Ухвала суду № 65439412, 16.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 р. № 876/863/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування наказів, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 25.02.2015 звернувся в суд з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ МВС України № 48о/с «По особовому складу» від 16.01.15, в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з займаної посади; визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС України у Львівській області № 37 о/с «По особовому складу» від 26.01.15, в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з займаної посади; поновити в органах внутрішніх справ на посаді начальника відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування Сокальського району майора міліції ОСОБА_1 з 27.01.2015 та стягнути з Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток, з розрахунку 121,94 грн. за один день вимушеного прогулу, починаючи з 27.01.2015 і до моменту фактичного поновлення на посаді.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16.01.2015 №48о/с «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_1 (НОМЕР_2), начальника відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування Сокальського району. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 26.01.2015 №37о/с «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_1 (НОМЕР_2), начальника відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування Сокальського району, з 26.01.2015. Поновлено майора міліції ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді начальника відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування Сокальського району з 27.01.2015. Стягнуто з Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 55 531 (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот тридцять одна) грн. 66 коп. Постанову в частині поновлення в органах внутрішніх справ на посаді начальника відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування Сокальського району майора міліції ОСОБА_1 та стягнення на його користь середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 3719 (три тисячі сімсот дев'ятнадцять) грн. 04 коп. звернуто до негайного виконання.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Міністерство внутрішніх справ України оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що пунктом 66 Положення про проходження служби передбачено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Вказує, що звільнення з органів внутрішніх справ за вчинення вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу полягає у вчинення таких дій (бездіяльності), які підривають довіру населення до співробітників органів внутрішніх справ та до органів внутрішніх справ в цілому.

Апелянт вважає, що оскільки дії ОСОБА_1 підпадали під вимоги Закону України «Про очищення влади» та п. 66 Положення про проходження служби то відповідно правомірно прийнято рішення про звільнення позивача з органів внутрішніх справ.

При апеляційному розгляді позивач вимоги апеляційної заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з вересня 2007 року у зв'язку із реорганізацією підрозділів державної автомобільної інспекції призначений на посаду державтоінспектора ВДАІ з ОАТ Сокальського району та АТІ ГУМВС України у Львівській області.

З листопада 2014 року призначений на посаду начальника ВДАІ з обслуговування Сокальського району ГУМВС України у Львівській області.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.01.2015 №48 о/с відповідно до вимог пункту 10 частини 2 ст.3 Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 №1682-VII та згідно з пунктами 62 «а», 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройний сил (із поставленням на військовий облік) за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу начальника відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Сокальського району ГУМВС.

Підставою для включення позивача до переліку осіб, які підлягали звільненню згідно з цим наказом була отримана міністерством інформація від УДАІ Головного Управління МВС України у Львівській області про складені протоколи про адміністративні правопорушення відносно учасників Всеукраїнського громадського руху «Автомайдан» та інших учасників мирних акцій протесту, яка надіслана на адресу міністерства на виконання вимог службової телеграми Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України від 12.01.15.

На підставі наказу МВС України № 48о/с від 16.01.15 начальником ГУМВСУ у Львівській області 26.01.15 прийнято наказ № 37о/с «По особовому складу», яким відповідно до вимог пункту 10 частини 2 ст.3 Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 №1682-VII та згідно з пунктами 62 «а», 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройний сил (із поставленням на військовий облік) за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу майора міліції Шпака В.Я. - начальника відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Сокальського району ГУМВС з 26.01.15 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік) за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу.

03.01.15 на адресу ВДАІ Сокальського РВ ГУМВС України у Львівській області надійшла інформація від УДАІ ГУМВС України у Львівській області щодо скоєння 29.09.13 водієм автомобіля NISSAN QASHQAI, номерний знак НОМЕР_1 порушення вимог п. 2.4 Правил дорожнього руху (на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитись з дотриманням вимог ПДР), для прийняття відповідних заходів реагування та притягнення винного до адміністративної відповідальності.

30.03.2013 інспектором ДПС взводу №2 РДПС ДАІ із ЗС при УДАІ ГУМВС України в Київській області прапорщиком міліції Рогачем О.А. складено рапорт на ім'я начальника УДАІ ГУМВС України у Київській області, на підставі якого 08.01.14 ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення відносно власника вказаного вище автомобіля за ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який направлений для розгляду до Сокальського районного суду Львівської області.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 14.01.14 провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення.

Постановою апеляційного суду Львівської області від 05.02.2014 постанову Сокальського районного суду Львівської області залишено без змін.

Судом також встановлено, що ОСОБА_6 29 грудня перебував у Львові, автомобілем марки NISSAN QASHQAI, номерний знак НОМЕР_1, у цей день не управляв, оскільки він користується іншим автомобілем, днз. НОМЕР_3, зазначеним у протоколі автомобілем користується його дружина та син. З пояснень свідка ОСОБА_7 (дружини) встановлено, що остання в цей день знаходилась в м. Києві і біля 13:00 год. вирушила в напрямку с. Нові Петрівці, однак, до вказаного населеного пункту не доїхала, оскільки було понад 2000 автомашин, припаркувала автомобіль на обочині дороги за 3 км. до знаку повороту на с. Нові Петрівці і далі пішла пішки. Крім того, під час руху автомашиною жоден інспектор не подавав знаку зупинитись, автомашина рухалась зі швидкістю пішохода.

Таким чином, жодних доказів на підтвердження того, що автомобіль марки NISSAN QASHQAI, номерний знак НОМЕР_1 29 грудня 2013 року знаходився в с. Нова Петрівка, Вишгородського району Київської області, а ним управляв ОСОБА_8 не має.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами при прийнятті оскаржуваних наказів безпідставно застосовано до позивача положення «Про очищення влади», пунктів 62 "а", 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та проведено звільнення його з займаної посади.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає правильно встановленим обставинам справи та нормам чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про очищення влади» від 27.01.15 № 132-VIII (надалі - Закон №132-VIII) очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_9, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень при виконанні цього Закону оскаржуються в судовому порядку.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 3 Закону №132-VIII заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року обіймали посаду (посади) працівника правоохоронного органу, який складав та/або своєю дією сприяв складенню рапортів, протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальних актів стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29 січня 2014 року N 737-VII, Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року № 743-VII, та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням.

Статтею 4 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року № 743-VII (надалі - Закон № 743-VII) передбачено звільнення від адміністративної відповідальності осіб, які були учасниками масових акцій протесту, що розпочалися 21 листопада 2013 року, за вчинення в період з 21 листопада 2013 року по день набрання чинності цим Законом включно будь-яких адміністративних правопорушень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, за умови, що ці правопорушення пов'язані з масовими акціями протесту, у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 5 Закону № 743-VII виконання цього Закону в частині звільнення від адміністративної відповідальності осіб, зазначених у статті 4 цього Закону, покладається на суди.

Питання про застосування цього Закону суд вирішує в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання (стаття 7 Закону № 743-VII).

Аналогічні норми містили положення Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29 січня 2014 року № 737-VII (надалі - Закон № 737-VII).

Системний аналіз положень вказаних нормативних актів дає підстави суду дійти висновку, що передбачена Законом №132-VIII заборона щодо перебування на посаді працівника правоохоронного органу може бути застосована до осіб при сукупності таких обставин: - така особа в період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року обіймала посаду (посади) працівника правоохоронного органу, який складав та/або своєю дією сприяв складенню рапортів, протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальних актів стосовно учасників масових акцій протесту; - участь порушника в таких масових акціях протесту повинна бути встановлена та доведена; - учасник масових акцій протесту повинен бути притягнутий, зокрема, до адміністративної відповідальності за дії, які вчинені ним під час таких акцій протесту та, в подальшому, повинен бути звільнений від такої відповідальності відповідно до положень Закону № 743-VII та Закону № 737-VII; - звільнення від адміністративної відповідальності має відбутись за заявою порушника згідно з рішенням суду в порядку, визначеному Законами № 743-VII та № 737-VII

В даному випадку, ОСОБА_8 не був притягнутий до адміністративної відповідальності за дії, які вказані в складеному позивачем протоколі про адміністративне правопорушення, відтак не був звільнений від такої відповідальності відповідно до положень Закону № 743-VII та Закону № 737-VII.

При цьому, доказів того, що ОСОБА_8 взагалі був учасником масових акцій протесту у вказаний в Законі №132-VIII період судом не здобуто.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при прийнятті оскаржуваних наказів до позивача безпідставно застосовано положення Закону №132-VIII та проведено звільнення його з займаної посади. Крім цього, в оскаржуваних наказах вказано, що звільнення позивача з займаної посади проведено, в тому числі, на підставі пунктів 62 «а», 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29.07.91 (зі змінами і доповненнями) (надалі - Положення) особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог пункту 62 цього Положення.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби (пункт 62 Положення).

Окрім Положення, порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулюються також Законом України «Про міліцію» (надалі - Закон № 565-XII) та Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (надалі - Статут) (чинних на час виникнення правовідносин).

Статтею 1 Статуту визначено, що службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.

За змістом статті 7 Статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку тощо.

Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені в статті 12 Статуту, найсуворішим з яких є звільнення з органів внутрішніх справ, що застосовується як крайній захід дисциплінарного впливу.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Статуту.

Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Пунктами 66 і 67 Положення передбачені підстави звільнення зі служби за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, та за вчинення злочину або адміністративного корупційного правопорушення.

Колегія суддів дійшла висновку, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Допущені порушення при виконанні посадовою особою правоохоронного органу вимог законодавства, зокрема позивача при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6, не містить ознак такого проступку, а підпадає під поняття порушення службової дисципліни, за яке може бути накладене дисциплінарне стягнення відповідно до статті 12 Статуту.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.15 року, 16.09.15 року, 20.10.15 року та 15.12.15 року.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що за порушення адміністративного законодавства при складанні протоколу про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_6, позивача наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 521 від 10.04.14 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ДАІ ГУМВС» було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність та зменшення щомісячної премії терміном на один місяць у розмірі 20 відсотків.

Згідно з частиною 1 статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. УДАІ ГУМВСУ у Львівській області з 07.12.15 хоча й перебуває у стані припинення, проте станом на час розгляду справи судом першої інстанції запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення юридичної особи УДАІ ГУМВСУ у Львівській області не внесено.

Відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

При визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом першої інстанції вірно враховано вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.95 (зі змінами і доповненнями), якою затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати та наказ МВС України від 31.12.2007 № 499, яким затверджено Інструкцію про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ на підставі яких розрахунок проведено правильно.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі №813/937/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М.Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І.Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 20.03.2017 року.