Рішення № 65438193, 14.03.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2017 р.Справа № 922/162/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Семенову О.Є.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Контракт-Енерго", м.Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт.Ківшарівка Харківської області про стягнення 63376,53грн. за участю представників:

від позивача: Прилєпов О.А., довіреність від 03.01.2017

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Контракт-Енерго" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач) про стягнення 63376,53грн., з яких: 55788,40грн. попередньої оплати, 4955,19грн. штрафу, 2368,38грн. інфляційних втрат, 264,56грн. 3% річних.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки оплаченої лісопродукції за договором №12/08/16-1 від 12.08.2016.

В призначеному судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Відповідач наданим йому правом не скористався, представника в судове засідання не направив, відзиву не надав.

Господарським судом перевірено місцезнаходження відповідача. У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відповідача є: 63736, Харківська область, АДРЕСА_1. Вказані відомості співпадають з відомостями, зазначеними позивачем у позовній заяві.

За вказаною адресою відповідачу направлялись копії ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи. Копія ухвали про порушення провадження у справі повернута до суду з довідкою поштової установи про закінчення терміну зберігання.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а у разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи приписи чинного законодавства, судом здійснено належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання у даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

12 серпня 2016 року між відповідачем, як постачальником, та позивачем, як покупцем, укладено договір па поставку продукції №12/08/16-1 (далі за текстом - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупця лісоматеріали (продукцію), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію, найменування (номенклатура, асортимент), загальна кількість та ціна якої узгоджені сторонами у специфікаціях до Договору, які є його невід'ємними частинами з моменту їх підписання.

На виконання умов Договору сторонами складено та підписано:

- специфікацію №1 від 12.08.2016, відповідно до якої постачальник зобов'язався поставляти покупцю лісопродукцію на загальну суму 1850000,00грн. зі строком оплати - протягом 3 календарних днів з моменту здачі товару на складі отримувача;

- специфікацію №2 від 30.08.2016 на загальну суму 510000,00грн., відповідно до якої постачальник зобов'язався поставляти покупцю лісопродукцію на загальну суму 1850000,00грн. зі строком оплати - протягом 3 днів з моменту постачання, підписання видаткових накладних та реєстрації постачальником податкових накладних. Термін поставки - до 30.08.2016.

Позивач 19.08.2016 здійснив передоплату за лісопродукцію за Договором у розмірі 30000,00грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

25.08.2016 відповідач здійснив поставку лісопродукції на суму 59211,60грн., що підтверджується видатковою накладною №61 від 25.08.2016, підписаною представниками сторін, а також відповідною залізничною накладною та карантинним сертифікатом на партію зазначеної продукції.

Таким чином, вартість поставленої лісопродукції за видатковою накладною №61 від 25.08.2016 перевищила суму передоплати, здійсненої позивачем, на 29211,60грн.

05 вересня 2016 року позивач в рахунок оплати решти суми за поставлену продукцію відповідно до видаткової накладної №61 від 25.08.2016 та передоплати за майбутні постачання, сплатив відповідачу грошові кошти в сумі 100000,00грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем щодо поставки лісопродукції на суму, що залишилася після оплати решти суми за поставлену продукцію відповідно до видаткової накладної №61 від 25.08.2016, а саме: 70788,40грн.

Відповідач свого обов'язку щодо поставки оплаченої продукції не виконав.

Як зазначає позивач у позові, у зв'язку з непоставкою відповідачем оплаченої продукції, він електронною поштою направив відповідачу лист №27/10-16-2 від 27.10.2016 з вимогою повернути передоплату за лісоматеріали в сумі 70788,40грн.

Відповідач платіжними дорученнями №594 від 16.11.2016 на суму 10000,00грн. та №614 від 23.11.2016 на суму 5000,00грн. здійснив часткове повернення отриманої суми попередньої оплати.

Інша частина суми передоплати за лісопродукцію згідно Договору в розмірі 55788,40грн. відповідачем не перерахована, продукція на цю суму не поставлена.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 55788,40грн. попередньої оплати, 4955,19грн. штрафу, 2368,38грн. інфляційних втрат, 264,56грн. 3% річних.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, відповідач був зобов'язаний поставити позивачу продукцію згідно специфікації №2 від 30.08.2016 не пізніше 30.08.2016, однак свій обов'язок не виконав.

Частиною 2 статті 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач даним правом скористався та направив відповідачу лист №27/10-16-2 від 27.10.2016 про повернення передоплати за лісоматеріали.

Отже, відповідач мав повернути суму попередньої оплати не пізніше 03.11.2016, однак свій обов'язок щодо повернення попередньої оплати виконав лише частково, здійснивши повернення грошових коштів на загальну суму 15000,00грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовані, доказів на підтвердження здійснення поставки товару або повернення суми передоплати суду не надано.

Крім того, позивачем надано суду акт звірки взаєморозрахунків, підписаний обома сторонами, відповідно якого відповідач визнав наявність у нього заборгованості перед позивачем на суму 55788,40грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення 55788,40грн. попередньої оплати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені Договором та Законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.2 Договору сторони узгодили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції понад 20 днів з постачальника стягується штраф у розмірі семи відсотків від суми несвоєчасно поставленої продукції.

У зв'язку з цим, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 4955,19грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно пункту 9.4. Договору у випадку прострочення постачальником строків постачання продукції, або при постачанні неякісної продукції, покупець має право відмовитись від прийняття такої продукції, вимагати повернення сплачених коштів з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства та Договору, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 2368,38грн. інфляційних втрат та 264,56грн. 3% річних, що нараховані з 04.11.2016 по 29.12.2016.

Перевіривши надані позивачем розрахунки вказаних сум, суд вважає їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам законодавства, а тому вважає за можливе задовольнити позов в частині стягнення 2368,38грн. інфляційних втрат та 264,56грн. 3% річних.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (63736, Харківська область, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Контракт-Енерго" (03150, м.Київ, вул.Предславинська, буд. 34Б, офіс 7, код 33536263) 55788,40грн. попередньої оплати, 4955,19грн. штрафу, 2368,38грн. інфляційних втрат, 264,56грн. 3% річних, 1378,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 20.03.2017 р.

Суддя М.В. Калантай