Постанова № 65439058, 20.03.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2017 р. Справа № 924/1620/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Юрчук М.І.

судді Тимошенко О.М.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма "КОНО" на рішення господарського суду Хмельницької області від 02.02.2017 р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015р. у справі № 924/1620/14

за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма "КОНО"

до Виробничо-комерційне підприємство "Явір-Інвест"

про стягнення 34 939,44 грн. 3 % річних та 265 782,02 грн. інфляційних втрат

02.02.2017 року рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1620/14:

Заяву виробничо-комерційного підприємства «Явір-Інвест» про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 року по справі № 924/1620/14 за нововиявленими обставинами задоволено.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 року у справі № 924/1620/14 за позовом ТОВ ПКФ «Коно» до ВКП «Явір-Інвест» про стягнення 34 939,44 грн. 3 % річних та 265 782,02 грн. інфляційних втрат скасовано.

Прийнято нове рішення.

У позові ТОВ ПКФ «Коно» до ВКП «Явір-Інвест» про стягнення 34 939,44 грн. 3 % річних та 265 782,02 грн. інфляційних втрат відмовлено.

Стягнуто з ТОВ ПКФ «Коно» на користь ВКП «Явір-Інвест» 6615,87 грн. витрат по оплаті судового збору за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами /т.2 а.с. 172-174/.

Позивач ТОВ ПКФ «Коно», не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 06.02.2017 року, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 02.02.2017 року у справі № 924/1620/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви ВКП «Явір-Інвест» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 року у справі № 924/1620/14 відмовити /т.2 а.с. 184-185/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 року у справі № 924/1620/14, апеляційну скаргу ТОВ ПКФ «Коно» на рішення господарського суду Хмельницької області від 02.02.2017 року прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.03.2017 року /т.2 а.с.182-183/.

02.03.2017 року на електронну адресу Рівненського апеляційного господарського суду від позивача ТОВ ПКФ «Коно» надійшло доповнення до апеляційної скарги від 01.03.2017 року, в якому, зокрема, уточнено вимоги апеляційної скарги, а саме скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 02.02.2017р. у справі № 924/1620/14 та прийняти нове.

В обгрунтування апеляційної скарги, з урахуванням доповнення, скаржник зазначає:

- у рішенні ВГСУ від 28.12.2016 року у справі № 19/5025/918/12 не встановлено факту зарахування зустрічних однорідних вимог, окрім цього зарахування не відбулось, оскільки такі вимоги є різними за своєю правовою природою;

- рішення ВГСУ від 28.12.2016 року у справі № 19/5025/918/12 не спростовує фактів, які покладені в основу рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1620/14, яке місцевий суд переглянув за нововиявленими обставинами та не свідчить про те, що врахування зазначеного судового акту стало б наслідком прийняття іншого судового рішення ніж те, яке було прийнято;

- місцевий господарський суд не надав жодної оцінки постанові ВГСУ від 23.07.2014 року у справі № 19/5025/918/12, а взяв до уваги лише постанову ВГСУ від 28.12.2016 року;

- при розгляді справи суд фактично ухилився від дослідження усіх обставин справи з метою всебічного та обєктивного розгляду справи та надав перевагу доказам однієї сторони, що є грубим порушенням ст. 43 ГПК України.

Таким чином, на думку скаржника, відсутні правові підстави для задоволення заяви ВКП «Явір-Інвест» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а тому рішення господарського суду Хмельницької області від 02.02.2017 року підлягає скасуванню /т.2 а.с.200-205/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 року, розгляд справи № 924/1620/14 відкладено на 20.03.2017 року, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника ТОВ ПКФ «Коно» /т.2 а.с.230-231/.

В судовому засіданні 20.03.2017 року, представник ТОВ ПКФ «Коно» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення скасувати, а в задоволенні заяви ВКП «Явір-Інвест» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 року відмовити.

Представник ВКП «Явір-Інвест» заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві, просив оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.02.2014 року у справі № 19/5025/918/12 позов ТОВ ПКФ «КОНО» до ВКП «Явір-Інвест» про стягнення 5 544 020,51 грн. задоволено частково. Стягнуто з ВКП «Явір-Інвест» на користь ТОВ ПКФ «КОНО» 1 661 137,66 грн. боргу, 104 748,61 грн. 3 % річних, 1 850 857,78 грн. штрафу та 63 492,59 грн. витрат на оплату судового збору. В решті позову відмовлено.

Стягнуто з ТОВ ПКФ «КОНО» на користь ВКП «Явір-Інвест» 92,24 грн. витрат на оплату експертизи.

Зустрічний позов ВКП «Явір-Інвест» до ТОВ ПКФ «КОНО» про стягнення 5 552 573,34 грн. штрафу задоволено частково. Стягнуто з ТОВ ПКФ «КОНО» на користь ВКП «Явір-Інвест» 3 701 715,56 грн. штрафу та 48 720,00 грн. витрат на оплату судового збору. В решті позову відмовлено /т.1, а.с.16-28/.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року рішення господарського суду Хмельницької області від 07.02.2014 року у справі № 19/5025/918/12 залишено без змін /т.1, а.с.29-39/.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2014 року рішення господарського суду Хмельницької області від 07.02.2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року в частині стягнення з ТОВ ПКФ «КОНО» на користь ВКП «Явір-Інвест» 3 701 715,56 грн. штрафу змінено шляхом зменшення суми штрафу з 3 701 715,56 грн. до 2 000 000,00 грн. У решті зазначені рішення і постанову залишено без змін /т.1, а.с. 40-45/.

В жовтні 2014 року ТОВ ПКФ «КОНО» звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до ВКП «Явір-Інвест» про стягнення 34 939,44 грн. - 3 % річних та 265 782,02 грн. - інфляційних втрат /т.1, а.с. 2-7/.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 року у справі № 924/1620/14, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 року, позов ТОВ ПКФ «КОНО» до ВКП «Явір-Інвест» про стягнення 34 939,44 грн. - 3 % річних та 265 782,02 грн. - інфляційних втрат задоволено частково.

Стягнуто з ВКП «Явір-Інвест» на користь ТОВ ПКФ «КОНО» 34 939,44 грн. - 3 % річних, 264 981,58 грн. - інфляційних втрат, 5 998,42 грн. - витрат по оплаті судового збору. У стягненні 800,44 грн. - інфляційних втрат відмовлено /т.1, а.с.114-116, 221-226/.

Вищевказане рішення грунтовалося на рішенні господарського суду Хмельницької області від 07.02.2014 року у справі № 19/5025/918/12, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року /т.1, а.с.16-45/.

Зокрема, господарський суд Хмельницької області у рішенні від 03.06.2015 року у справі 924/1620/14 посилався на обставини, встановлені по справі № 19/5025/918/12, а саме: наявність боргу ВКП «Явір-Інвест» перед ТОВ ПКФ «КОНО» за поставлений товар згідно договору поставки № 08/11 від 22.08.2011 року.

Отже, на підставі встановленого судами по справі № 19/5025/918/12 факту наявності боргу і задоволення позовних вимог, зокрема, в частині стягнення з відповідача 1 661 137,66 грн. боргу за поставлений товар, а також на підставі невиконання рішення суду по справі № 19/5025/918/12, господарський суд Хмельницької області у справі № 924/1620/14 прийшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог ТОВ ПКФ «КОНО» про стягнення з ВКП «Явір-Інвест» 3 % річних та інфляційних втрат.

02.03.2016 року ВКП «Явір-Інвест» звернулось до господарського суду Хмельницької області із заявою № 02/03-1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 року у справі № 924/1620/14, в якій заявник просив скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове, яким в задоволені позову про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат відмовити повністю /т.2, а.с.1-4/.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.03.2016 року у справі № 924/1620/14, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2016 року, відмовлено у задоволенні заяви ВКП «Явір-Інвест» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 року у справі № 924/1620/14; рішення господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 року по справі № 924/1620/14 залишено без змін.

Приймаючи зазначені судові акти, господарські суди виходили з того, що рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2015 року у справі № 914/260/15, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду, не спростовує факти, які покладені в основу рішення господарського суду, яке ВКП «Явір-Інвест» просило переглянути за нововиявленими обставинами. Також, судами було взято до уваги те, що рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2015 року у справі № 914/260/15 та ухвала суду від 22.02.2016 року у справі № 19/5025/918/12 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення боргу, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, яка переглядалась, оскільки не містили фактичних даних, які спростовують встановлені обставини у рішенні господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 року /т.2, а.с.36-38, 46-53/.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.02.2016 року у справі № 19/5025/918/12, визнано наказ господарського суду Хмельницької області № 19/5025/918/12 від 10.06.2014 року про стягнення з ВКП «Явір-Інвест» на користь ТОВ ПКФ «КОНО» 1 661 137,66 грн. - боргу, 104 748,61 грн. - 3 % річних, 1 850 857,78 грн. - штрафу, 63 492,59 грн. - витрат на оплату судового збору таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 1 631 424,40 грн. боргу /т.2, а.с.7-9/.

Так, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.02.2016 року у справі № 19/5025/918/12, встановлено

"Отже, відповідно до рішення суду від 14.05.2015р. у справі №914/260/15 (залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 р. та набрало законної сили) визнано припиненим зобовязання ВКП „Явір-Інвест перед ТОВ ПКФ „Коно зі сплати 1888998,90 грн. (в тому числі заборгованість у розмірі 1661137,66 грн., яка заявлена до стягнення у справі № 19/5025/918/12) за укладеним між ними Договором поставки №08/11 від 22.08.2011р. у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог; визнано відсутнім у ТОВ „Коно право на стягнення з ВКП „Явір- Інвест 1661137,66 грн. за поставлений товар згідно Договору поставки №08/11 від 22.08.2011р. та право зі сплати штрафних санкцій відповідно до додаткової угоди №8 від 25.10.2011р. до договору поставки №08/11 від 22.08.2011р., якою передбачена двостороння відповідальність в розмірі 20% від ціни договору за порушення строків поставки товару і оплати його вартості.

Положеннями ст.124 Конституції України, ст.115 ГПК України встановлено обовязковість виконання судових рішень, які набрали законної сили.

З огляду на вищезазначене спростовуються доводи позивача (за первісним позовом) про те, що рішення господарського суду Львівської області від 14.05.2015р. у справі № 914/260/15 ніяким чином не впливає на обставини та факти, що виникли вже після винесення судом рішення у справі № 19/5025/918/12".

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 19.07.2016 року у справі № 19/5025/918/12 відмовлено в задоволені заяви ТОВ ПКФ «Коно» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 22.02.2016 року про визнання наказу від 10.06.2014 року таким, що не підлягає виконанню; ухвалу господарського суду Хмельницької області від 22.02.2016 року у справі № 19/5025/918/12 залишено без змін /т.2, а.с.92-96/.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 року ухвалу господарського суду Хмельницької області від 19.07.2016 року у справі № 19/5025/918/12 скасовано; справу повернуто до господарського суду Хмельницької області для розгляду заяви про перегляд ухвали господарського суду Хмельницької області від 22.02.2016 року у справі № 19/5025/918/12 за нововиявленими обставинами /т.2, а.с.134-140/.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2016 року скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 року, а ухвалу господарського суду Хмельницької області від 19.07.2016 року у справі № 19/5025/918/12 залишено в силі /т.2, а.с.141-143/.

Вищим господарським судом України у постанові від 28.12.2016 року у справі № 19/5025/918/12 зазначено:

"...25.01.2012 року між сторонами спору був укладений договір зарахування зустрічних вимог, у якому сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди про припинення зустрічне виконання зобовязань по укладеному між сторонами договору поставки № 08/11 від 22.08.2011 року на підставі ст. 601 ЦК України.

...Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки. В даному випадку сторони за їхньою взаємною згодою припинили зобов'язання ВКП «Явір-Інвест» щодо сплати суми боргу за договором поставки на суму 1 888 998,90 грн., і на цю ж суму зобов'язання ТОВ ПКФ «Коно» щодо сплати штрафу відповідно до додаткової угоди №8 від 25.10.2011 року. Водночас, при вирішенні справи по суті таке зарахування судом не розглядалось, оскільки угода не була подана суду, а у бухгалтерському обліку ВКП "Явір - Інвест" відображено лише у вересні 2014 року, тобто після прийняття 07.02.2014 року судового рішення.

Відтак, беручи до уваги те, що ця угода є дійсною і за нею припиняється зобов'язання не лише ВКП "Явір - Інвест", а й ТОВ фірми "КОНО", було б несправедливо вимагати від ВКП "Явір - Інвест" сплати боргу в сумі 1661137,66 грн, без урахування здійсненого сторонами зарахування зустрічних вимог на суму 1888998,90 грн. Тому, на думку Вищого господарського суду України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в цьому випадку скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 року та рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2015 року у справі № 914/260/15 про визнання припиненим зобов'язання ВКП "Явір-Інвест" перед ТОВ фірмою "КОНО" у розмірі 1888998,90 грн за укладеним між ними договором поставки №08/11 від 22.08.2011 року у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, не може бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали суду від 22.02.2016 року у справі № 19/5025/918/12 про визнання наказу від 10.06.2014 року таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ВКП "Явір-Інвест" на користь ТОВ фірми "КОНО" 1631424,40 грн боргу. Тим більше, зважаючи на те, що рішення у справі № 914/260/15 було скасовано не у зв'язку з тим, що судом було встановлено, що таке зарахування не відбулось, а у зв'язку з тим, що ВКП "Явір-Інвест" неправильно обрав спосіб захисту" /т.2, а.с.141-143/.

11.01.2017 року на адресу господарського суду Хмельницької області від ВКП «Явір-Інвест» надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 року у справі № 924/1620/14.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначив, що рішення суду у справі № 924/1620/14 ґрунтувалось на наявній заборгованості ВКП «Явір-Інвест» перед ТОВ ПКФ «Коно», яка підтверджувалась судовим рішенням по справі № 19/5025/918/12. Не погоджуючись з існуючою заборгованістю в зв'язку із проведенням взаємозаліку між сторонами, ВКП «Явір-Інвест» звернулось до суду із заявою про визнання наказу від 10.06.2014 року по справі №19/5025/918/12 таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач зазначає, що в подальшому ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.02.2016 року у справі № 19/5025/918/12 визнано наказ таким, що не підлягає виконанню в частині. Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 19.07.2016 року відмовлено у заяві ТОВ ПКФ «Коно» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 22.02.2016 року. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 року ухвалу господарського суду Хмельницької області від 19.07.2016 року скасовано. Не погодившись із цим ВКП «Явір-Інвест» подало касаційну скаргу на вищевказану постанову. Постановою Вищого господарського суду від 28.12.2016 року скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 року, ухвалу господарського суду Хмельницької області від 19.07.2016 року залишено в силі.

Отже, заявник у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду наголошує, що під час розгляду справи № 924/1620/14 ВКП «Явір-Інвест» вказувало, що заборгованості перед ТОВ ПКФ «Коно» не існує у зв'язку із проведенням зарахування зустрічних вимог, тому і через відсутність основного боргу відсутні підстави для стягнення 3 % річних та інфляційних втрат. Проте, судом вказана обставина не була врахована через те, що не була підтверджена належним чином. На даний час ця обставина остаточно підтверджена Вищим господарським судом України в постанові від 28.12.2016 року у справі № 19/5025/918/12. Тому ВКП «Явір-Інвест» вважає, що остаточне рішення, яким визнано відсутність боргу перед ТОВ ПКФ «Коно», ухвалено Вищим господарським судом України 28.12.2016 року, тому і місячний строк із зверненням до суду не сплив.

Таким чином, ВКП «Явір-Інвест» просить суд переглянути рішення господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 року по справі 924/1620/14 за нововиявленими обставинами і в задоволенні позову відмовити /т.2, а.с.113-117/.

02.02.2017 року господарським судом Хмельницької області у справі № 924/1620/14 прийнято оскаржуване рішення, яким задоволено заяву виробничо-комерційного підприємства «Явір-Інвест» про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 року по справі № 924/1620/14 за нововиявленими обставинами; Рішення господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 року у справі № 924/1620/14 за позовом ТОВ ПКФ «Коно» до ВКП «Явір-Інвест» про стягнення 34 939,44 грн. 3% річних та 265 782,02 грн. інфляційних втрат скасовано; у позові ТОВ ПКФ «Коно» до ВКП «Явір-Інвест» про стягнення 34 939,44 грн. 3 % річних та 265 782,02 грн. інфляційних втрат відмовлено. Стягнуто з ТОВ ПКФ «Коно» на користь ВКП «Явір-Інвест» 6615,87 грн. витрат по оплаті судового збору за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ст.112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Заява ВКП «Явір-Інвест» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 року у справі № 924/1620/14 обґрунтована тим, що на момент прийняття даного рішення заборгованості ВКП «Явір-Інвест» перед ТОВ ПКФ «Коно» не існувало у звязку із проведенням зарахування зустрічних вимог, але судом вказану обставину не прийнято до уваги у звязку з тим, що остання не була підтверджена належним чином. На даний час ця обставина остаточно підтверджена постановою Вищого господарського суду від 28.12.2016 року по справі № 19/5025/918/12.

Відповідно до ч.1 ст.113 ГПК України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється, зокрема, у випадку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи (ч.2 ст.113 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.п.1-3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» від 26.12.2011 року № 17, статтею 112 ГПК визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

Отже, суд на підставі ст.112 ГПК України може переглянути прийняте ним судове рішення за наявності двох умов в їх комплексному зв'язку: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору та виявлення їх після прийняття рішення зі спору (обставини, які не могли бути відомі заявникові). При цьому, слід враховувати, що за своєю правовою природою нововиявлені обставини є фактичними даними, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення.

Зважаючи на наведені норми, колегія суддів вважає, що факти (зарахування зустрічних вимог за договором від 25.01.2012р., який є дійсним; припинення зобов'язання ВКП "Явір-Інвест" щодо сплати 1888998,90 грн. боргу за Договором поставки № 08/11 від 22.08.2011р.; несправедливість вимагання від ВКП "Явір-Інвест" сплати боргу в сумі 1661137,66 грн, без урахування здійсненого сторонами зарахування зустрічних вимог на суму 1888998,90 грн.), зазначені у постанові Вищого господарського суду у справі № 19/5025/918/12 від 28.12.2016 року, є нововиявленими обставинами, які за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення у справі № 924/1620/14.

При цьому, як вірно встановлено місцевим судом, наведена обставина існувала і на момент розгляду справи, проте з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження викладених фактів в матеріалах справи, судом врахована не була.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що рішення господарського суду Хмельницької області від 07.02.2014 року у справі № 19/5025/918/12, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року та частково скасоване постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2014 року, вказує на наявність заборгованості відповідача та прострочення виконання за договором, судом апеляційної інстанції оцінюється критично так як постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2016 року також було встановлено, що при вирішені справи по суті зарахування між сторонами зустрічних вимог судом не розглядалось, оскільки угода не була подана до суду, а у бухгалтерському обліку ВКП «Явір-Інвест» відображено лише у вересні 2014 року, тобто після прийняття 07.02.2014 року судового рішення.

За наведеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що наведені заявником в заяві обставини є істотними, а тому останні слугують підставою для скасування рішення господарського суду Хмельницької області від 03.06.2015 року у справі № 924/1620/14 про стягнення 34 939,44 грн. 3 % річних та 265 782,02 грн. інфляційних втрат.

Разом з цим, апеляційний суд враховує, що згідно з ч.8 ст.114 ГПК України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відтак, даний спір в частині вимог ТОВ ПКФ «Коно» до ВКП «Явір-Інвест» про стягнення 34 939,44 грн. 3 % річних та 265 782,02 грн. інфляційних втрат підлягає вирішенню по суті.

Судом встановлено, що в жовтні 2014 року ТОВ ПКФ «КОНО» звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до ВКП «Явір-Інвест» про стягнення 34 939,44 грн. - 3 % за та 265 782,02 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Під час розгляду справи № 19/5025/918/12 Вищим господарським судом України взято до уваги наступні обставини:

- 25.01.2012 року між сторонами спору був укладений договір зарахування зустрічних вимог, у якому сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди про припинення зустрічного виконання зобов'язань по укладеному між сторонами договору поставки №08/11 від 22.08.2011р. на підставі ст. 601 ЦК України.

- сторони за їхньою взаємною згодою припинили зобов'язання ВКП «Явір-Інвест» щодо сплати суми боргу за договором поставки на суму 1 888 998,90 грн., і на цю ж суму зобов'язання ТОВ ПКФ «Коно» щодо сплати штрафу відповідно до додаткової угоди №8 від 25.10.2011 року.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в розмірі 34 939,44 грн. за період з 08.02.2014 року по 23.10.2014 року та інфляційні збитки в сумі 265 782,02 грн. за лютий-вересень 2014 року, які нараховані на суму основної заборгованості по договору № 08/11 від 22.08.2011р.

Оскільки основна заборгованість відповідачем перед позивачем погашена згідно з укладеним сторонами договором від 25.01.2012 року про зарахування зустрічних вимог, що підтверджено постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2016 року, якою наказ у справі № 19/5025/918/12 визнано таким, що не підлягає виконанню в частині, серед іншого, 1661137,66 грн. основного боргу, тому підстави для нарахування інфляційних збитків за лютий-вересень 2014 року, 3 % річних за період з 08.02.2014 року по 23.10.2014 року відсутні.

З огляду на зазначене, у позові ТОВ ПКФ «КОНО» про стягнення 34 939,44 грн. - 3 % річних та 265 782,02 грн. інфляційних втрат необхідно відмовити.

Згідно ст.114 ГПК України, за результатами перегляду судового рішення приймаються:

1) рішення - у разі зміни або скасування рішення;

2) постанова - у разі зміни або скасування постанови;

3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення господарського суду Хмельницької області від 02.02.2017р. у справі № 924//1620/14 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 02.02.2017р. у справі № 924/1620/14 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма "КОНО" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 924/1620/14 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Тимошенко О.М.