Ухвала суду № 65437478, 14.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

14.03.2017Справа № 910/20282/16

За позовом Приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат»

До Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

Про стягнення 375 120,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Самоходський Є.О.

Від відповідача: Слюсар М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач) про стягнення 375 120,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.16. порушено провадження у справі № 910/20282/16 та призначено її до розгляду на 22.11.16.

Ухвалами суду розгляд справи відкладався.

При цьому, відповідачем було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві, подав письмову заяву про застосування строку позовної давності, клопотання про колегіальний розгляд справи та про фіксацію судового процесу технічними засобами.

Розпорядженням № 04-23/2652 від 22.12.16. було призначено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу № 910/20282/16 передано на розгляд судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.16. суддею Ващенко Т.М. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 26.01.17.

В судовому засіданні 26.01.17. позивачем було подано письмові пояснення по справі.

За результатами судового засідання 26.01.17. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи, про що судом прийнято відповідну ухвалу.

В судових засіданнях 26.01.17., 09.02.17. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 09.02.17., 23.02.17.

23.02.17. відповідачем через відділ діловодства суду було повторно подано клопотання про застосування строку позовної давності.

В судовому засіданні 23.02.17. було оголошено перерву до 14.03.17.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.17. було продовжено строк вирішення спору в даній справі на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 14.03.17. відповідачем було підтримано подане ним 14.03.17. через відділ діловодства суду клопотання про призначення по справі судової експертизи, на вирішення якої відповідач пропонує поставити наступні питання:

- за якими первинними документами, коли та за якою ціною ПАТ «Полтавський Гірничо- збагачувальний комбінат» придбав вантажний вагон № 561109481? Якою була балансову вартість вагону № 561109481 на момент купівлі-продажу вантажного вагону № 561109481, за первинними документами балансоутримувача ПАТ «Полтавський Гірничо-збагачувальний комбінат» на даний час Приватне акціонерне товариство «Полтавський Гірничо-збагачувальний комбінат»?

- Яка дата виготовлення вантажного вагону № 561109481? (та його складової зазначаються марка вагону № 561109481 модель і державний реєстраційний або ідентифікаційний номер). Якою була зношеність вантажного вагону № 561109481 (зазначаються його марка, модель і державний реєстраційний або ідентифікаційний номер) станом на день купівлі-продажу вагона № 561109481 та станом на день аварії, а саме: 22.08. 2014 р.?

- Якою була балансова вартість вантажного вагону № 561109481, (зазначаються його марка, модель і державний реєстраційний або ідентифікаційний номер) станом на 01.01.14. та станом на день аварії, а саме: 22.08.2014 року?

- Яка утилізаційна вартість вантажного вагону № 561109481, станом на 22.08.14. року? (зазначаються його марка, модель і державний реєстраційний номер) на дату оцінки (указується дата, на яку визначається його вартість)?

- Яка ліквідаційна вартість вантажного вагону № 561109481, станом на 22.08.14.? (зазначаються його марка, модель і державний або ідентифікаційний номер) на дату оцінки (указується дата, на яку визначається його вартість)?

- Яка реальна вартість матеріального збитку (шкоди), завданої відповідачем позивачу з врахуванням оригіналу договору купівлі-продажу вагону № 561109481 та оригіналів первинних документів балансоутримувача ПАТ «Полтавський Гірничо-збагачувальний комбінат» щодо, балансової вартості вагону № 561109481, станом на день аварії, а саме: 22.08.14., з врахуванням зношеності вантажного вагону № 561109481 станом на день аварії, а саме: 22.08.14., за матеріалами справи № 910/20282/16?

Позивач в судовому засіданні 14.03.17. проти призначення експертизи заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши подані до суду докази, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що існує дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, з огляду на наступне.

Предметом спору в даній справі є стягнення з відповідача шкоди внаслідок пошкодження вагону № 56109481 позивача.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди (стаття 126 Статуту Залізниць України, затвердженого Постановою КМ України № 457 від 06.04.1998.).

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі (абз. 1 ч. 1 ст. 1192 ЦК України).

Згідно з п. 24. Правил користування вагонами і контейнерами, які затверджені Наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999., у разі втрати або пошкодження вагона до стану, що не підлягає ремонту, винна сторона зобов'язана надати відповідний вагон. У разі відсутності у винної сторони відповідного вагона вона зобов'язана відшкодувати його вартість, визначену згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.1996. «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей».

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки (п. 2 вказаного Порядку).

Поряд з цим, згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому, наданий позивачем висновок про вартість не може бути прийнятий оскільки: по-перше, не є судовою експертизою і експерт не повідомлявся про кримінальну відповідальність, по-друге, в ньому визначена ринкова вартість, а не реальна вартість втраченого майна.

Запропоновані відповідачем питання для призначеної експертизи стосуються методології та порядку визначення реальної вартості пошкоджено вагону № 56109481, проте, у відповідності до п. 1.4, п. 2.1, п. 4.15 Наказу Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998. «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта. Експерт має право, зокрема, відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи, у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), щодо уточнення поставлених експертові питань. У дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань.

Згідно з ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.

Як зазначається у п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Пунктом 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.12. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що у вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи.

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про судовому експертизу", судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

За приписами п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.12. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона.

Таким чином, витрати на проведення експертизи у справі № 910/20282/16 за клопотанням відповідача покладаються на Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця».

Керуючись ст. ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Призначити по справі № 910/20282/16 судову експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання:

- Яка реальна вартість станом на момент проведення експертизи такого об'єкту рухомого майна, який належить Приватному акціонерному товариству «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ідентифікаційний код 00191282), а саме: напіввагону № 56109481 (моделі 12-783, заводський номер 731, інвентарний номер 310615500, побудованого заводом 0027 ПАТ «КВБЗ» 31.07.08.)?

2. Проведення судової експертизи у встановлений законом строк доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

3. Зобов'язати учасників судового процесу надати на вимогу експерта оригінали всіх, необхідних для проведення експертизи, документів.

4. Оплату витрат по проведенню судової експертизи покласти на Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40075815).

5. Зобов'язати експерта повідомити учасників судового процесу про дату, час і місце проведення експертизи.

6. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також за розголошення даних, що стали йому відомі під час проведення експертизи.

Суддя Т.М. Ващенко