Рішення № 65437632, 14.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2017Справа №910/2674/17Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна"

до приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про відшкодування шкоди в розмірі 6 020,00 грн.

Представники:

від позивача: Зубілевич Т.В. - представник за довіреністю № 1 від 11.10.2016 р.;

від відповідача: Мезецький М.С. - представник за довіреністю № 1 від 30.12.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" до приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування шкоди в розмірі 6 020,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.01.2016 р. між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра-Україна» та ОСОБА_3 укладено договір добровільного комбінованого страхування транспорту ОСАГО+ № 04-1.0010307.0001, яким застраховано автомобіль НОМЕР_1.

01.06.2016 р. на вул. Космонавтів в м. Миколаєві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 та транспортний засіб Камаз, д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва № 489/2904/16-п від 30.06.2016 р. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.

На виконання умов договору страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 7 020,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1694 від 09.06.2016 р.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки ЗАЗ, д.н. НОМЕР_4 застраховано у приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № АЕ/7745778.

Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.

Для досудового врегулювання спору мирним шляхом, позивач направив відповідачу заяву про страхове відшкодування № 1892 від 15.09.2016 р. на суду 6020,00 грн.

Вимоги відповідач не виконав, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.02.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.03.2017 р.

13.03.2017 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі на виконання вимог ухвали суду від 21.02.2017 р.

У судовому засіданні 06.03.2017 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову в частині розміру коефіцієнту фізичного зносу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

21.01.2016 р. між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра-Україна» та ОСОБА_3 укладено договір добровільного комбінованого страхування транспорту ОСАГО+ № 04-1.0010307.0001, яким застраховано автомобіль НОМЕР_1.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З довідки № 92898872 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 01.06.2016 р. на вул. Космонавтів в м. Миколаєві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 та транспортний засіб Камаз, д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва № 489/2904/16-п від 30.06.2016 р. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.

Страховик 09 червня 2016 р. склав страховий акт № 0012208.06.16/1 та розрахунок до нього, відповідно до яких розмір страхового відшкодування становить 7 020,00 грн.

На виконання умов договору страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 7 020, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1694 від 09.06.2016 р.

Згідно статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки ЗАЗ, д.н. НОМЕР_4 застраховано у приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № АЕ/7745778, франшиза становить 1000,00 грн.

Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.

Для досудового врегулювання спору мирним шляхом, позивач направив відповідачу заяву про страхове відшкодування № 1892 від 15.09.2016 р. на суду 6020,00 грн., отримана останнім 19.09.2016 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №36501 00076832.

Вимоги відповідач не виконав.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 141-ю від 13.02.2017 р. зазначив, що позивач не врахував при розрахунку страхового відшкодування коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля, оскільки автомобіль 1998 року випуску, а ДТП сталось 2016 р.

Згідно з п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, значення Е З приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Оскільки, рік випуску транспортного засобу Renault, д.н. НОМЕР_5 є 1998 року, а ДТП мала місце 01 червня 2016 року, строк експлуатації автомобіля становить 18 років, тому коефіцієнт фізичного зносу даного транспортного засобу становить 0,7.

Згідно з п. 7.41 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення Е З приймається рівним 0,7.

Відповідно до розрахунку відповідача № 815-16 від 17.10.2016 р. вартість ремонту становить 2106,00 грн.

Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Враховуючи положення абз. 2 ч. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового відшкодування складає: 2106,00 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу) - 1000,00 грн. (франшиза) = 1 106,00 грн.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Renault, д.н. НОМЕР_5, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 1 306,08 грн., на відповідача - 293,92 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, код ЄДРПОУ 22945712) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" (36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, 47, код ЄДРПОУ 13934129) страхове відшкодування в розмірі 1106 (одна тисяча сто шість) грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 293 (двісті дев'яносто три) грн. 92 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 21.03.2017 року.

Суддя С.М.Мудрий