Рішення № 65437767, 16.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2017Справа №910/2005/17За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 18 051,09 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 18 051,09 грн. Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу, у зв'язку з чим у нього вникло право зворотної вимоги до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна».

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.02.2017 р. порушено провадження у справі №910/2005/17 та призначено її до розгляду на 23.02.2017 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2017 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, а також необхідністю витребування доказів у справі, розгляд справи відкладено на 09.03.2017 р.

Представник позивача в судове засідання 09.03.2017 р. з'явився, надав усні пояснення у справі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 09.03.2017 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.03.2017 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 16.03.2017р.

13.03.2017 через загальний відділ канцелярії господарського суду м. Києва надійшов лист МТСБУ № 7/2-28/5463 від 09.03.2017 щодо інформації відповідно до страхового полісу НОМЕР_3.

Представники сторін у судове засідання 16.03.2017 не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали господарського суду.

Відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи по суті, а також зважаючи на фактичні обставини справи, суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

31.05.2016 між Акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фіто-Лек» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «все включено» № 67966а6х (далі за текстом - договір), предметом якого є майнова відповідальність за пошкодження транспортного засобу автомобіля Renault Master, державний номер НОМЕР_2.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, дорожньо-транспортні пригоди.

Строк дії договору з 01.06.2016 по 31.05.2017 (п. 17 договору).

05.08.2016 о 00 год. 05 хв. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем "ДАФ", державний номер НОМЕР_1, в порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, не витримав безпечний боковий інтервал, внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль Renault Master, державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

У матеріалах справи міститься повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку, відповідно до якої страхувальник повідомив страховика про настання страхового випадку у вигляді ДТП, що сталась 05.08.2016, та просив виплатити страхове відшкодування.

Відповідно до ремонтної калькуляції, здійсненої за допомогою системи Audatex 20.08.2016 вартість ремонту автомобіля Renault Master, державний номер НОМЕР_2, становить 20 551,09 грн.

У відповідності до постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05.09.2016 ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності та стягнути штраф в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до страхового акту № АХА2151389 від 25.08.2016 позивачем узгоджена сума страхового відшкодування на відновлювальний ремонт транспортного засобу Renault Master, державний номер НОМЕР_2, в розмірі 18 551,09 грн.

На виконання умов договору, позивачем відповідно до страхового акту №АХА2151389 від 25.08.2016 була здійснена виплата страхового відшкодування на рахунок ТОВ Атлант-М ЮГ в розмірі 18 551,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням №263 465 від 26.08.2016.

Матеріали справи містять претензію позивача від 11.01.2017 про відшкодування збитків в порядку регресу у сумі 18 551,09 грн., отриману відповідачем 16.01.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів сплати страхового відшкодування відповідачем матеріали справи не містять.

Посилаючись на те, що відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування, позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 18 551,09 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі за текстом - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до ст. 5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Ст. 1191 Цивільного кодексу України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно ст. 257, ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки, а за регресними зобов'язаннями, перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.

Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 14.05.2013 у справі № 5011-50/17049-2012, від 30.07.2013 р. у справі № 910/3655/13 та від 27.01.2014 у справі № 910/3023/13, та постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/7163/14.

Отже, Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу (під час складання якого застосовується коефіцієнт фізичного зносу), оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Master, державний номер НОМЕР_2, становить 18 551,09 грн., що вбачається зі страхового акту № АХА2151389 від 25.08.2016, у якому позивачем узгоджена сума страхового відшкодування в розмірі 18 551,09 грн.

Вказана сума відновлювального ремонту автомобіля марки Renault Master, державний номер НОМЕР_2, у розмірі 18 551,09 грн. була виплачена позивачем на рахунок ТОВ Атлант-М ЮГ, що підтверджується платіжним дорученням № 263 465 від 26.08.2016, на підставі повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку та заява на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу від 31.05.2016.

Таким чином, на підставі зазначених вище обставин справи, наведених норм закону та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності ОСЦПВ НОМЕР_3, на відповідача покладений обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "ДАФ", державний номер НОМЕР_1.

Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюється, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом НОМЕР_3 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000 грн., франшиза за даним полісом - 500,00 грн.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування у розмірі 18051,09 грн. (18551,09 грн. (сума страхового відшкодування, виплачена позивачем) - 500,00 грн. франшизи), а тому відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 18051,09 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 25, код 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 18051,09 (вісімнадцять тисяч п'ятдесят одна) грн. 09 коп. та 1 600(одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. - судового збору. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 16.03.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата підписання повного тексту рішення - 21.03.2017.

Суддя В.О. Демидов