Ухвала суду № 65439610, 16.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 р. Справа № 876/755/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у адміністративній справі №813/3555/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівської області про визнання протиправним і скасування рішення атестаційної комісії № 16 Головного управління Національної поліції у Львівської області від 26.09.2016 року, якими ОСОБА_1 визнано таким, що займаній посаді не відповідає через службову невідповідність і підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (протокол ОП №15.00036805.0091405 від 26.09.2016 року; визнання протиправним і скасування наказу т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Львівської області від 25.10.2016 року № 315о/с «по особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»; зобов'язання Головного управління Національної поліції у Львівської області поновити ОСОБА_1 на посаді помічника чергового сектору реагування патрульної поліції Перемишлянського відділення поліції Золочівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 25.10.2016 року; зобов'язання Головного управління Національної поліції у Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, затримки видачі трудової книжки та розрахунку при звільненні.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення атестаційної комісії №16 Головного управління Національної поліції у Львівської області від 26.09.2016 року, якими ОСОБА_1 визнано таким, що займаній посаді не відповідає через службову невідповідність і підлягає звільненню зі служби в поліції (протокол ОП №15.00036805.0091405 від 26.09.2016 року). Визнано протиправним і скасовано наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Львівської області від 25.10.2016 року №315 о/с в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1, помічника чергового сектору реагування патрульної поліції Перемишлянського відділення поліції Золочівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Поновлено ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді помічника чергового сектору реагування патрульної поліції Перемишлянського відділення поліції Золочівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 26.10.2016 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 3994,20 коп. В решті позовних вимог відмовлено. Рішення в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції, є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Доводи апелянта зводяться до того, що атестація позивача проведена на законних підставах, атестаційною комісією враховано усі дані щодо позивача, тому наказ про звільнення позивача прийнятий обґрунтовано та правомірно. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, позивач та його представник проти апеляційної скарги заперечили, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Позивач ОСОБА_1 з лютого 2013 року перебував на службі в органах внутрішніх справ і станом на листопад 2015 року займав посаду помічника оперативного чергового Перемишлянського РВ Головного управління МВС України у Львівській області.

В подальшому, 06.11.2015 року у зв'язку з реформуванням правоохоронної системи та створенням Національної поліції позивача було звільнено за п. 64 «з» у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації).

Наказом ГУНП у Львівській області від 07.11.2015 року №2 о/с позивач був призначений на посаду помічника чергового Перемишлянського відділення поліції Золочівського відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області.

З лютого 2016 року до часу звільнення позивач працював на посаді помічника чергового сектору реагування патрульної поліції № 1 патрульної поліції Перемишлянського відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУНП у Львівській області.

05.09.2016 року позивач взяв участь у тестуванні, а 26.09.2016 року відбувалася співбесіда в рамках атестування. 10.10.2016 року позивач дізнався про результати атестування при ознайомленні з атестаційним листом.

Наказом ГУНП у Львівській області №315 о/с від 25.10.2016 року позивача було звільнено зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 (через службову невідповідність).

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідач не довів правомірності прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

На виконання наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2055 від 02.09.2016 року «Про проведення атестування поліцейських апарату ГУ НП у Львівській області» складено список поліцейських, які підлягають атестуванню, до якого також включено позивача.

Частина перша статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Згідно з частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться: 1)при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2)для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3)для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі по тексту - Інструкція), зокрема її пункт 3 розділу І.

Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Частина четверта статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що виходячи з наведених норм законодавства та мети проведення атестації, прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Крім того, положення частини другої статті 57 Закону необхідно розуміти таким чином, що закріплений у ній перелік підстав атестування поліцейських є вичерпним. Положення частини четвертої статті 57 Закону про те, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами, у взаємозв'язку з положенням частини другої статті 57 Закону необхідно розуміти таким чином, що у відповідному наказі керівника органу поліції щодо заходів із підготовки та проведення атестування повинно бути зазначено: ім'я поліцейського (перелік імен поліцейських), які підлягають атестуванню; необхідність та підстава атестування щодо кожного поліцейського, який включений до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу IV Інструкції організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

Таким чином, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

В ході розгляду справи відповідачем не доведено, що позивач підлягав атестації та, відповідно, включенню до списку поліцейських, які підлягають атестації, оскільки не наведено підстав для проведення атестації позивача, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що позивач мав бути призначений на вищу посаду без проведення конкурсу, або щодо нього виявлено ознаки службової невідповідності, наприклад за станом здоров'я чи у зв'язку із не виконанням службових обов'язків.

Крім того, відповідно до норм статті 58 Закону України «Про Національну поліцію» призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про те, що рішення ГУ НП у Львівській області в частині включення позивача ОСОБА_1Ю до списку поліцейських, які підлягають атестуванню є протиправним, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується рішення атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді, то апеляційний суд в цій частині також вважає висновки суду першої інстанції вірними з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 розділу I Інструкції атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

До повноважень атестаційної комісії органу поліції належить проведення атестування поліцейських відповідних органів поліції.

Відповідно до п.п. 6, 7 розд. V Інструкції №1465, оголошення про проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції.

В оголошенні про проведення тестування зазначаються такі відомості: персональний склад осіб, які мають проходити тестування; дата, час та місце проведення тестування; перелік законів та нормативно-правових актів, які є предметом питань, винесених на тестування; вимоги, які визначено цим розділом.

Згідно з п. 9 цього ж розділу групи поліцейських для проходження тестування формуються робочою групою та завчасно інформуються про дату, час та місце зведення тестування особисто чи за допомогою засобів зв'язку (електронної пошти, телефону або оголошенням на веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу Національної поліції).

Судом встановлено, що позивача було викликано 13.09.2016 року смс - повідомленням для проходження тестування на знання загальних навичок та законодавчої бази напередодні самого тестування.

Наведене свідчить про те, що відповідачами не було дотримано вимог Інструкції, оскільки про тестування позивача було проінформовано безпосередньо за день до такого тестування, без надання часу на підготовку та переліку питань і нормативно-правових актів з предмету тестування.

У відповідності до положень пунктів 10-13 розділу IV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

Відповідно до п. 11 розд. IV Інструкції №1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. Пунктом 12 цього ж розділу передбачено також проходження поліцейським співбесіди з відповідною атестаційною комісією. Пунктом 13 також передбачено можливість проходження тестування на поліграфі.

Згідно з п. 16 розд. IV Інструкції №1465 при прийнятті рішень стосовно поліцейського атестаційні комісії повинні враховувати такі критерії: 1)повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2)показники службової діяльності; 3)рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4)оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5)наявність заохочень; 6)наявність дисциплінарних стягнень; 7)результати тестування; 8)результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Відповідно до п.п. З, 7, 8 розд. IV Інструкції №1465 під час атестації на поліцейських складаються атестаційні листи. Такі листи складаються безпосередніми керівниками або заступником керівника та в них зазначаються: 1)результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2)дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3)прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4)володіння іноземними мовами; 5)культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6)стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7)основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8)інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9)результати проходження підвищення кваліфікації.

Наведені норми Інструкції свідчать, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи невідповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

З матеріалів справи слідує, що відповідно до змісту атестаційного листа позивача останній охарактеризований керівництвом Золочівського ВП ГУ НП у Львівській виключно позитивною оцінкою його особистих якостей, службових досягнень, професійного рівня, фізичної підготовки, фахових знань, результатів роботи.

Судом встановлено, що до позивача не застосовувались як заходи заохочення, так і дисциплінарних стягнень не має, що також повинно було бути взятим до уваги атестаційною комісією, крім того на поліграф позивач не скеровувався, тому за цим критерієм також відсутні негативні дані.

Крім того, атестаційна комісія в будь-якому разі повинна керуватися не лише якимось єдиним критерієм за своїм вибором чи бажанням, а всіма критеріями, зазначеними в п. 16 розд. IV Інструкції в їх сукупності. При цьому, чинним законодавством України не встановлено яких - небудь пріоритетів при врахуванні таких критеріїв, не визначено більш чи менш важливих критеріїв. Таким чином, комісія не може надавати переваги якимось одним показникам понад інші, а повинна об'єктивно врахувати всі відомості дані та прийняти зважене рішення, тобто, з адекватною оцінкою кожного критерію в їх єдності.

Як слідує з матеріалів справи та підтверджується письмовими документами, особистісні та фахові показники позивача і всі критерії, які в сукупності повинні братися до уваги при атестуванні, явно не давали підстав для прийняття комісією негативного рішення за результатами атестування поліцейського, тобто про службову невідповідність займаній посаді та, тим більше не давали підстав застосовувати найсуворіше покарання - звільнення.

Апеляційний суд також вказує на те, що негативна оцінка ділових, професійних, особистих якостей позивача, його освітнього та кваліфікаційного рівнів, що надана атестаційною комісією, не узгоджується з доказами про позитивну оцінку щодо нього ж, при цьому атестаційною комісією не наведено мотивів неврахування таких доказів.

Що стосується набрання позивачем за результатами тестування кількості балів, меншої за мінімально необхідний рівень, то їх атестаційна комісія також оцінювала без зважання на решту доказів.

Крім того, позивачем зазначено, що під час проведення співбесіди йому не ставились питання з приводу професійних здібностей, досвіду роботи, досягнень, кваліфікації тощо, а форма поставлених запитань дозволяла сумніватись у компетенції атестаційної комісії належно оцінити роботу позивача та рівень його кваліфікації.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що рішення (висновок) атестаційної комісії ГУ НП у Львівській області щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, оформлене протоколом від 26.09.2016 року, прийняте без врахування з професійних якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки позивача не підтверджується належними доказами, а тому має бути скасований як протиправний.

Судом першої інстанції вірно вказано, що протиправність вказаного висновку атестаційної комісії на думку суду полягає в тому, що у висновку за результатами атестації позивача не зазначено жодного передбаченого Інструкцією (Наказ МВС від 17 листопада 2015 року №1465) формулювання при прийнятті комісією остаточного рішення за наслідками атестації.

Щодо правомірності оскаржуваного наказу №315 о\с від 25.10.2016 року в частині звільнення позивача зі служби в Національній поліції України у запас Збройних сил за пп. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію України», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 24 Інструкції за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.

Згідно з пунктом 28 Інструкції керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі має бути доведено працівникові власником або уповноваженим ним органом, тому що саме вони є ініціаторами звільнення. Водночас рішення атестаційної комісії не єдиний доказ виявлення невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі. Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.

Підставою для звільнення позивача є висновок атестаційної комісії, проте відповідач Головне управління Національної поліції у Львівській області, не зазначило, якими критеріями керувався керівник Головного управління Національної поліції у Львівській області приймаючи рішення про звільнення позивача лише на підставі висновку атестаційної комісії та, з яких підстав дійшов такого висновку, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідачами не доведено неможливості залишення позивача на службі в поліції, необхідності застосування крайньої міри у вигляді звільнення та порядку дотримання накладання дисциплінарного стягнення; судом першої інстанції вірно вказано на відсутність в матеріалах справи доказів, які б вказували на невідповідність позивача займаній посаді, наприклад акт відповідного службового розслідування, документи, що характеризують позивача з негативної сторони або вказують на низький професійний рівень.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу ГУ НП у Львівській області №315 від 25.10.2016 року в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1, помічника чергового сектору реагування патрульної поліції Перемишлянського відділення поліції Золочівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

Згідно ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на те, що судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, суд дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме на посаді помічника чергового сектору реагування патрульної поліції Перемишлянського відділення поліції Золочівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області 26 жовтня 2016 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у адміністративній справі №813/3555/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді О.І. Довга

І.І. Запотічний

Повний текст ухвали складено 20.03.2017р.