Рішення № 65438209, 14.03.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2017 р.Справа № 922/4831/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Семенову О.Є.

розглянувши справу

за позовом Приватної науково-виробничої фірми "Анкор-Теплоенерго", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма", м.Харків , Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомтехнології", м.Дніпро про стягнення 35518,23грн. за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 26.12.2015

від першого відповідача: не з'явився

від другого відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватна науково-виробнича фірма "Анкор-Теплоенерго" (далі за текстом - позивач), звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (далі за текстом - перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомтехнології" (далі за текстом - другий відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 35518,23грн.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачами своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №11/16 від 11.04.2016 та поруки від 17.06.2016.

В призначеному судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Перший відповідач наданим йому правом не скористався, відзиву не надав, представника в судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Другий відповідач представника в судове засідання не направив, відзиву не надав. Господарським судом перевірено місцезнаходження другого відповідача. У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відповідача є: 49126, м.Дніпро, вул.Панкахи, буд.2, корпус Е, кімната 501. Вказані відомості співпадають з відомостями, зазначеними позивачем у позовній заяві. За даною адресою другому відповідачу направлялись копії ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а у разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи приписи чинного законодавства, судом здійснено належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання у даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представника позивача, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

11 квітня 2016 року між позивачем, як покупцем, та другим відповідачем, як продавцем, укладено договір купівлі-продажу №11/16 (далі за текстом - Договір купівлі-продажу), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити дріт або стрічку фехраль (товар) у кількості, за номенклатурою, ціною та в строки, відповідно до умов та специфікацій, які є невід'ємною частиною дійсного договору.

Пунктом 3.1 Договору купівлі-продажу встановлено, що загальна сума договору визначається сумарною вартістю товару, що поставляється, наведеного у специфікаціях.

Згідно пункту 3.3 Договору купівлі-продажу порядок оплати обмовляється сторонами в специфікаціях.

Відповідно до пункту 7.1 Договору купівлі-продажу у разі порушення термінів постачання товару продавцем більш ніж на 10 календарних днів, покупець має право відмовитися від постачання і розірвати цей договір в односторонньому порядку шляхом напряму письмового повідомлення Продавцеві.

На виконання умов Договору купівлі-продажу позивач та другий відповідач склали та підписали специфікацію №1 на загальну суму 63510,88грн.

Згідно пункту 1.1 цієї специфікації поставка товару здійснюється зі складу продавця (м.Дніпропетровськ, вул.Панікахи, 2); оплата партії товару провадиться на наступних умовах: 50% попередньої оплати, решта 50% після готовності товару до відвантаження зі складу продавця.

Пунктом 1.2 специфікації №1 термін поставки - 30 календарних днів з моменту внесення на розрахунковий рахунок продавця 50% попередньої оплати.

Згідно платіжного доручення №3542 від 12.04.2016 позивач сплатив на користь другого відповідача 31755,44грн. попередньої оплати.

Другий відповідач у встановлений пунктом 1.2 специфікації №1 строк поставку товару не здійснив.

Позивач направив другому відповідачу письмове повідомлення №1907 від 19.07.2016 про відмову від постачання товару за Договором купівлі-продажу та про розірвання цього договору в односторонньому порядку. У зв'язку з цим, позивач просив другого відповідача провернути отримані грошові кошти в розмірі 31755,44грн. у семиденний строк з моменту отримання даного повідомлення.

Другий відповідач залишив дане письмове повідомлення без реагування, отриману суму попередньої оплати не повернув.

Крім того, 17.06.2016, між першим відповідачем, як поручителем, та позивачем, як кредитором, укладено договір поруки (далі за текстом - Договір поруки), за умовами якого перший відповідач поручився перед позивачем за належне та своєчасне виконання другим відповідачем (боржником) зобов'язань, що виникли за Договір купівлі-продажу №11/16 від 11.04.2016 в межах 1000,00грн.

Згідно пункту 1.2 Договору поруки у випадку порушення боржником зобов'язань за основним договором, боржник і поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

При цьому, згідно пункту 2.1 Договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за неналежне виконання та/або невиконання боржником забезпеченого зобов'язання, що випливає з передбачених чинним законодавством обов'язків постачальника (продавця), зокрема, але не обмежуючись, обов'язками: з поставки товару належної якості, кількості та асортименту; дотримання строків поставки товару; з заміни, допоставки, доукомплектування товару, у випадках передбачених чинним законодавством України; з повернення сплачених грошових коштів, у випадках передбачених чинним законодавством України; з відшкодування завданих збитків та шкоди.

Враховуючи невиконання другим відповідачем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу в частині повернення попередньої оплати, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому просив стягнути відповідачів солідарно 1000грн. основного боргу за неналежне виконання Договору купівлі-продажу, а також стягнути з другого відповідача 30755,44грн. основного боргу за Договором купівлі-продажу, 587,25грн. 3% річних за неналежне виконання грошового зобов'язання за Договором купівлі-продажу, 3175,54грн. пені за Договором купівлі-продажу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, другий відповідач був зобов'язаний передати у власність позивача товар згідно специфікації №1 від 30.08.2016 протягом 30 календарних днів з моменту внесення на його розрахунковий рахунок 50% попередньої оплати, тобто не пізніше 14.05.2016, однак свій обов'язок не виконав.

Частиною 2 статті 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач даним правом скористався та направив відповідачу письмове повідомлення №1907 від 19.07.2016, в якому просив повернути попередню оплату протягом 7 календарних днів з моменту отримання даного повідомлення. Однак відповідач отримані грошові кошти також не повернув.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовані, доказів на підтвердження здійснення поставки товару або повернення суми передоплати суду не надано.

За таких обставин, суд вважає, що позивач правомірно звернувся з даним позовом про повернення сплаченої суми попередньої оплати.

Згідно статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як свідчать матеріали справи, перший відповідач частково поручився (в межах 1000,00грн.) за належне виконання зобов'язання другим відповідачем зобов'язань за Договором, у тому числі й щодо повернення сплачених грошових коштів (пункт 2.1 Договору поруки).

Отже, перший відповідач несе солідарну відповідальність за зобов'язаннями, які виникли на підставі Договору купівлі-продажу, разом з другим відповідачем на суму 1000,00грн.

Стаття 543 ЦК України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими позовні вимоги про стягнення солідарно з першого та другого відповідачів основного боргу в розмірі 1000,00грн., а також про стягнення з другого відповідача іншої частини основного боргу в розмірі 30755,44грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені Договором та Законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами пункту 7.3 Договору купівлі-продажу при порушенні термінів постачання товару, на 10 робочих днів, продавець сплачує па користь покупця пеню у розмірі 0.1% від суми специфікації товару за кожен день прострочення, але не більше 5%.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства та умови Договору, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3175,54грн. пені за прострочення зобов'язання щодо поставки товару.

Перевіривши розрахунок даної суми, суд вважає його таким, що відповідає обставинам справи та вимогам законодавства, а тому задовольняє позов в частині стягнення з другого відповідача пені в розмірі 3175,54грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за Договором купівлі-продажу не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - через нездійснення поставки товару в обумовлений договором строк.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 15.10.2013 у справі №5011-42/13539-2012, від 16.09.2014 у справі №921/266/13-г/7, а також у пункті 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.10.2014 №01-06/1666/14.

Враховуючи викладене, а також з огляду на відсутність у Договорі купівлі-продажу окремої умови щодо обов'язку відповідача повернути суму отриманої попередньої оплати з урахуванням 3% річних, в задоволенні позову про стягнення з другого відповідача 587,25грн. 3% річних слід відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на другого відповідача, оскільки спір у даній справі виник внаслідок невиконання ним своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу, однак пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (61108, АДРЕСА_1, код 36226451) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомтехнології" (49126, м.Дніпро, вул.Панікахи, буд.2, корпус Е, кімната 501, код 37806166) на користь Приватної науково-виробничої фірми "Анкор-Теплоенерго" (61034, м.Харків, вул.Кашуби, буд.10, код 32762338) 1000,00грн. основного боргу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомтехнології" (49126, м.Дніпро, вул.Панікахи, буд.2, корпус Е, кімната 501, код 37806166) на користь Приватної науково-виробничої фірми "Анкор-Теплоенерго" (61034, м.Харків, вул.Кашуби, буд.10, код 32762338) 30755,44грн. основного боргу, 3175,54грн. пені, 1355,22грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомтехнології" 587,25грн. 3% річних - в позові відмовити.

Повне рішення складено 20.03.2017 р.

Суддя ОСОБА_2