Рішення № 65437629, 14.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2017Справа №910/2621/17Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"

про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 50 000,00 грн.

Представники:

від позивача: Андрієнко Ю.А. - представник за довіреністю № 78/17 від 12.12.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 50 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.12.2013 р. між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія "Український страховий стандарт» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 0111-0108-0088, яким застраховано автомобіль НОМЕР_1.

20.10.2015 р. на вул. Олега Ольжича в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням власника ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.11.2015 р. матеріали справи про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст. 124, ч. 3 ст. 130 КУаАП України направлено до Управління патрульної служби в м. Києві для належного оформлення.

Страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.

На виконання умов договору страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 68 874,37 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 539 від 13.04.2016 р.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Citroen, д.н. НОМЕР_3 застраховано у приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № АЕ/2504370.

Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.

Для досудового врегулювання спору мирним шляхом, позивач направив відповідачу вимогу про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу вих. № 1024 від 30.05.2016 р. на суму 50000,00 грн.

Вимоги відповідач не виконав, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.02.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.03.2017 р.

13.03.2017 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі на виконання вимог ухвали суду від 22.02.2017 р.

13.03.2017 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва від МТСБУ надійшли витребувані документи.

У судове засідання 14.03.2017 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 22.02.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення потового відправлення № 01030 39292266.

Представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 11.03.2016 р.

Представника позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

25.12.2013 р. між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія "Український страховий стандарт» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 0111-0108-0088, яким застраховано автомобіль НОМЕР_1.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З довідки № 75544174 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 20.10.2015 р. на вул. Олега Ольжича в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням власника ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

Відповідно до довідки 10 Роти 1 батальйону УПС МВС у м. Києві винним в даній ДТП визнано водія автомобіля ОСОБА_3 та за фактом правопорушень, які призвели до скоєння ДТП, складено адміністративний протокол ап. 2325010 за статтею 124 КУ пАП. Матеріали ДТП направлено до Шевченківського районного суду м. Києва.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.11.2015 р. матеріали справи про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст. 124, ч. 3 ст. 130 КУаАП України направлено до Управління патрульної служби в м. Києві для належного оформлення.

Відсутність в матеріалах справи судового рішення, яким названий вище громадянин був би притягнутий до відповідальності за скоєння ДТП не може бути достатньою підставою для відмови в позові, оскільки в силу приписів ст. 35 ГПК України таке рішення є обов'язковим для суду, проте, не єдиним доказом наявності вини заподіювача шкоди (аналогічного висновку притримується Вищий Господарський Суд України в постанові від 27.01.2016 року у справі №910/17113/15).

Страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту ФОП ОСОБА_4 № 448 про оцінку автомобіля від 09.11.2015 р. вартість відновлювального ремонту Ssang Yong, д.н. НОМЕР_4 складає 148 603,72 грн.

Страховик 27 листопада 2015 року склав страховий акт № 6042 та розрахунок до нього, відповідно до яких розмір страхового відшкодування становить 68 874,37 грн.

На виконання умов договору страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 68 874,37 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 539 від 13.04.2016 р.

Згідно статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Citroen, д.н. НОМЕР_3 застраховано у приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № АЕ/2504370, франшиза - 1000,00 грн.

Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.

Для досудового врегулювання спору мирним шляхом, позивач направив відповідачу вимогу про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу вих. № 1024 від 30.05.2016 р. на суму 50000,00 грн., отримана останнім 08.06.2017 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 04073 17744350.

Вимоги відповідач не виконав.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Враховуючи положення абз. 2 ч. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового відшкодування складає: 50 000,00 грн. (ліміт по майну згідно з полісом № АЕ/2504370) - 1000,00 грн. (франшиза) = 49 000,00 грн.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Ssang Yong, д.н. НОМЕР_4, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 32,00 грн., на відповідача - 1 568,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під'їзд, код ЄДРПОУ 20080515) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04073, м. Київ, провул. Балтійський, 20, код ЄДРПОУ 22229921) страхове відшкодування в розмірі 49 000 (сорок дев'ять тисяч) грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 1 568 (одна тисяча п'ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 20.03.2017 року.

Суддя С.М.Мудрий