Постанова № 65439800, 14.03.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2443/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

14 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С.

секретар судового засідання: Коваль К.В.,

за участі:

представника позивача: Устинової І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" до Липовецького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанов,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Турбівський каоліновий завод" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Липовецького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанов.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у задоволенні позву відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

14.03.2017р. до суду надійшли заперечення відповідача на апеляційну скаргу, в яких відповідач вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, а також просив суд розглянути дану справу за відсутності його представника.

Згідно із ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представника позивача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця відділу ДВС Липовецького РУЮ Копитко Ю.Ю. від 21.11.2014р. за заявою Липовецького відділення Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області відкрито виконавче провадження № 45545941 з виконання вимоги про сплату боргу № Ю-384-00У.

Зазначеною постановою боржнику - АТ "Турбівський каоліновий завод" надано до 28.11.2014р. строк на добровільну сплату заборгованості в сумі 95833,23 грн.

Супровідним листом від 24.11.2014р. № 8279/02-26 постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.11.2014р. направлено на адресу позивача.

У зв'язку з тим, що позивачем в наданий для самостійного виконання строк кошти сплачено не було 01.12.2014р. прийнята постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 9583,32 грн. (ВП № 45545941).

Крім того, відповідно до постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій № 45545941 від 29.02.2016 з АТ "Турбівський каоліновий завод" стягнуто 100 грн. витрат на проведення виконавчих дій. Зазначена постанова направлена на адресу боржника супровідним листом від 02.03.2016 № 1413/02-16.

Постановою державного виконавця відділу ДВМ Липовецького РУЮ Копитко Ю.Ю. від 29.02.2016 закінчено виконавче провадження № 45545941 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ю-384-00У від 05.09.2014. Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору № 45545941 від 01.12.2014 та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій № 45545941 від 29.02.2016 виділено в окреме провадження.

Постанова про закінчення виконавчого провадження від 29.02.2016 направлена на адресу боржника супровідним листом від 02.03.2016 № 1414/02-26.

Постановою державного виконавця Липовецького районного ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області Копитко Ю.Ю. № 52698679 від 25.11.2016 відкрито виконавче провадження з виконання постанови Липовецького РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області про стягнення виконавчого збору в сумі 9583,32 грн., яку супровідним листом від 15.12.2016 № 6978/02-26 направлено на адресу АТ "Турбівський каоліновий завод".

Постановою державного виконавця Липовецького районного ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області Копитко Ю.Ю. № 52972616 від 25.11.2016 відкрито виконавче провадження з виконання постанови Липовецького РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 100 грн., яку супровідним листом від 16.12.2016 № 7015/02-26 направлено на адресу АТ "Турбівський каоліновий завод".

Не погодившись з постановами про відкриття виконавчого провадження ВП№52968679 від 25.11.2016, про відкриття виконавчого провадження ВП№52972616 від 25.11.2016, про стягнення з боржника виконавчого збору від 01.12.2014 та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 29.02.2016 ВП№45545941, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач приймаючи оскаржувані постанови діяв на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами і підзаконними нормативно-правовими актами України, тобто правомірно.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Згідно постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року суд до спірних правовідносин застосовує норми Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII

Водночас з матеріалів справи вбачається, що в даному випадку виконавче провадження розпочато на виконання Вимоги про сплату боргу з ЄСВ №Ю-38400У від 05.09.2014р. Липовецького відділення Іллінецької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області. Відтак, примусове виконання вимоги №Ю-38400У від 05.09.2014р., постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання вимоги про сплату боргу з ЄСВ №Ю-38400У від 05.09.2014 р. на суму 95833,23 грн. в межах виконавчого провадження за №45545941, постанови про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 9583,32 грн. ВП №45545941 від 01.12.2014р., постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій ВП №45545941 від 29.02.2016 на суму 100,00 грн. повинно було здійснюватись державним виконавцем за нормами, які діяли до набрання чинності Законом №1404-VIII, тобто за нормами Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІV (далі - Закон №606). Так само й суд повинен до даних правовідносин застосовувати положення Закону №606.

Відповідно до ст.1 Закон №606, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір та витрати на виконання стягуються на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання. Тобто, для стягнення виконавчого збору та витрат на виконання повинна бути встановлена сукупність таких фактичних обставин: сплив строку, наданого для добровільного виконання; примусове виконання рішення та вчинення дій, спрямованих на примусове виконання рішення.

У відповідності до п.6.10. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства доходів та зборів 09.09.2013 №455 (чинною станом на 2014 рік) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно наданих позивачем копій платіжних доручень станом на 21 листопада 2014 року позивачем перераховано на відповідний рахунок бюджету Турбівської селищної ради ЄСВ на загальну суму 113894,6 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що не залежно від нарахованих сум ЄСВ за звітами після 01.09.2014р. та незалежно від призначень платежів платника податків органами ДФС всі сплачені суми зараховані в рахунок погашення боргу (недоїмки), яка існувала станом на 31.08.2014 р., тобто раніше.

Отже, станом на кінцеву дату добровільного виконання вимоги позивач погасив борг в сумі 95833,23 грн., який існував станом на 31.08.2014р.

Факт погашення позивачем вказаної заборгованості підтверджується також актом звірення розрахунків №2809-2 від 19.01.2017 р., згідно якого сальдо кінцеве з ЄСВ на дату 01.09.2014р. за даними територіального органу Міндоходів складає 95833.23 грн. Тобто, непогашених заборгованостей (недоїмок) до цієї дати немає, та всі сплати, які здійснювались підприємством після 01.09.2014р. за вказаними платіжними дорученнями були зараховані відповідними органами у відповідності до вимог законодавства саме на погашення суми недоїмки 95833,23 грн. за вимогою №Ю-38400У від 05.09.2014 р.

Отже, позивач в добровільному порядку виконав вказану вимогу в межах строку, наданого для добровільного виконання.

Як зазначалось вище виконавчий збір може бути стягнутий лише у разі вжиття державним виконавцем заходів для примусового виконання виконавчого документу.

Стаття 11 Закону №606-ХІV закріплює, що виконавчими заходами можуть бути: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Суд першої інстанції зазначає, що з метою примусового виконання вказаної вимоги відповідач 22.06.2016 р. направив запити до державних реєстраційних органів про надання інформації про наявність у позивача майна.

Разом з цим, вказана судом першої інстанції дія державного виконавця не є заходом для примусового виконання вказаної вимоги, адже такий захід не передбачений статтею 11 Закону №606-ХІV.

Крім того, слід зауважити, що вказана дія відповідача не призвела до примусового виконання вказаної вимоги, так як позивач виконав вимогу добровільно.

Колегія суддів також враховує довідку АТ «Укрсоцбанк», в якому відкритий розрахунковий рахунок Позивача, згідно якої на протязі 2014 - 2016 р. р. будь-яких виконавчих дій, у т.ч. арештів рахунків в межах виконавчих проваджень не відбувалось, що свідчить про відсутність доказів вчинення виконавчих дій, визначених законом, на примусове виконання рішень.

Враховуючи наведені обставини в сукупності, колегія суддів вважає, що стягнення виконавчого збору та витрат на виконавче провадження, винесення постанов про стягнення виконавчого збору та витрат є необґрунтованим та таким, що суперечить положенням Закону №606-ХІV.

У відповідності із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, постанову суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" до Липовецького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанов скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови Липовецького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про відкриття виконавчого провадження ВП№52968679 від 25.11.2016, про відкриття виконавчого провадження ВП№52972616 від 25.11.2016, про стягнення з боржника виконавчого збору від 01.12.2014 та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 29.02.2016 ВП№45545941.

Стягнути з Липовецького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" судовий збір в розмірі 6147,4 гривень.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 березня 2017 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.