичної особи ОСОБА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб в сумі 340 671,35 грн., яку перерахувати на р/р 33114341700002, Управління ДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 38012714, код платежу 11010500, одержувач - місцевий бюджет м.Рівне.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, Фізична особа ОСОБА_2, звернувся до суду з апеляційною скаргою з пропуском десятиденного строку з дня отримання копії постанови. Крім того, разом з матеріалами апеляційної скарги подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017р. визнано неповажними заявлені причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_2 залишено без руху та надано 30-денний строк з моменту отримання цієї ухвали для надання заяви про поновлення строку з обґрунтуванням можливо інших причин поважності його пропущення.

На виконання ухвали суду, відповідач подав клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 18.11.2016р., посилаючись на те, що відповідач у даній справі виступає не як фізична особа - підприємець, а як фізична особа - громадянин, а тому у такої особи відсутній обов'язок повідомляти державного реєстратора про зміну адреси місцезнаходження (місце проживання).

Разом з тим, 02 березня 2017 р. на адресу суду від відповідача надійшло доповнення до клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 18.11.2016р. Доповнення обґрунтоване тим, що відповідно до норм КАС України у судовому рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.11.2016р. не міститься посилань на докази звернення до суду до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання ОСОБА_2 та доказів виклику відповідача через засоби масової інформації.

Ознайомившись із клопотанням Фізичної особи ОСОБА_2 дослідивши матеріали справи та надавши правову оцінку доказам по справі, колегія суддів вважає, що клопотання Фізичної особи ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 р., підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, крім випадків, установлених законом.

Як встановлено з матеріалів справи, Рівненським окружним адміністративним судом 18 листопада 2016 р. ухвалено оскаржувану постанову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач 06 лютого 2017 р. оскаржив його в апеляційному порядку.

У відповідності до ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Положеннями ч. 2 ст. 167 КАС України передбачено, що на вимогу особи, яка бере участь у справі, а так само особи, яка не брала участь у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси, суд у цей самий день видає копію постанови (або її вступної та резолютивної частини) чи ухвали суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час, коли особи, які беруть участь у справі, можуть одержати копію постанови в повному обсязі. Суд складає повний текст постанови у строк, передбачений частиною третьою ст. 160 КАС України.

Частиною 1 ст. 102 КАС України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Отже, для поновлення встановленого законом процесуального строку суду необхідно встановити поважність причин його пропуску.

Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Визначаючись щодо поважності причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 р., суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.97 №475/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як вбачається з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

В своїй заяві відповідач просить суд поновити строк оскарження зазначеного судового рішення, оскільки про судовий розгляд справи він не знав, в судовому засіданні присутній не був, копія постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 р. ним отримана не була, про що свідчать конверт з відміткою про повернення поштового відправлення за закінченням терміну зберігання та вкладення конверту, а з текстом постанови суду ознайомився 25 січня 2017 р. під час ознайомлення з матеріалами справи.

Зазначена обставина позбавила Фізичну особу ОСОБА_2 можливості вчасного оскарження судового рішення.

В ході розгляду справи апеляційним судом встановлено, що відповідач вжив належних заходів для своєчасного оскарження постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 р. як тільки йому стало відомо про існування зазначеного рішення суду.

Отже, оцінюючи обставини справи, що перешкоджали своєчасному здійсненню процесуального права на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що за вищевказаних обставин апелянт не мав реальної можливості своєчасно реалізувати право на оскарження, тому строк подачі скарги відповідач пропустив з поважних причин.

Керуючись ст. ст. 102, 186, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання Фізичній особі ОСОБА_2 задовольнити.

Поновити Фізичній особі ОСОБА_2 пропущений строк на апеляційне оскарження на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "18" листопада 2016 р.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Капустинський

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу

2,3- відповідачу/відповідачам: Фізична особа ОСОБА_2 АДРЕСА_2 АДРЕСА_1

4 - представнику ОСОБА_3, АДРЕСА_3 ,