Постанова № 65439807, 14.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 р. Справа № 577/5468/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15.02.2017р. по справі № 577/5468/16-а

за позовом ОСОБА_2

до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Конотопського районного суду м. Харкова від 15.02.2017р. задоволено частково адміністративний позов .

Визнано неправомірними дії Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови в переведенні ОСОБА_2 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Зобов'язано Конотопське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області вчинити дії щодо переведення ОСОБА_2 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 24 червня 2016 року та виплатити пенсію з врахуванням виплачених за цей період сум.

Конотопське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - відповідач), не погодившись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 05.08.2009р. перебуває на обліку в Конотопському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області, отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

У зв'язку з досягненням пенсійного віку позивач звернувся до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з заявою від 01.03.2016р. про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Листом Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 09.08.2016р. № 88/71-1 позивачу відмовлено у переведенні на інший вид пенсії та повідомлено, що переведення з пенсії по інвалідності на пенсію по віку є недоцільним, оскільки розмір пенсії зменшиться. (а.с. 6)

Позивач вважаючи таку відмову протиправною звернувся до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на переведення з одного виду пенсії та інший із застосуванням показника середньої заробітної плати на час призначення нової пенсії, а тому відмова відповідача є неправомірною, здійснена не спосіб та не в межах визначених Конституцією та законами України.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон N 1058-IV) за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону N 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону N 1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону N 1058-IV регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом N 1058-IV.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( в редакції на час призначення пенсії) Зс (середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів.

Враховуючи, що ОСОБА_2 після призначення пенсії по інвалідності продовжує працювати в Конотопському закладі Сумської обласної ради-Конотопська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, набув більше 24 місяців страхового стажу, скористався своїм правом на вибір виду пенсії, подав відповідну заяву до пенсійного органу про переведення його на пенсію за віком та необхідний перелік документів, вірними є висновки суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача правових підстав для відмови в переведенні позивача з одного виду пенсії на інший, а тому суд першої інстанції дійшов до вірного висновку щодо протиправності дій відповідача.

Проте висновки суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача застосувати показник середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, при переведенні на інший вид пенсії, колегія суддів вважає помилковими, оскільки показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом N 1058-IV, а тому в цій частині постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову в цій частині в задоволені позову.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності відмови пенсійного органу в переведенні на інший вид пенсії, з посиланням на те, що внаслідок переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком вона зменшиться, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

В апеляційній скарзі відповідачем наведено розрахунок пенсії та зазначено, що на цей час розмір пенсійної виплати по інвалідності позивача становить 1230 грн., при розрахунку пенсії за віком розмір пенсійної виплати буде становити 1130 грн., а тому згідно п. 4 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у відповідача відсутні підстави для переведення позивача на інший вид пенсії.

Відповідно до п. 4 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Колегія суддів зазначає, що вищезазначена норма права регулює правовідносини щодо перерахунку пенсії, а не переведення з одного її виду на інший, які є різними за правовим змістом поняттями та не є підставою для відмови в переведенні на інший вид пенсії.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено правомірності своєї відмови.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції в частині зобов'язання перевести позивача з одного виду пенсії на інший ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування оскаржуваного судового рішення в цій частині колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищевикладене та перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, а тому вважає, що оскаржувана постанова ухвалена за повного і всебічного встановлення обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.4 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області задовольнити частково.

Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15.02.2017р. по справі № 577/5468/16 скасувати в частині зобов'язання Конотопське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області застосувати показник середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії" і в цій частині прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

В іншій частині постанову Конотопського районного суду м. Харкова від 15.02.2017р . по справі № 577/5468/16- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Присяжнюк О.В. Курило Л.В. Повний текст постанови виготовлений 20.03.2017 р.