Постанова № 65439370, 16.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року м. Львів № 876/2943/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А. І.,

суддів - Багрія В. М., Старунського Д. М.,

за участю секретаря - Андрушківа І. Я.,

представника відповідача - Бойковича Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року у справі № 809/1902/16 за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені в розмірі 48175.69 грн,

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2016 року Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, в якому просило стягнути з відповідача на його користь адміністративно-господарські санкції в розмірі 42842.11 грн та пеню в розмірі 5333.58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувало посиланням на те, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2015 році та самостійно не розрахував і не сплатив у встановлені Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» строки адміністративно-господарські санкції за невиконання такого нормативу, у зв'язку з чим сума таких адміністративно-господарських санкцій та пеня за порушення термінів їх сплати підлягають стягненню в судовому порядку.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року вказаний позов задоволено.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, ФОП ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою залишити позовну заяву без розгляду.

Апеляційну скаргу обґрунтовує посиланням на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду із заявленими позовними вимогами, оскільки перебіг строку звернення до суду із вимогами про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за порушення нормативу працевлаштування інвалідів починається з наступного дня, після закінчення строку, встановленого для самостійної сплати таких санкцій.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній доводи, просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча позивача належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з метою отримання інформації щодо працюючих інвалідів, Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області з листом від 11 жовтня 2016 року № 03-134/735, в якому просило надати йому інформацію про середньооблікову чисельність штатних працівників, кількість працюючих інвалідів та фонд оплати праці штатних працівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, що використовують найману працю.

Листом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 20 жовтня 2016 року № 2745/09-19-13-01-22 позивачу надано відповідну інформацію, зокрема, і про ФОП ОСОБА_2, згідно з якою штатна чисельність працівників, які у нього працюють становить 19 осіб, серед яких відсутні працюючі інваліди.

У зв'язку з невиконанням ФОП ОСОБА_2 нормативу по працевлаштуванню інвалідів у 2015 році та несплатою ним самостійно адміністративно - господарських санкцій відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів самостійно розрахувало йому суму несплачених адміністративно - господарських санкцій та пені в розмірі 48175.69 грн, та звернулося до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ФОП ОСОБА_2 не виконав нормативу робочих місць з працевлаштування інвалідів у 2015 році та в строк до 15 квітня 2016 року самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції в розмірі середньої річної заробітної плати за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому суд першої інстанції вважав, що перебіг строку позовної давності розпочався з 24 жовтня 2016 року - дати отримання Івано-Франківським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів інформації про невиконання ФОП ОСОБА_2 нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2015 році.

Такий висновок суду першої інстанції є помилковим з огляду на наступне.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначені Законом України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів» (далі - Закон № 875-XII).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Процедура реєстрації підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) визначається Порядком реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70.

Згідно з пунктами 2 та 3 цього Порядку роботодавці реєструються у відділеннях Фонду за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців. Для реєстрації роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) відділенню Фонду відповідну заяву за формою, що затверджується Мінпраці

Також вказаною постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, на яких працює понад 8 осіб, зобов'язані зареєструватися у відділеннях Фонду за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, виконувати нормативи робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, щорічно до 1 березня подавати відділенням Фонду інформацію про зайнятість і працевлаштування у них інвалідів, надавати центру зайнятості інформацію про наявність в них вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, а в разі порушення встановлених нормативів щодо створення робочих місць для інвалідів - самостійно, в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося таке порушення розрахувати і сплатити адміністративно-господарські санкції за таке порушення.

Як видно з матеріалів справи, середньооблікова кількість штатних працівників, які працювали в ФОП ОСОБА_2 в 2015 році становила 19 осіб, відтак, норматив робочих місць щодо працевлаштування інвалідів був визначений у кількості одного робочого місця.

Натомість, кількість інвалідів - штатних працівників, які працювали у ФОП ОСОБА_2 у 2015 році становила 0 осіб.

Жодних заходів щодо забезпечення працевлаштування інвалідів (надання державній службі зайнятості інформації про наявність у нього вакантного робочого місця для працевлаштування інвалідів), подання звітів Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів відповідач не вживав та не сплатив у встановлений законодавством строк до 15 квітня 2016 року адміністративно-господарські санкції за 2015 рік.

Відтак, Івано-Франківським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів правомірно визначено ФОП ОСОБА_2 розмір адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення строків сплати таких санкцій, які він зобов'язаний був сплатити.

Разом з тим слід зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначалось вище, відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції в строк до 15 квітня 2016 року, а відповідно саме з 16 квітня 2016 року у Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів виникло право на стягнення несплачених самостійно ФОП ОСОБА_2 сум санкцій у судовому порядку.

Посилання позивача на ту обставину, що строк звернення до суду повинен обчислюватися з моменту отримання ним інформації про невиконання ФОП ОСОБА_2 нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів є необгрунтованими, оскільки початок перебігу строку звернення до суду з адміністративним позовом пов'язаний саме з днем виникнення підстав, що надали позивачу право на пред'явлення передбачених законом вимог, а не з днем, коли позивач дізнався про існування такої заборгованості.

До суду позивач звернувся лише 23 грудня 2016 року, тобто позовні вимоги заявлені ним після спливу шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду ним зазначено не було.

Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Отже, встановивши, що позовна заява подана до суду після спливу шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та без викладу обставин, які б свідчили про поважність причин його пропуску, суд першої інстанції повинен був залишити її без розгляду.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваної постанови та залишення адміністративного позову без розгляду.

Керуючись статтями 155, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року у справі № 809/1902/16 - скасувати, а позовну заяву Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені в розмірі 48175.69 грн залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А. І. Рибачук

Судді В. М. Багрій

Д. М. Старунський

Повний текст ухвали виготовлено 20 березня 2017 року.