Постанова № 65438569, 15.03.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2017 року Справа № 904/9904/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Березкіна О.В., Широбокова Л.П.,

Секретар судового засідання Манчік О.О.

Представники сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 05.12.2016 р., представник;

представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітмет", м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2016 року у справі № 904/9904/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітмет", м. Дніпро

про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.16 року у справі №904/9904/16 (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Елітмет" на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф в розмірі 39978,75 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2398,72 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що суд першої інстанції з урахуванням всіх обставин справи, відповідно до чинного законодавства, принципів добросовісності і справедливості мав зменшити суму штрафних санкцій більш істотно ніж на 75%.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ " Українська залізниця " просить суд залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні представників позивача (був присутнім у судовому засіданні 13.02.2016р.) та відповідача, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження та юридичну оцінку, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та відповідними договорами.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, У квітні 2016 року зі станції Персенківка Львівської залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю Елітмет здійснило відправлення вагону №66933540 згідно накладної №36503423 на станцію Сартана Донецької залізниці.

По прибутті вагону на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт НА № 001340/166 від 01.05.2016.

Перевіркою було виявлено: в накладній №36503423 у вагоні №66933540 вказана маса вантажу складає 64700 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 62200 кг, що на 2500 кг менше, ніж вказано у накладній.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про транспорт" нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. (із змінами і доповненнями) було затверджено Статут залізниць України, згідно зі ст. 6 якого вантаж - це матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі. Вантажовідправником (відправником вантажу, вантажовласником) є зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення. Вантажоодержувачем (одержувачем вантажу, вантажовласником) є зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка за дорученням вантажовідправника отримує вантаж.

Відповідно ст. 2 Статуту залізниць України останній визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Згідно зі ст. 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно зі ст. 908 Цивільного кодексу України, ст. 306 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (ст. 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Статтею 23 Статуту залізниць України передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084 (далі - Правила оформлення перевізних документів) може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Відповідно до п.6.6 Правил оформлення перевізних документів заповнення накладної на маршрут або групу вагонів здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил з урахуванням таких особливостей, зокрема, у графах 24 "Маса вантажу, визначена відправником" та 25 "Маса вантажу, визначена залізницею" зазначається загальна маса вантажу.

Згідно зі ст. 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Позивачем доведено факт невірного зазначення відповідачем, як вантажовідправником, маси вантажу в залізничній накладній №36503423, а тому правомірно нараховано штрафу у розмірі 159 915 грн. (31983 гривень - провізна плата х 5 = 159 915 гривень).

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем було заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій в порядку ст. 233 ГПК України.

Господарським судом було зменешено розмір заявленого позивачем штрафу на 75 %.

Колегія суддів апеляційного суду вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій на 90%, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Приписами ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає право суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до підпункту 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. (із змін. і доп.) Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При звернення з клопотанням про зменшення розміру штрафу, відповідач, зокрема, послався на те, що виявлене позивачем порушення не могло призвести до сплати меншого розміру вартості перевезення вантажу, крім того, маса товару менша, а не більша тієї, яка зазначена в накладній.

Оскільки підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу мотивовані та обґрунтовані, а саме: вказанеі порушення не призвели до більшого зношення рухомого складу або можливості руйнації чи пошкодження вагону, не призвели до сплати меншого розміру оплати за перевезення вантажу, навпаки відповідачем оплачено повну вагу, зазначену в накладній, позивачу в даному випадку не завдано ніяких збитків, враховуючи співрозмірність розміру штрафу наслідкам порушення, апеляційний суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафних санкцій на 90% до 15991,50грн.

Дана позиція узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, яка висловлена в постановах №927/309/16 від 30.11.2016р. та 927/310/16 від 08.11.2016р.

В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.

Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Елітмет" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2016 року у справі № 904/9904/16 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Елітмет" на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф в розмірі 15991,50 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2398,72 грн.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку і строки визначені ст. 110 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя О.В. Березкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Постанова виготовлена в повному обсязі 20.03.2017 року.