Ухвала суду № 65439869, 14.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 р.Справа № 816/1941/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2016р. по справі № 816/1941/16

за позовом Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

до Публічного акціонерного товариства "Букрос"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

27 жовтня 2016 року, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області ( далі - позивач ) звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" ( далі - відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 220 324,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2016 р. у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Публічного акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" про стягнення податкового боргу - відмовлено.

Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, подано апеляційну скаргу, в якій просять суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що при прийнятті постанови судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ПАТ БК "Букрос" (код ЄДРПОУ 00143136) ) є юридичною особою, зареєстрованою 09.03.1992, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 588 120 0000 001644 (а.с. 13-15) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві.

ПАТ БК "Букрос" подано до ДПІ у м. Полтаві наступні податкові декларації з податку на додану вартість: № 1300049454 від 09.10.2013 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 61,00 грн.; № 1300055189 від 18.11.2013 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 2 903,00 грн.; № 1300056285 від 19.12.2013 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 5 892,00 грн.; № 1400003330 від 16.01.2014 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 60,00 грн.; № 1400027923 від 17.02.2014 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 4 959,00 грн.; № 1400027752 від 13.03.2014 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 616,00 грн.; № 1400030423 від 08.04.2014 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 155,00 грн.; № 1400040443 від 19.05.2014 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 5 827,00 грн.; № 1400046483 від 14.07.2014 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 525,00 грн.; № 1400055314 від 13.08.2014 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 3 899,00 грн.; № 1400056411 від 17.09.2014 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 821,00 грн.; № 9102181897 від 20.05.2015 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 19 632,00 грн.; № 9152064997 від 18.07.2015 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 80 941,00 грн.; № 9236355131 від 18.11.2015 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 32 244,00 грн.; № 9258078721 від 21.12.2015 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 46 219,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Полтаві 04.04.2014 р. проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ ПАТ БК "Букрос" за січень 2014 р., за результатами якої складено акт перевірки № 239/16-01-22-03/00143136.

На підставі вищезазначеного акту перевірки складено податкове повідомлення - рішення № 0003472203 від 13.05.2014 р. на суму 170,00 грн., яке направлено на адресу відповідача рекомендованим листом із повідомленням про вручення та отримане останнім 22.05.2014 року.

ДПІ у м. Полтаві 02.12.2014 р. проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ ПАТ БК "Букрос" за період: листопад - грудень 2012 року, січень - червень 2013 року та вересень - жовтень2014 р., за результатами якої складено акт перевірки № 322/16-01-015-01/00143136.

На підставі вищезазначеного акту перевірки складено податкове повідомлення - рішення № 0068991501 від 24.12.2014 р. на суму 10 200,00 грн., яке направлено на адресу відповідача рекомендованим листом із повідомленням про вручення та отримане останнім 06.01.2015 року.

ДПІ у м. Полтаві 22.04.2015 р. проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ ПАТ БК "Букрос" за період: листопад - грудень 2014 року, січень - березень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки № 211/16-01-15-01/00143136.

Так, на підставі вищезазначеного акту перевірки складено податкове повідомлення - рішення № 0017401501 від 18.05.2015 р. на суму 5 100,00 грн., яке направлено на адресу Відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримане останнім 26.05.2015 року.

ДПІ у м. Полтаві 20.05.2015 р. проведено камеральну перевірку даних, зазначених у податковій декларації з ПДВ ПАТ БК "Букрос" за березень 2015 року та системи електронного адміністрування ПДВ, за результатами якої складено акт перевірки № 41/16-01-15-01/00143136.

На підставі вищезазначеного акту перевірки складено податкове повідомлення - рішення № 0020521501 від 19.06.2015 р. на суму 100,00 грн., яке направлено на адресу Відповідача рекомендованим листом із повідомленням про вручення та отримане останнім 26.06.2015 року.

Судом встановлено, що вищевказані податкові повідомлення - рішення не були оскаржені відповідачем в установленому порядку, а тому визначені ними суми грошових зобов'язань є узгодженими.

Враховуючи той факт, що відповідачем у встановлений законом строк не було сплачено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, за ПАТ БК "Букрос" утворився податковий борг із вказаного виду податку в загальному розмірі 220 324, 00 грн., з вимогою про стягнення якого позивач звернувся до адміністративного суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є передчасними, а тому підстав для їх задоволення суд не вбачає.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 14.1.175 пп. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Так відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення - рішення не були оскаржені відповідачем в установленому порядку, а визначені ними суми грошових зобов'язань є узгодженими.

На доказ дотримання ДПІ у м. Полтаві вищевказаної норми позивачем надано суду копії першої та другої податкових вимог, винесених ще в 2004 році в порядку, визначеному Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181 - ІІІ (надалі - Закон № 2181), який втратив чинність з 01.01.2011 з моменту набрання законної чинності Податковим кодексом України.

Порядок направлення та вручення податкових вимог в 2004 році визначався п.п. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону № 2181, яким визначено, що податкова вимога повинна була направлятися двічі (перша та друга податкові вимоги):

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

За приписами п.п 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 цього ж Закону податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, за твердженням позивача, оскільки сума податкового боргу так і не була сплачена відповідачем, а тому керуючись нормами п. 59.5 ст. 59 ПКУ, згідно якої у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення, а нова податкова вимога не виноситься.

На виконання вищевказаної норми ДПІ у м. Полтаві 16.10.2004 винесено податкову вимогу № 1/1286 на суму податкового боргу 17 950,83 грн., яка направлялась на адресу відповідача, та вручена останньому 30.10.2004 /а.с.16/.

02.12.2004 ДПІ у м. Полтаві винесено другу податкову вимогу № 2/1559 на суму податкового боргу 575 867,61 грн., яка направлялась на адресу відповідача, та вручена останньому 09.12.2004 /а.с.17/.

Враховуючи вищевикладене, зазначені податкові вимоги були сформовані ще в 2004 році, то з моменту винесення вищевказаних першої та другої податкових вимог витік строк даності, який дає право контролюючому органу звернутися до суду з вимогою про стягнення податкового боргу на підставі цих вимог .

Враховуючи, що перша податкова вимога № 1/1286 винесена 16.10.2004, друга податкова вимога № 2/1559 винесена 02.12.2004, строк давності щодо стягнення податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів минув.

Як вбачаться з матеріалів справи, ДПІ у м. Полтаві нова податкова вимога на податковий борг в порядку, вищевказаних норм Податкового кодексу України відповідачу не направлялася.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що приймаючи до уваги, що на суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 220 324,00 грн. ДПІ у м. Полтаві податкова вимога не направлялася, то у вказаного податкового органу не виникло права на звернення до суду про стягнення заявленої суми.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є передчасними, а тому підстав для їх задоволення не вбачається.

Таким чином, колегія суддів зазначає що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та повністю спростовані в ході розгляду справи судом.

Згідно ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2016р. по справі № 816/1941/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Калитка О.М. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 20.03.2017 р.