Ухвала суду № 65439443, 15.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3610/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

15 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

Межевича М.В.

суддів: Земляної Г.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Куликівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Куликівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (враховуючи заяву про уточнення позову від 29.11.2016 р.) про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні по день фактичного розрахунку (з 12.06.2009 р. по 30.10.2015 р.) у сумі 172994,46 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 листопада 2016 року постанову та ухвалу суду першої і апеляційної інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову представник позивача - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що ухвалюючи оскаржувану постанову суд першої інстанції відійшов від висновків ухвали Вищого адміністративного суду України від 02 листопада 2016 року, які згідно ч. 5 ст. 227 КАС України є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Проте, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини, які перешкоджають розгляду справи по суті спору.

До Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_6 від 07.03.2017 р. про заміну позивача його правонаступником.

Вказана заява обґрунтованими тим, що позивач ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1., що підтверджується відповідним свідоцтвом серії НОМЕР_1 від 26.12.2016 р., виданим Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Чернігівської області.

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2, яке видане повторно 09.07.2002 р. відділом реєстрації актів громадянського стану Чернігівського районного управління юстиції Чернігівської області, ОСОБА_6 є дружиною позивача, тому просить визнати її правонаступником на належні ОСОБА_3 виплати та допустити заміну позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є стягнення компенсації (відшкодування) на підставі ст. 117 Кодексу законів про працю України за затримку виплати при звільненні одноразової грошової допомоги за період з 12.06.2009 р. по 30.10.2015 р. у сумі 172994,46 грн. згідно розрахунку позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Статтею 1227 Цивільного кодексу України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, при вирішенні даного спору судом, зокрема підлягало встановлення періоду прострочення виплат та суми компенсації за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Розрахунки суми компенсації та періоду прострочення, які надані сторонами різняться, отже в цій частині наявний спір, який не було вирішений судом, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Тобто, за життя позивачу ОСОБА_3 відшкодування присуджено не було, тому право на нього померлий не набув, а тому таке право не перейшло внаслідок його смерті до ОСОБА_6, як спадкоємця.

Отже правонаступництво у даному спорі не відбувається.

Посилання ОСОБА_6 на висновки Верховного Суду України у постанові від 14.06.2016 р. по справі №21-1283а16 є необґрунтованими, оскільки у даній справі мають місце інші обставини, а саме спір стосувався виплати саме середнього заробітку (заробітної плати) за час вимушеного прогулу, право на яке позивач вже набув. В той час як в даному спорі має місце спір щодо виплати компенсації за прострочення, яка не є складовою заробітної плати, згідно висновків Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 02 листопада 2016 року у цій справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Також, колегія суддів зазначає, що згідно вищезазначеного свідоцтва ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1., а апеляційна скарга подана до суду від його імені 06.02.2017 р. ОСОБА_5 на підставі договору про надання правової допомоги від 01.09.2015 р. строк дії якого сплинув 31.12.2016 р. Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Отже, в судовому засіданні колегією суддів окрім того встановлено, що апеляційна скарга була подана особою, яка не мала повноважень на ведення справи.

Згідно ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 необхідно відмовити, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року - скасувати, а провадження у справі закрити, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Керуючись ст. 157, 160, 196, 198, 203, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року - скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Куликівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про стягнення середнього заробітку, - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Межевич М.В.

Земляна Г.В.

Повний текст ухвали складено 20.03.2017 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Межевич М.В.

Земляна Г.В.